Малі школи з 1 вересня працюють за новими правилами: скільки учнів потрібно для державного фінансува

Малі школи з 1 вересня 2026 року в Україні отримують освітню субвенцію за новими критеріями: єдиного порогу у 60 учнів для всіх закладів більше немає. Мінімальна чисельність залежить від структури школи і становить 60, 55 або 45 учнів. Про це повідомляє редакція Realnist.

Новий порядок застосовується з 1 вересня 2026 року. Для шкіл, що охоплюють 1–12 класи, нижньою межею є 60 учнів, для закладів із 1–11 класами — 55, а для шкіл, які забезпечують початкову й базову або базову й профільну середню освіту, — 45 учнів.

Якщо кількість дітей нижча за відповідний поріг, такий заклад не фінансується за рахунок освітньої субвенції, якщо він не належить до встановлених урядом винятків.

Скільки учнів потрібно школі з 1 вересня 2026 року

Кабінет Міністрів диференціював мінімальну чисельність залежно від того, які рівні загальної середньої освіти забезпечує конкретний заклад. Тому формулювання про обов’язкові «60 учнів у кожній школі» після 1 вересня 2026 року є неповним.

Чинні пороги такі:

• не менш як 60 учнів — у закладах загальної середньої освіти, що забезпечують навчання у 1–12 класах;
• не менш як 55 учнів — у закладах, де навчаються учні 1–11 класів;
• не менш як 45 учнів — у закладах, що забезпечують початкову та базову середню освіту або базову та профільну середню освіту, зокрема за структурою 1–9 чи 5–11(12) класів.

Саме ці норми Кабмін закріпив постановою №1587 від 3 грудня 2025 року, змінивши раніше передбачений єдиний поріг у 60 учнів. Документ є чинним. Постанова Кабінету Міністрів №1587

«Менше 60 осіб — для закладів загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в 1–12 класах» (Кабінет Міністрів України, постанова №1587 від 3 грудня 2025 року).

Поріг визначають за загальною чисельністю учнів у закладі, а не за кількістю дітей в одному класі. Водночас під час перегляду правил уряд враховував законодавчу норму щодо мінімальної наповнюваності класу — п’ять учнів. Саме з цього показника, за поясненням МОН, розраховували мінімальну чисельність учнів для різних структур шкіл.

Що означає втрата освітньої субвенції

Йдеться насамперед про державні кошти, які надходять до місцевих бюджетів для оплати праці педагогічних працівників із нарахуваннями. МОН прямо пояснює, що освітня субвенція спрямовується громадам, після чого на місцевому рівні кошти розподіляють на зарплати педагогів.

Тому припинення фінансування за рахунок субвенції не означає, що 1 вересня школа автоматично закривається або що діти мають негайно перейти до іншого закладу.

Якщо засновник вирішує зберегти малокомплектну школу, витрати, які більше не покриває державна освітня субвенція, доводиться забезпечувати з місцевого бюджету.

Для громади це насамперед означає необхідність самостійно фінансувати оплату праці педагогів у такому закладі. Питання утримання будівель, комунальних послуг, технічного персоналу та інших поточних видатків і без того належить до фінансової відповідальності засновника.

Рішення про реорганізацію, ліквідацію або зміну типу закладу приймає його засновник. Закон також передбачає, що в разі реорганізації чи ліквідації школи засновник повинен забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.

Для сільської місцевості встановлена окрема процедура: реорганізація, зміна типу або ліквідація школи допускається після громадського обговорення проєкту рішення, який має бути оприлюднений не менш як за рік до ухвалення відповідного рішення.

Які школи не підпадають під обмеження 60, 55 і 45 учнів

Після додаткових змін у липні 2026 року перелік винятків став ширшим. Чинна редакція урядового порядку передбачає, що обмеження за мінімальною кількістю дітей не застосовуються до:

• початкових шкіл;
• спеціальних шкіл;
• навчально-реабілітаційних центрів;
• закладів загальної середньої освіти, де функціонує клас або група з навчанням мовою національної меншини чи спільноти, якщо ця мова є офіційною мовою Європейського Союзу.

Останній виняток Кабмін запровадив постановою №929 від 15 липня 2026 року. Вона застосовується саме з 1 вересня 2026 року.

Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пояснив, що учнів таких закладів включатимуть до розрахунку освітньої субвенції навіть тоді, коли загальна чисельність школи нижча за встановлений поріг.

«Невелика кількість учнів сама по собі не призводитиме до виключення таких закладів освіти із розрахунку державної освітньої субвенції» (Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, 16 липня 2026 року, після ухвалення постанови №929).

Отже, школа з 40 або 50 учнями не обов’язково втрачає державні кошти. Потрібно враховувати її структуру та належність до встановлених урядом категорій-винятків.

Чому правило про 60 учнів змінили перед його запуском

Початкова схема була жорсткішою. Постановою Кабміну №245 від 5 березня 2024 року передбачалося, що з 1 вересня 2025 року освітня субвенція не спрямовуватиметься школам із менш як 45 учнями, а з 1 вересня 2026 року — школам із менш як 60 учнями, за винятком визначених категорій.

У серпні 2025 року Верховна Рада окремою постановою звернулася до Кабінету Міністрів із вимогою переглянути майбутній поріг у 60 учнів. Парламент запропонував враховувати типи закладів освіти та законодавчі норми щодо наповнюваності класів.

«Перегляд зазначеної постанови має бути здійснений з урахуванням типів закладів освіти» (Верховна Рада України, постанова №4580-IX від 21 серпня 2025 року).

3 грудня 2025 року Кабмін змінив майбутню модель: замість одного порогу встановив три — 60, 55 та 45 учнів. МОН пояснювало, що при визначенні цих показників за основу взяли передбачену законом мінімальну чисельність класу в п’ять учнів і структуру різних типів закладів.

Таким чином, норма, яка фактично запрацювала 1 вересня 2026 року, відрізняється від початкового рішення 2024 року про єдиний мінімум у 60 учнів.

Що потрібно перевірити батькам і працівникам малої школи

Щоб зрозуміти, чи отримує конкретний заклад освітню субвенцію після 1 вересня, недостатньо знати лише загальну кількість учнів.

Ключовими є три параметри:

1. Структура школи. Для 1–12 класів діє поріг 60 учнів, для 1–11 — 55, для закладів початкової та базової або базової та профільної освіти — 45.
2. Фактична кількість учнів у закладі. Саме від неї залежить включення школи до механізму державного фінансування.
3. Наявність винятку. Окремі правила діють для початкових і спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів та закладів із класами чи групами навчання мовами національних меншин, що є офіційними мовами ЄС.

Якщо школа не проходить за необхідною чисельністю і не належить до винятків, наступне рішення залежить від засновника: громада може передбачати місцеві кошти або ухвалювати рішення щодо зміни мережі закладів відповідно до встановленої законом процедури. Сам факт невідповідності порогу освітньої субвенції окремим рішенням про ліквідацію школи не є.

На вересень–грудень 2026 року уряд уже розподілив субвенцію громадам

Нові пороги почали застосовуватися одночасно з новим етапом фінансування шкіл. 2 вересня МОН повідомило, що Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 млрд грн освітньої субвенції на вересень–грудень 2026 року. Ще 0,5 млрд грн передбачено як резерв. Кошти, зокрема, мають забезпечити виплату педагогам зарплат із передбаченим із вересня підвищенням.

«Розподіл коштів на вересень–грудень дає громадам чітке розуміння обсягу фінансування до кінця року» (міністр освіти і науки Андрій Бутенко, МОН, 2 вересня 2026 року, під час оголошення розподілу освітньої субвенції).

Отже, з 1 вересня 2026 року для отримання державної освітньої субвенції мала школа повинна відповідати порогу, встановленому саме для її структури: 60, 55 або 45 учнів. Водночас початкові та спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри й визначені урядом заклади з навчанням мовами національних меншин ЄС мають окремі правила і не підпадають під ці чисельні обмеження.

Читайте також: Оновлений Toyota bZ5 різко подешевшав: що змінилося у кросовері 2027 модельного року