“Путін має вирішити”: у Німеччині заявили про шанс переговорів РФ і України влітку 2026

Путін має вирішити, чи готовий він до переговорів із Україною або й надалі продовжуватиме війну, заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в ефірі RTL Nachtjournal Spezial, повідомляє редакція realnist із посиланням на німецьке видання n-tv. За словами глави МЗС ФРН, шанс на нові переговори між Україною та Росією може з’явитися вже цього літа, однак ключове рішення, на думку Берліна, має ухвалити саме Кремль.

Вадефуль пов’язав можливість діалогу не з поступками Києва, а з реальною ситуацією на фронті та зростанням міжнародного тиску на Москву. Німецький міністр заявив, що жодна зі сторін зараз не отримує вирішальної воєнної переваги, а продовження бойових дій означає лише щоденні смерті. На цьому тлі Берлін намагається поєднати дві лінії: зберегти військову і політичну підтримку України та водночас залишити відкритим канал для переговорного процесу, якщо Росія справді буде готова до нього.

«Я вважаю, що зараз є шанс розпочати переговори цього літа. Можливо, він зараз перебуває на етапі, коли серйозно про це замислюється», — сказав Вадефуль про Володимира Путіна в інтерв’ю RTL Nachtjournal Spezial, яке цитує n-tv.

За його словами, Україна протягом усього цього часу демонструвала готовність до переговорів. Тепер, додав міністр, рішення залишається за президентом РФ: чи він готовий говорити, чи продовжуватиме стріляти.

Чому заява Вадефуля прозвучала саме зараз

Заява глави МЗС Німеччини з’явилася на тлі активізації дипломатичних контактів навколо війни РФ проти України. На саміті G7 у французькому Евіані український президент Володимир Зеленський заявив, що лідери «Групи семи» погоджуються: Росія не перемагає у війні, а для примусу Москви до миру потрібні подальші санкції, зокрема проти нафтового експорту, банківського сектору та військового виробництва РФ.

Ця позиція збігається з логікою Берліна: переговори не мають стати винагородою для Росії за агресію, а можуть бути результатом тиску, виснаження російської воєнної машини та розуміння Кремлем, що військовим шляхом досягти поставлених цілей не вдається.

Вадефуль окремо наголосив, що підтримка України з боку партнерів не ослабне. Це важлива частина сигналу Москві: Захід не розглядає переговори як заміну оборонної допомоги Києву. Навпаки, Німеччина та її партнери намагаються показати, що затягування війни не дасть Росії стратегічної переваги.

Міністр також послався на слова самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що ні Росія, ні Україна не зможуть виграти війну суто військовим шляхом. Вадефуль назвав це «цікавим твердженням» від дуже близького союзника Путіна. Для Берліна така заява важлива не як зміна позиції Мінська, а як непрямий сигнал: навіть у найближчому до Кремля політичному оточенні дедалі складніше говорити про швидку або гарантовану перемогу РФ.

Що саме пропонує Європа

За даними Bloomberg, на які посилаються українські та міжнародні медіа, Велика Британія, Франція і Німеччина просувають ідею переговорів із Росією за активної участі США та Європи.

Європейська позиція передбачає припинення вогню по нинішній лінії фронту як стартову точку для переговорів, а також надання Україні надійних гарантій безпеки, включно з можливим розгортанням багатонаціональних сил.

Для України ключовими залишаються кілька умов:

• припинення російських атак по цивільних об’єктах;
• гарантії безпеки, які не залишать країну сам на сам із новою агресією;
• участь США та європейських держав у процесі;
• збереження військової допомоги до реального припинення війни;
• подальший санкційний тиск на Росію;
• відсутність примусу Києва до неприйнятних територіальних поступок.

Саме тому слова Вадефуля не можна розглядати як заклик до «переговорів будь-якою ціною». Німецький міністр говорить про переговорний шанс, але одночасно підкреслює: Росія має зробити вибір, а Україна вже неодноразово демонструвала готовність до дипломатії.

Позиція України: мир через силу і тиск на Москву

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо заявляв про зростання імпульсу до миру через силу. Він також поінформував американську сторону про російські удари по Києво-Печерській лаврі та інших цивільних, культурних і історичних об’єктах, які Київ розглядає як доказ того, що Москва не відмовилася від терору проти українських міст.

Окремо українська дипломатія звертає увагу на руйнування культурної спадщини. Після удару по Києво-Печерській лаврі МЗС України заявило про запуск процедур через ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми, вимагаючи реакції на пошкодження одного з найважливіших християнських і культурних комплексів України.

Reuters повідомляло, що відновлення пошкоджених об’єктів лаври може тривати до двох років, а внаслідок удару постраждали дах Успенського собору та низка інших споруд комплексу. Україна звинувачує у цьому Росію, тоді як Москва заперечує відповідальність і намагається перекласти її на українську ППО.

Цей контекст важливий для переговорної теми: Київ наполягає, що дипломатичний процес не може ігнорувати щоденні атаки по цивільній інфраструктурі, історичних пам’ятках, енергетиці та житлових кварталах. Саме тому українська сторона вимагає не загальних закликів до миру, а механізму, який реально зупинить російські удари.

Чому Берлін говорить про санкції та економіку РФ

Вадефуль заявив, що санкції вже негативно впливають на російську економіку, а продовження війни не має стратегічного сенсу для Кремля. На його думку, якщо в Москві оцінюватимуть ситуацію тверезо, там мають дійти висновку, що нинішній момент може бути придатним для переговорів.

Це не перша подібна теза з боку німецького уряду. Наприкінці травня Вадефуль уже заявляв у tagesthemen, що Європа має бути готовою до переговорів тоді, коли Путін зрозуміє: на полі бою він не може досягти успіху.

Тоді міністр прямо говорив, що російський президент ще не сидить за столом переговорів, але Захід має підготуватися до моменту, коли така можливість з’явиться.

Паралельно країни G7 готують нові кроки проти російської воєнної економіки. У декларації саміту йшлося про намір посилити санкції, зокрема проти нафтового і газового секторів РФ, щоб збільшити тиск на Москву та обмежити її здатність фінансувати війну.

Для України це означає, що переговорна дискусія не відокремлена від санкційної та військової політики. Навпаки, європейські столиці намагаються створити умови, за яких Кремль буде змушений розглядати переговори не як паузу для перегрупування, а як наслідок власної стратегічної вразливості.

Що відбувалося з мирними ініціативами раніше

У травні держсекретар США Марко Рубіо визнавав, що мирні переговори фактично зайшли в глухий кут, але Вашингтон готовий знову активно включитися, якщо динаміка зміниться. За його словами, попередні спроби не дали достатнього прогресу, однак США залишаються готовими до посередництва, якщо переговори стануть конструктивними.

На цьому тлі європейські держави намагаються не допустити двох сценаріїв: переговорів без участі України та Європи або угоди, яка закріпить російську агресію без реальних гарантій безпеки для Києва. Саме тому у заявах Берліна, Парижа і Лондона дедалі частіше звучить формула: прямий діалог можливий, але за активної участі США та європейських партнерів.

Нинішня заява Вадефуля фіксує обережний дипломатичний сигнал, а не готову дорожню карту миру. Німеччина бачить можливість переговорів цього літа, але прив’язує її до рішення Путіна, подальшого тиску на РФ і незмінної підтримки України.

Для Києва головним залишається не сам факт переговорів, а їхні умови: припинення російських ударів, реальні гарантії безпеки та відсутність примусу до капітуляційних поступок.

Читайте також: Су-24М на Хмельниччині розбився під час завдання: загинули льотчик і штурман 7-ї авіабригади ПС ЗСУ