Україна нарощує deep strike: Зеленський поставив мету у 1000 далекобійних дронів на добу

Зеленський поставив завдання збільшити кількість далекобійних дронів до 1000 на добу. Що відомо про рішення Ставки, deep strike, перехоплювачі, Новоросійськ та фінансування ОПК у 2026 році в Україні.

8 хв. читання
Зеленський поставив завдання збільшити кількість далекобійних дронів до 1000 на добу. Що відомо про рішення Ставки, deep strike, перехоплювачі, Новоросійськ та фінансування ОПК у 2026 році в Україні.

Далекобійні дрони України мають застосовуватися значно інтенсивніше: президент Володимир Зеленський після засідання Ставки верховного головнокомандувача 28 серпня поставив завдання вийти на рівень тисячі безпілотників для далекобійних ударів на добу. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на офіційне звернення президента України, зараз ідеться в середньому про понад 300 українських далекобійних застосувань на день, однак цей показник планують суттєво збільшити.

Одночасно Ставка розглядала захист України від нових російських повітряних атак. Окремий пріоритет — прискорення виробництва дронів-перехоплювачів проти реактивних ударних БпЛА. Зеленський пов’язав обидва напрями: посилення протиповітряного захисту всередині країни та збільшення частоти українських deep strike по військовій, логістичній та іншій інфраструктурі, яка забезпечує російську війну.

Зеленський визначив конкретну ціль — 1000 дронів на добу

Засідання Ставки відбулося 28 серпня. За словами президента, центральним питанням стала максимальна кількість української зброї для протидії російським ударам.

Зокрема, йшлося про два взаємопов’язані завдання: захист від реактивних ударних дронів і збільшення масштабів українських далекобійних операцій.

«Завдання – тисяча дронів для далекобійних санкцій на день проти Росії».
(Володимир Зеленський, вечірнє звернення після засідання Ставки, 28 серпня 2026 року).

Президент повідомив, що зараз середній показник становить понад 300 таких далекобійних застосувань. Отже, поставлена ціль передбачає збільшення масштабу більш ніж утричі.

При цьому йдеться не про загальну кількість усіх безпілотників на фронті, а саме про далекобійний компонент.

Основні параметри оголошеного завдання:

  • нинішній показник — у середньому понад 300 далекобійних застосувань на добу;
  • поставлена ціль — 1000 дронів на день;
  • паралельний напрям — прискорення виробництва дронів-перехоплювачів.

Офіційне звернення президента від 28 серпня доступне на сайті глави держави. Офіційне звернення Володимира Зеленського

Україна паралельно прискорює закупівлю deep strike БпЛА

Нове завдання Ставки з’явилося на тлі розширення державних закупівель далекобійних безпілотних систем.

Лише за тиждень до заяви президента, 21 серпня, Міністерство оборони повідомило, що Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше оголосила конкурентний тендер на закупівлю deep strike БпЛА за тактико-технічними характеристиками Міноборони. Йдеться саме про ударні безпілотники великої дальності, призначені для роботи по цілях у глибині території противника.

У Міноборони цей клас систем прямо назвали частиною української довгострокової стратегії.

«Постійне нарощування таких спроможностей – ключовий компонент української стратегії».
(Міністерство оборони України, повідомлення про закупівлю deep strike БпЛА, 21 серпня 2026 року).

Таким чином, рішення про збільшення кількості далекобійних ударних безпілотників збігається в часі з переходом до масштабніших закупівель систем цього класу.

Офіційне повідомлення Міноборони про закупівлю deep strike дронів

Фінансування виробництва дронів уже стало окремим оборонним напрямом

Масштабування виробництва безпілотників у 2026 році фінансується не лише з українських ресурсів.

У лютому партнери України за результатами засідання Контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн» підтвердили підтримку на загальну суму близько $38 млрд на 2026 рік. Серед конкретних пакетів понад $2,5 млрд передбачалося на українські дрони. Ще $2 млрд були заявлені на протиповітряну оборону.

Крім того, у квітні Україна та Німеччина уклали пакет оборонних домовленостей на €4 млрд. У ньому окремо передбачали €300 млн на deep strike та фінансування інших безпілотних систем.

У червні уряд також повідомляв, що 95% безпілотників, які Агенція оборонних закупівель закуповує для Сил оборони, є українського виробництва. При цьому закупівлі безпілотних систем уже перевищили закупівлі боєприпасів.

Отже, нарощування далекобійного компонента відбувається в межах значно ширшого масштабування української безпілотної індустрії та державного оборонного замовлення.

Україна нарощує deep strike: Зеленський поставив мету у 1000 далекобійних дронів на добу

Реактивні ударні БпЛА стали окремою проблемою для ППО

Під час звернення після Ставки Зеленський особливо наголосив на реактивних російських ударних дронах.

Президент заявив про повітряні тривоги та атаки на Київ, Харків, Запоріжжя, Сумську, Чернігівську, Дніпропетровську та Херсонську області. Також, за його словами, пошкодження отримували цивільні підприємства Київської області.

Саме тому влада поставила завдання прискорити випуск спеціалізованих дронів-перехоплювачів.

Україна працює над цим напрямом не перший рік. Ще 25 липня 2025 року Зеленський після зустрічі з українськими виробниками повідомляв про ціль вийти на 1000 дронів-перехоплювачів на добу. Тоді президент також заявляв, що уряд має забезпечити контрактування, а робота з партнерами повинна закрити потреби у фінансуванні.

Важливо розрізняти дві цифри. Тисяча перехоплювачів на добу — це поставлене раніше завдання для засобів протиповітряної оборони. Нова ціль, оголошена 28 серпня 2026 року, стосується тисячі дронів для далекобійних операцій на добу.

Українські deep strike вже застосовуються на великій дальності

Міністерство оборони систематично публікує результати українських далекобійних операцій.

Зокрема, за даними відомства, лише у квітні 2026 року українські deep strike уразили 14 нафтопереробних заводів і терміналів, два заводи, а також російські судна та авіацію. Максимальна заявлена дальність окремих операцій сягала близько 1700 км.

Цей напрям пов’язаний і з фінансуванням української оборонної промисловості партнерами. Крім уже погоджених пакетів допомоги, Україна укладає угоди у форматі Drone Deal.

Так, у квітні Київ і Нідерланди домовилися розпочати роботу над Drone Deal та спільним виробництвом дронів, ракет, систем радіоелектронної боротьби й інших оборонних технологій.

У травні відповідну угоду Україна підписала з Литвою. У липні — з Данією. За даними Офісу президента станом на 7 липня, кількість укладених Drone Deal досягла дев’яти, а переговори приблизно ще з 20 державами перебували на різних стадіях.

Зеленський заявив про вплив ударів на російську логістику

У зверненні 28 серпня президент також пов’язав українські далекобійні операції зі станом російської паливної та логістичної інфраструктури.

Зеленський заявив про скорочення доступності бензину, експорту та логістичних можливостей у Росії. Окремо він сказав, що Москва витрачає бюджетні ресурси на підтримку нафтових компаній.

Також президент заслухав військових щодо ситуації навколо Новоросійська.

«Обов’язково знайдемо способи заблокувати й інші їхні порти».
(Володимир Зеленський, звернення 28 серпня 2026 року).

За словами Зеленського, українська сторона вже досягає результату, за якого судна не заходять у Новоросійськ і не виходять із порту. Президент назвав кожну добу без руху через цей порт внеском у скорочення російського воєнного потенціалу.

Що змінює нове завдання Ставки

Оголошена 28 серпня мета означає різке збільшення масштабу українського далекобійного компонента. Нинішній показник у понад 300 застосувань має зрости до 1000 на день. Водночас держава вже розширює закупівлю deep strike систем і залучає партнерське фінансування для виробництва безпілотників.

Паралельно Україна прискорює створення дронів-перехоплювачів для захисту міст. Таким чином, безпілотні систем розвиваються відразу за двома напрямами: перехоплення російських повітряних цілей і далекобійні операції проти російської військової та логістичної інфраструктури.

Станом на ранок 29 серпня Генеральний штаб також оцінював втрати російського особового складу за попередню добу приблизно у 1420 військових. Загальна оцінка втрат особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення становила близько 1,485 млн осіб. Дані Генштабу традиційно публікуються як орієнтовні та уточнюються.

Читайте також: Помер король Норвегії Гаральд V: монарху було 89 років

Поділіться цією статтею