Середня пенсія в Україні перетнула позначку в 6300 гривень: детальний розбір цифр, про які мовчить статистика

Соціальна сфера України продовжує демонструвати парадоксальну динаміку: на тлі загального зростання середніх показників, прірва між найбіднішими та найзаможнішими верствами населення поглиблюється. Пенсійний фонд України оприлюднив звітність, яка викликає змішані почуття: з одного боку, ми бачимо формальне зростання виплат, з іншого — реальність, де мільйони літніх людей балансують на межі виживання. Ми в Realnist.com вирішили не просто опублікувати сухі цифри, а зазирнути за лаштунки офіційної статистики, щоб зрозуміти, як насправді змінився добробут українських пенсіонерів та чому “середня температура по палаті” не відображає реального стану речей.

Магія середніх чисел: ріст на папері проти реальності в гаманці

Згідно з останніми даними, загальна картина виглядає оптимістично. Пенсійний фонд звітує про суттєве підвищення середнього розміру пенсії з початку року. Як інформує Укрінформ, станом на жовтень середній розмір пенсійної виплати в Україні склав 6 324,70 грн.

Якщо порівнювати ці дані з початком року, то динаміка є позитивною: виплати зросли на 9,3%, що в грошовому еквіваленті становить 540,09 грн. Здавалося б, пів тисячі гривень — це непогана надбавка. Проте економісти радять сприймати ці цифри крізь призму інфляційних процесів та зростання цін на базові продукти й комунальні послуги. Реальна купівельна спроможність цих “додаткових” гривень може виявитися значно нижчою, ніж їх номінальна вартість.

Важливо розуміти структуру самого показника. Середня пенсія — це арифметичне значення, яке враховує як мінімальні виплати, так і спецпенсії суддів та прокурорів. Саме тому для більшості пересічних громадян цифра у 6300 гривень залишається недосяжною мрією, тоді як статистика показує “покращення”.

Демографічний зріз: націю пенсіонерів стає утримувати все важче

Статистичні дані оголюють ще одну глобальну проблему — демографічну кризу. На сьогодні в Україні налічується 10 342 593 пенсіонери. Це величезна частина населення, яка потребує соціального захисту. При цьому, кількість працюючих пенсіонерів становить 2,8 мільйона осіб.

Цей факт є показовим індикатором соціального благополуччя. Майже третина людей пенсійного віку змушена продовжувати трудову діяльність не заради самореалізації, а через банальну неможливість вижити на державну допомогу. Середній розмір пенсії у працюючих пенсіонерів дещо вищий і становить 6 567,10 грн. Це пояснюється тим, що їхній страховий стаж продовжує зростати, що впливає на перерахунок виплат. Однак навіть ця сума навряд чи покриває всі потреби людини в умовах сучасних цін.

Піраміда бідності та багатства: скільки насправді отримують люди

Найцікавіше криється в детальному розподілі пенсіонерів за рівнем доходів. Офіційна статистика ПФУ малює чітку піраміду, в основі якої — мільйони людей з мінімальними доходами.

1. Категорія “Виживання” (до 3000 грн): Це найбільш вразлива верства населення. Сюди входить 25,1% усіх пенсіонерів, або понад 2,6 мільйона осіб. Фактично, чверть літніх людей країни змушена жити на суму, яка часто не покриває навіть базовий набір ліків та комунальні послуги в опалювальний сезон.
2. Категорія “Мінімальний комфорт” (від 3001 до 5000 грн): Це найчисельніша група, до якої належить 34,5% пенсіонерів (близько 3,5 мільйонів осіб). Саме ці люди найгостріше відчувають кожне коливання цін на продукти.
3. Категорія “Середній клас” (від 5001 до 10 000 грн): Сюди входить 27,3% отримувачів виплат. Це здебільшого люди з великим стажем, колишні працівники шкідливих виробництв, військові та держслужбовці середньої ланки.
4. Категорія “Еліта” (понад 10 000 грн): Лише 13,1% пенсіонерів (1,34 мільйона осіб) отримують пенсії, які можна назвати гідними за українськими мірками.

Такий розподіл свідчить про глибоку соціальну нерівність. Поки ми говоримо про середню пенсію у 6300 гривень, слід пам’ятати, що майже 60% українських пенсіонерів не бачать і 5000 гривень на своїх рахунках.

Географія виплат: де в Україні старіти найвигідніше

Територіальний дисбаланс у пенсійному забезпеченні — ще одна тема, яка потребує детального розгляду. Традиційно, рівень пенсій корелюється з рівнем середніх зарплат у регіоні, адже виплати формуються на основі відрахувань із заробітку.

Беззаперечним лідером залишається столиця. У Києві середня пенсія сягає 9 146,31 грн. Це логічно, враховуючи столичний ринок праці та концентрацію головних офісів компаній і державних установ.

Далі рейтинг регіонів з найвищими виплатами виглядає так:

• Донецька область: 7 997,05 грн (вплив шахтарських пенсій та виплат за шкідливі умови праці).
• Луганська область: 7 420,38 грн.
• Дніпропетровська область: 7 076,82 грн (потужний промисловий регіон).

На протилежному полюсі знаходяться аграрні та західні області, де історично переважав малий бізнес та сільське господарство з меншими офіційними зарплатами. Аутсайдерами рейтингу стали:

• Тернопільська область: 4 673,70 грн.
• Чернівецька область: 4 848,27 грн.
• Закарпатська область: 4 928,88 грн.

Розрив між Києвом та Тернополем становить майже двократний розмір. Це створює ситуацію внутрішньої міграції або ж відчуття соціальної несправедливості у мешканців регіонів з нижчими доходами.

Судді та всі інші: прірва розміром у сто тисяч

Окремої уваги заслуговує питання спецпенсій, яке щороку викликає бурхливі дискусії у суспільстві. Поки чверть пенсіонерів рахує копійки, щоб купити хліб, існує категорія громадян, чиє пенсійне забезпечення регулюється окремими законодавчими актами.

Мова йде про суддів. Як повідомляє джерело, довічне грошове утримання суддів сягнуло фантастичних для пересічного українця показників. Середня пенсія судді становить 105 877,69 грн.

Давайте вдумаємося в ці цифри:

• Середня пенсія по країні: 6 324 грн.
• Пенсія судді: 105 877 грн.

Різниця становить майже 17 разів. Якщо ж порівнювати з мінімальними виплатами, то один суддя “коштує” бюджету стільки ж, скільки 35 пенсіонерів з мінімальною пенсією. Така диспропорція є унікальною для європейського простору і свідчить про недосконалість солідарної системи, де привілейовані групи отримують надприбутки за рахунок загального фонду.

Що стоїть за цифрами зростання?

Підвищення середньої пенсії на 540 гривень з початку року відбулося здебільшого завдяки березневій індексації. Механізм індексації покликаний “доганяти” інфляцію, проте часто він працює із запізненням. Зростання тарифів на електроенергію, сезонне подорожчання овочів та ліків фактично “з’їдають” надбавку ще до того, як вона потрапляє на картку пенсіонера.

Експерти зазначають, що реальний прожитковий мінімум для непрацездатної особи сьогодні значно перевищує офіційно встановлені норми. Якщо спиратися на фактичні ціни в супермаркетах та аптеках, то сума, необхідна для гідного життя, стартує від 8-9 тисяч гривень. До цієї планки, як ми бачимо зі статистики, не дотягує абсолютна більшість українських пенсіонерів.

Прогнози та перспективи

Ситуація з наповненням Пенсійного фонду залишається напруженою. Війна, міграція працездатного населення за кордон та тіньова зайнятість створюють величезний дефіцит, який держава змушена покривати дотаціями з держбюджету та міжнародної допомоги.

Збільшення середньої пенсії — це позитивний сигнал, який свідчить про те, що держава виконує свої соціальні зобов’язання навіть в умовах повномасштабної війни. Проте структура цього підвищення вказує на необхідність глибинних реформ. Накопичувальна система, про яку говорять роками, досі не запрацювала, а солідарна система тріщить по швах під тиском демографії.

Для наших читачів ці цифри мають стати приводом для роздумів про власне фінансове майбутнє. Сподіватися лише на державну пенсію, як показує практика 25% населення, — це стратегія з високим ризиком бідності.

Статистика — річ вперта, але за кожною цифрою стоїть доля конкретної людини. І поки середня пенсія зростає у звітах, завдання суспільства та держави — зробити так, щоб це зростання відчувалося не лише у Києві чи в кишенях суддів, а й у кожній домівці Тернополя, Чернівців чи Запоріжжя.