Кіберполіція України фіксує зростання телефонного шахрайства на 35% щороку. У 2026 році з’явились нові схеми: дзвінки з підміненим номером банку (spoofing), AI-клони голосу рідних, фейкові «інспектори ТЦК» і повідомлення про «судову повістку» через месенджери. За даними НБУ, середня сума збитків жертви — 12 000-45 000 грн.

ТОП-6 нових схем телефонного шахрайства 2026
1. Spoofing — дзвінок «від банку» з номера банку
Зловмисники підмінюють номер, що відображається на екрані — ви бачите реальний номер ПриватБанку або monobank. «Співробітник» повідомляє про «підозрілу операцію» і просить назвати код з SMS або встановити «захисний додаток» (насправді — програму дистанційного доступу). Банк ніколи не дзвонить і не просить код з SMS.
2. AI-клон голосу рідних
Зловмисник записує 10-30 секунд голосу жертви з соцмереж або через дзвінок — і генерує AI-клон. Потім дзвонить рідним «голосом» жертви: «Мамо, я потрапив в аварію, терміново переведи гроші». Емоційний шок не дає часу на перевірку. Домовтесь із родиною про «кодове слово» для підтвердження особи при екстрених дзвінках.
3. Фейковий «інспектор ТЦК»
Дзвінок від «представника ТЦК»: «Вам потрібно з’явитись, інакше штраф». Далі — «але можна вирішити дистанційно за оплату». Справжній ТЦК не дзвонить з вимогою грошей. Повістки надходять поштою або через «Дію», а не по телефону.
4. «Судова повістка» через Telegram
Повідомлення зі «Судовий реєстр України»: «Вам надійшла судова повістка. Натисніть для отримання». Посилання веде на фішинговий сайт, що краде банківські дані або встановлює шкідливе ПЗ. Суд не розсилає повістки через Telegram.
5. Фейкові виграші і «благодійні» збори
«Ви виграли iPhone — заплатіть доставку 299 грн» або «допоможіть пораненому воїну — картка 5168…». Справжні благодійні організації мають офіційні сайти, верифіковані на monobank/ПриватБанку збори і прозору звітність. Перевіряйте перед переказом.
6. «Поліція/прокуратура» через відеозвінок
Відеодзвінок від «слідчого» в формі: «Ваш рахунок використовується для відмивання грошей, потрібно перевести кошти на безпечний рахунок». Поліція не проводить слідчі дії через Viber або WhatsApp. Жодної реальної причини переказувати гроші «на захист».
Що робити при підозрілому дзвінку
- Покладіть слухавку. Не продовжуйте розмову «щоб зрозуміти хто це».
- Зателефонуйте самі на офіційний номер банку (з сайту або картки) і запитайте чи дзвонили вони.
- Не переходьте за посиланнями з SMS і месенджерів від незнайомців.
- Повідомте кіберполіцію: cybercrime.gov.ua або 0 800 505 170.

Про правові наслідки коментарів у соцмережах — включно із шахрайськими схемами — у матеріалі «Коментар у соцмережі може коштувати дорого».
FAQ
Чи може банк дзвонити і питати дані?
Банк може дзвонити для підтвердження операції, але НІКОЛИ не просить: код з SMS, CVV, повний номер картки або пароль до інтернет-банкінгу.
Що робити якщо вже перевели гроші?
Негайно зателефонуйте в банк і заблокуйте картку. Подайте заяву в кіберполіцію. Шанс повернення залежить від швидкості: протягом першої години — найвищий.