Ранок 31 січня приніс українцям те, до чого, здавалося, вже важко звикнути: різке падіння напруги, зупинка транспорту й аварійні відключення одразу в кількох регіонах, пише bankrecht-ratgeber.de. Ми на Realnist стежимо за ситуацією на і пояснюємо простими словами, чому збій «перекинувся» на Молдову, які області зачепило найсильніше та коли енергетики обіцяють повернути світло.
Чому стався блекаут в Україні та Молдові
Офіційна версія звучить не як «ворожий удар», а як технологічне порушення. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, об 10:42 сталося одночасне відключення двох критичних ліній.
Йдеться про:
- лінію 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови;
- лінію 750 кВ між західною та центральною частинами України.
Після цього пішов ефект доміно. Енергомережа відреагувала як система безпеки в літаку: спрацювали автоматичні захисти на підстанціях. Далі відбулося каскадне відключення в частині мережі.
«Були розвантажені блоки атомних електростанцій… диспетчером застосовано спеціальні графіки аварійних відключень», — пояснив Денис Шмигаль.
Це важливий нюанс. Розвантаження блоків АЕС не означає катастрофу. Так система знижує ризики, коли в мережі «просідає» напруга.
Детальніше Читати
Коли дадуть світло: який прогноз від енергетиків
Найпопулярніше питання сьогодні — коли відновлять електропостачання. У Міненергетики озвучили базовий орієнтир: 2–3 години на стабілізацію та повернення світла в більшості точок.
Водночас реальність у містах відрізняється. Десь напруга повертається «хвилями». Десь потрібен час, щоб перезапустити вузли мережі.
Додатковий фактор — морози та загальне навантаження на систему. Коли холодно, мережа працює на межі. Тому навіть після «повернення світла» можливі повторні короткі відключення.
Детальніше Читати
Як пояснюють енергетики, головна мета зараз — не «увімкнути все одразу», а вирівняти напругу. І тільки потім повертати живлення стабільно.
У яких областях ввели аварійні відключення
Після збою диспетчери застосували спеціальні графіки аварійних відключень. Окремо наголошують: під час екстрених відключень звичні погодинні графіки можуть не діяти.
Найчастіше згадуються:
- Київ та Київська область;
- Житомирська область;
- Харківська область.
Крім того, повідомлялося про екстрені обмеження в інших регіонах, де оператори мережі оперативно «розвантажували» систему, щоб не допустити ширшого каскаду.
Ключове тут просте: якщо у вас світло є — краще не вмикати все одночасно. Зараз навіть дрібна економія допомагає мережі «втримати рівновагу».
Чому не працюють погодинні графіки
У звичайні дні ми орієнтуємось на графіки. Але під час системної аварії диспетчер працює інакше. Він керує не «чергами», а живими параметрами — напругою, частотою, перетоками між вузлами.
Детальніше Читати
Тому й виникає ситуація, коли:
- в одному районі світло з’являється на 20 хвилин і зникає;
- в іншому — тримається довше;
- третій — сидить без електрики, бо там потрібне ручне перемикання.
Це не «хаос». Це аварійний режим.
Голова підкомітету ВРУ з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб наголосила, що про класичний повний блекаут не йдеться, але стабілізація може тривати довше в окремих районах.
Що сталося в Києві
Київ відчув збій найбільш помітно. Через падіння напруги метрополітен тимчасово зупиняв рух поїздів і роботу ескалаторів. Станції при цьому можуть працювати як укриття на резервному живленні.
У таких ситуаціях місто переходить у режим «мінімального сервісу». Транспорт, зв’язок, водопостачання — усе залежить від стабільної електрики.
Паралельно в окремих містах фіксували проблеми з водою. Наприклад, через зупинку насосних станцій інколи «падає» тиск або повністю зникає подача. Головне правило на найближчі години: тримати заряд телефону, мати воду й не планувати поїздок, які залежать від метро.
Чому зупинилось метро в Харкові
У Харкові ситуація схожа. Там також повідомлялося про зупинку руху поїздів у метро через технічні причини, пов’язані з живленням.
Метро — це не просто транспорт. Це ще й інфраструктурний «хребет». Коли воно зупиняється, місто швидко отримує транспортні затори, навантаження на наземні маршрути та нервову напругу.
Саме тому енергетики в пріоритеті відновлюють вузли, які живлять:
- транспортні системи,
- лікарні,
- водоканали,
- зв’язок.
Що відбувається в Молдові
Цей збій вийшов за межі України. У Молдові енергетики зафіксували падіння напруги на високовольтній лінії 400 кВ Ісакча–Вулканешти–МГРЕС. Молдовська сторона прямо пов’язала інцидент із проблемами в українській енергосистемі.
Наслідки виглядали дуже «міськими»:
- у Кишиневі та інших містах зупинявся електротранспорт;
- не працювали світлофори;
- місцями були проблеми зі стільниковим зв’язком.
Повідомлялося також про перебої в окремих регіонах, включно з передмістями столиці та низкою міст на півдні країни.
Це та сама історія про взаємопов’язані енергосистеми. Коли одна сторона втрачає стабільність, хвиля може піти далі — особливо по високовольтних магістралях.
Коли дадуть світло в Молдові
У Молдові оператори системи передачі та розподільчих мереж повідомляли про аварійні роботи та поступове відновлення напруги в окремих районах.
Тут логіка така:
- спершу стабілізують магістральні лінії;
- потім піднімають напругу до нормального рівня;
- лише після цього повертають живлення на райони й міста.
Тобто світло може «повертатися клаптями». І це нормально в аварійному режимі.
