Курильські острови знову стали джерелом різкого дипломатичного загострення між Японією та Росією після того, як Володимир Путін 13 серпня 2026 року вперше відвідав Ітуруп — острів, який контролює Москва, але на який претендує Токіо. Особливо гостро ситуацію сприймають у японському Немуро на Хоккайдо: місто десятиліттями домагається повернення спірних територій, але водночас його рибальство та частина торгівлі залежать від відносин із Росією. Про це повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на The New York Times.
Візит Путіна на Ітуруп викликав офіційний протест Токіо. Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі 13 серпня викликав російського посла Миколу Ноздрьова та заявив, що поїздка російського президента суперечить незмінній позиції японської влади щодо так званих Північних територій. Водночас Москва наполягає, що острови є частиною Росії. Через невирішену територіальну суперечку країни досі не уклали повноцінного мирного договору після Другої світової війни.
Що сталося на Ітурупі
Путін прибув на Ітуруп 13 серпня під час поїздки на російський Далекий Схід. Офіційний сайт Кремля повідомляв про його відвідування острова того ж дня. Це була перша поїздка Путіна на Курильські острови за час його перебування при владі.
На Ітурупі він відвідав рибопереробний комплекс «Ясний», місцеву лікарню та школу. Також президент РФ зустрівся з губернатором Сахалінської області Валерієм Лимаренком. Перед цим Путін перебував на Сахаліні та спостерігав за навчаннями Тихоокеанського флоту.
Саме Ітуруп став центральним об’єктом нового дипломатичного конфлікту: в Росії острів вважають частиною Курильського архіпелагу, тоді як у Японії його включають до чотирьох Північних територій.
Детальніше Читати
Токіо відреагував того ж дня. Міністерство закордонних справ Японії оприлюднило окрему заяву та викликало російського посла.
«Цей візит несумісний із послідовною позицією Японії щодо Північних територій і викликає крайнє занепокоєння», — йдеться у заяві міністра закордонних справ Тосіміцу Мотегі від 13 серпня 2026 року.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі також назвала поїздку «абсолютно неприйнятною». За її словами, вона зачепила почуття японців і може ще більше ускладнити двосторонні відносини.
Чому Немуро опинилося в центрі суперечки
Немуро розташоване на східному краї Хоккайдо. Від найближчих спірних островів його відділяють лише кілька кілометрів. Саме тому територіальна суперечка тут має не лише дипломатичне, а й безпосереднє економічне значення.
Детальніше Читати
За даними The New York Times, населення Немуро становить близько 22 тисяч осіб. У 1960-х роках у місті проживало приблизно 50 тисяч людей. Відтоді населення скоротилося більш ніж удвічі. Однією з проблем стали слабша місцева економіка та скорочення можливостей для промислового рибальства.
Водночас Немуро протягом десятиліть залишається одним із головних центрів японського руху за повернення островів. Тут встановлені пам’ятники та інформаційні щити з вимогою повернути чотири території. Працюють також експозиції, присвячені історії островів.
Проте економічні зв’язки міста з Росією тривалий час були значними. Російські судна заходили в порт Немуро, привозячи морського їжака, скумбрію, ламінарію та інші морепродукти. Російські моряки також купували в місті техніку та інші товари. Через це в Немуро досі можна побачити написи російською мовою.
Після погіршення відносин між Москвою та Токіо кількість таких контактів скоротилася. Відповідно, втрати відчули місцеві ресторани, магазини та підприємства, які займаються переробкою морепродуктів.
Мер Немуро Масатосі Ісігакі описав ситуацію коротко:
«Коли між Японією та Росією виникають тертя, тут біль відчувається негайно», — сказав Ісігакі журналістам The New York Times у мерії Немуро у вересні 2026 року.
Крім того, муніципальна влада оцінює потенційні доходи від рибальства, переробки морепродуктів та пов’язаних галузей приблизно у 462 млн доларів на рік у разі переходу спірних островів під японський контроль.
Детальніше Читати
Які саме острови оскаржують Росія та Японія
Йдеться про чотири території:
- Ітуруп — Еторофу в японській назві;
- Кунашир — Кунасірі;
- Шикотан;
- групу островів Хабомаї.
Японський уряд називає їх Північними територіями. Росія розглядає ці острови як південну частину Курильського архіпелагу.
Офіційна позиція Японії полягає в тому, що всі чотири острови є японською територією. Міністерство закордонних справ країни посилається, зокрема, на російсько-японський договір 1855 року, який встановлював кордон між Еторофу та Урупом.
Радянські війська зайняли чотири острови наприкінці Другої світової війни — з кінця серпня до початку вересня 1945 року. Згодом японських жителів островів переселили. За даними МЗС Японії, йшлося приблизно про 17 тисяч людей.
Російська позиція протилежна. Москва заявляє, що Південні Курили перейшли до СРСР за підсумками Другої світової війни, а російський суверенітет над ними не підлягає перегляду.
«Суверенітет і юрисдикція Росії над ними сумніву не підлягають», — заявило МЗС РФ після протесту Японії через поїздку Путіна на Ітуруп.
Таким чином, сторони виходять із принципово різних юридичних та історичних трактувань статусу островів.
Чому Японія та Росія досі не мають мирного договору
Після завершення Другої світової війни територіальна суперечка стала головною перешкодою для укладення мирного договору.
У 1956 році СРСР та Японія підписали спільну декларацію, яка припинила стан війни та відновила дипломатичні відносини. Однак остаточного мирного договору сторони так і не уклали.
Японія продовжує наполягати на врегулюванні питання чотирьох островів. Офіційний Токіо заявляє, що мирний договір має бути укладений після вирішення питання їхньої приналежності.
До 2022 року Москва і Токіо періодично продовжували переговори. Також діяли програми безвізових обмінів і поїздок колишніх японських жителів на могили родичів.
Однак у березні 2022 року Росія оголосила про припинення переговорів щодо мирного договору після того, як Японія приєдналася до санкцій у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Також були зупинені програми безвізових візитів та діалог щодо спільної економічної діяльності на островах.
Токіо й надалі заявляє, що прагне відновити, зокрема, поїздки колишніх мешканців до могил на островах. У липні 2026 року Такаїчі називала відновлення таких візитів одним із пріоритетних гуманітарних питань у відносинах із Росією.
До територіальної суперечки додалася військова активність
Напруженість навколо островів посилилася ще до поїздки Путіна.
На початку серпня 2026 року Японія заявила Росії протест через заплановані військові навчання з бойовою стрільбою поблизу Кунашира та Ітурупа. Російська сторона повідомила про навчання в акваторії біля островів, а Токіо заявив, що посилення військової присутності суперечить його позиції щодо Північних територій.
Після візиту Путіна МЗС Японії також повідомляло, що збирає інформацію про російські ракетні навчання поблизу островів. Міністр Мотегі назвав військове посилення Росії на чотирьох островах неприйнятним з точки зору позиції Токіо.
Отже, нинішнє загострення складається одразу з кількох елементів:
- першого візиту Володимира Путіна на Ітуруп;
- офіційного протесту Японії;
- російських військових навчань у регіоні.
Для Немуро ця суперечка залишається особливо складною. Місто одночасно підтримує японську вимогу щодо островів і залежить від рибальства та економічних контактів, на які безпосередньо впливають відносини Москви й Токіо.
Сам Масатосі Ісігакі наголошує на часовому факторі. Багатьом колишнім мешканцям островів уже понад 80 років, а врегулювання залишається недосяжним.
«Ми хочемо вирішити це питання, поки ми ще живі», — заявив 75-річний мер Немуро в розмові з The New York Times.
Станом на 21 вересня 2026 року позиції сторін залишаються несумісними: Японія продовжує вимагати вирішення питання чотирьох островів і укладення мирного договору, тоді як Росія наполягає на своєму суверенітеті над Південними Курилами. Візит Путіна на Ітуруп зробив цю давню суперечку знову одним із центральних питань у відносинах Москви та Токіо.
Читайте також: Купуєте вживане авто: що перевірити до передачі грошей і поїздки на СТО
