Навчання по суботах восени 2026 року та навесні 2027-го можуть використовувати українські заклади вищої освіти для ущільнення освітнього процесу. За потреби навчання для студентів невипускних курсів також дозволяють продовжити влітку 2027 року. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на оприлюднений лист Міністерства освіти і науки України №1/17933-26 від 20 серпня 2026 року, рекомендації пов’язані з підготовкою університетів до осінньо-зимового періоду, можливими проблемами з енергетичною інфраструктурою та необхідністю забезпечити безперервність навчання.
Водночас загального обов’язкового переходу всіх університетів на шестиденний тиждень документ не встановлює. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко 28 серпня окремо пояснив, що лист має рекомендаційний характер. Виші самостійно визначають графіки освітнього процесу та способи їх реалізації. Це відповідає і Закону України «Про вищу освіту»: заклади мають право самостійно визначати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять.
Як можуть змінити графік навчання студентів
У листі МОН керівникам закладів вищої освіти пропонують розглянути ущільнення графіків. Для цього можна використовувати суботні дні восени 2026 року та навесні 2027-го. Якщо цього буде недостатньо, освітній процес допускається продовжити влітку 2027 року. Виняток у рекомендаціях зроблено для студентів випускних курсів.
«Розглянути можливість ущільнення графіка освітнього процесу, використовуючи суботні дні восени 2026 і навесні 2027 року», — йдеться в листі МОН від 20 серпня.
Таким чином, субота може використовуватися як додатковий навчальний день. Проте конкретне рішення залежить від самого університету.
Микола Трофименко під час ефіру національного телемарафону наголосив на автономії закладів вищої освіти.
Детальніше Читати
«Наш лист носить рекомендаційний характер. Наша мережа вищої освіти автономна і сама собі визначає графіки освітнього процесу», — заявив заступник міністра.
Отже, рішення можуть відрізнятися навіть між університетами одного міста. Закон «Про вищу освіту» прямо передбачає право ЗВО самостійно визначати форми здобуття освіти, організацію освітнього процесу та види занять.
Головна зміна полягає не у введенні єдиної «шестиденки», а в можливості університетів перебудувати власний графік заздалегідь.
Частину занять дозволяють переводити в дистанційний формат
Окремий блок рекомендацій МОН стосується формату навчання. За необхідності дистанційно можна проводити навчальні заняття, практичну підготовку, контрольні заходи та виконання індивідуальних завдань.
Детальніше Читати
В очному форматі рекомендують залишати передусім ті види занять або окремі освітні компоненти, які неможливо ефективно та якісно провести дистанційно.
Крім того, університетам пропонують максимально цифровізувати навчальні матеріали. Йдеться, зокрема, про:
- завантажені лекції;
- лабораторні практикуми;
- автономні засоби самоконтролю.
Мета такого підходу — забезпечити можливість асинхронного навчання. Студент у такому разі може працювати з матеріалами без необхідності постійно бути присутнім на занятті онлайн у конкретний час.
Частину корпусів можуть тимчасово не використовувати
МОН також рекомендує провести зонування матеріально-технічної бази університетів.
Якщо виникне критичний дефіцит енергоресурсів, освітній процес, роботу необхідних служб та проживання студентів пропонують концентрувати в найбільш захищених і енергоефективних будівлях.
Окремо в листі згадані студенти, для яких проживання в університетській інфраструктурі має особливе значення. Серед них — сироти та особи з тимчасово окупованих територій.
Детальніше Читати
Приміщення, які в певний період не використовуватимуться, рекомендують тимчасово консервувати.
Такий механізм передбачений саме на випадок критичного дефіциту енергоресурсів.
Генераторів може бути недостатньо: що рекомендує МОН
Ще один напрям підготовки — енергетична автономність університетів.
Міністерство пропонує поступово переходити від використання окремих генераторів до комплексніших систем. У листі названі:
- гібридні сонячні електростанції;
- промислові накопичувачі енергії;
- системи безперебійного живлення для серверного та комунікаційного обладнання.
Водночас резервні генератори залишаються частиною підготовки. МОН рекомендує мати незалежні джерела живлення, запаси пального, а також обладнання, яке дозволить підтримувати роботу інфраструктури в разі перебоїв.
У документі також названі газотурбінні та газопоршневі установки, запаси вугілля та дров для пічного опалення — залежно від технічних можливостей конкретного закладу.
Окремо потрібно забезпечити стабільну роботу:
- опалення й освітлення;
- водопостачання;
- водовідведення.
Очне навчання прив’язують до місткості укриттів
Під час організації аудиторного або змішаного навчання університетам рекомендують орієнтуватися на розрахункову місткість фонду захисних споруд цивільного захисту.
Тобто кількість людей, які одночасно перебувають у навчальних корпусах, має співвідноситися з можливістю розмістити їх у захисних спорудах.
Водночас укриття пропонують поступово модернізувати. Якщо там проводитимуть окремі заняття, приміщення повинні мати необхідні умови.
Зокрема, МОН називає:
- належну вентиляцію;
- автономне освітлення;
- зв’язок;
- опалення.
«Безпека студентів і викладачів була й залишається нашим спільним пріоритетом», — зазначено в листі, підписаному заступником міністра Миколою Трофименком.
Крім того, локальні системи оповіщення про повітряну тривогу мають належно працювати як у навчальних корпусах, так і в студентських гуртожитках.
Де можуть проводити заняття, якщо власних приміщень недостатньо
МОН пропонує університетам посилити співпрацю з місцевою владою, територіальними громадами, підприємствами, бізнесом, іншими освітніми установами, закладами культури та спорту.
За договорами про співпрацю або оренду можуть використовуватися додаткові приміщення, придатні для організації освітнього процесу.
Отже, якщо власна інфраструктура університету не дозволяє безпечно провести заняття, частину освітнього процесу можна організовувати на інших майданчиках.
Університетам рекомендують захищати дані та цифрову інфраструктуру
Через можливі перебої електропостачання та зв’язку МОН також звернуло увагу на цифрову стійкість закладів.
Університетам рекомендують регулярно створювати резервні копії критично важливої інформації. Крім того, електронні ресурси ЗВО радять розміщувати в надійних і захищених хмарних сервісах.
Це стосується цифрових ресурсів, необхідних для роботи університетів та організації освітнього процесу.
Окремий пункт листа присвячений психологічному супроводу студентів і працівників. Такі заходи мають бути спрямовані на запобігання навчальному та професійному вигоранню в умовах тривалого стресу й невизначеності.
Що це означає для студентів у 2026/2027 навчальному році
Для студентів головне — фактичний графік потрібно перевіряти у своєму університеті. Єдиного розкладу навчальних субот для всіх ЗВО МОН не встановило.
Рекомендації передбачають кілька можливих рішень:
- Ущільнення графіка з використанням субот восени 2026 року та навесні 2027-го.
- Дистанційне й асинхронне навчання для тих компонентів, які можна якісно проводити онлайн.
- Можливе продовження освітнього процесу влітку 2027 року для студентів невипускних курсів.
Водночас адміністрації університетів можуть обирати власний сценарій. Законодавство гарантує автономію закладів освіти, а Закон України «Про вищу освіту» дозволяє ЗВО самостійно визначати форми організації освітнього процесу.
Тому навчання по суботах у вишах 2026/2027 року можливе, але конкретні дати, кількість таких субот, формат занять та зміни семестрового графіка визначатиме кожен університет окремо. Основою для цих рішень стануть умови роботи закладу, доступність укриттів, енергетична інфраструктура та організація освітнього процесу.
Читайте також: Магнітні бурі накриють Землю 8–10 вересня: найнапруженіший період і прогноз на три дні
