Трамп заявив про мирну угоду США та Ірану та оголосив про відкриття Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового експорту нафти й скрапленого газу. Про досягнення попередньої домовленості повідомляє редакція realnist.com із посиланням на заяви американської та іранської сторін, а також прем’єра Пакистану Шехбаза Шаріфа, який виступав посередником у переговорах.
За даними Reuters, документ мають офіційно підписати у п’ятницю, 19 червня, у Швейцарії. Угода передбачає припинення війни, зупинку американської блокади і відновлення проходу суден через Ормузьку протоку, однак ключове питання іранської ядерної програми винесене на подальші переговори, які мають тривати під час 60-денного періоду припинення вогню.
Президент США Дональд Трамп написав у Truth Social, що «угода з Ісламською Республікою Іран завершена». Він також заявив, що дозволяє відкриття Ормузької протоки без зборів і одночасно санкціонує негайне зняття військово-морської блокади США.
У своєму повідомленні Трамп використав фразу:
«Кораблі світу, запускайте двигуни. Нехай нафта тече» — цю цитату навели CBS News, Reuters і Al Jazeera.
Пакистанський прем’єр Шехбаз Шаріф оголосив, що після інтенсивних переговорів США та Іран погодили припинення військових операцій «на всіх фронтах, включно з Ліваном». За його словами, до підписання документа посередники проведуть серію зустрічей, які мають підготувати технічні переговори і формальну церемонію у Швейцарії. CBS News також повідомило, що Катар, Саудівська Аравія і Туреччина брали участь у дипломатичному процесі або сприяли йому.
Детальніше Читати
Іранська сторона підтвердила, що текст меморандуму про взаєморозуміння зі США фіналізований. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що повні умови угоди оприлюднять після підписання. За повідомленням іранського агентства Tasnim, він окремо наголосив, що домовленість не означає довіри до Вашингтона і була підготовлена в атмосфері «тривалої недовіри».
Ключовий елемент домовленості — Ормузька протока. Через цей вузький морський шлях між Іраном та Оманом до ескалації проходила значна частина світових поставок нафти й скрапленого природного газу. Reuters пише, що війна США та Ізраїлю з Іраном, яка почалася 28 лютого, майже зупинила судноплавство через протоку; йдеться приблизно про п’яту частину світових потоків нафти та LNG, а також про важливі вантажі на кшталт алюмінію й карбаміду.
Першою реакцією ринку стало падіння цін на нафту. Reuters повідомило, що на новинах про попередню угоду Brent у ранкових торгах у понеділок подешевшала на 4%, а американська WTI — більш як на 4,6%.
Детальніше Читати
Азійські фондові ринки, навпаки, відреагували зростанням, оскільки перспектива відновлення судноплавства знижує ризик нового енергетичного шоку.
Водночас відкриття протоки не означає миттєвого повернення морських перевезень до нормального режиму. Reuters із Токіо повідомило, що японські судноплавні компанії вітають угоду, але чекають конкретних гарантій безпеки, зокрема щодо розмінування. Японська асоціація судновласників заявила, що 38 пов’язаних із Японією суден залишаються заблокованими в районі Ормузької протоки.
Основні пункти, які вже відомі з публічних заяв:
| Питання | Що заявлено |
|---|---|
| Статус угоди | Попередня домовленість досягнута, офіційне підписання очікують 19 червня |
| Місце підписання | Швейцарія |
| Посередники | Пакистан, за участі дипломатичних зусиль Катару, Саудівської Аравії та Туреччини |
| Військові дії | Заявлено про припинення операцій на всіх фронтах, включно з Ліваном |
| Ормузька протока | Має бути відкрита для судноплавства; залишаються питання безпеки й розмінування |
| Блокада США | Трамп заявив про дозвіл на її негайне зняття |
| Ядерна програма Ірану | Остаточно не врегульована, винесена на подальші переговори |
| Санкції | Іран очікує переговорів про послаблення санкцій у межах ширшої угоди |
Найбільш вразливе місце нинішньої домовленості — не саме оголошення, а її виконання. Reuters зазначає, що Ізраїль не був стороною переговорів між США та Іраном, а ізраїльські удари по Лівану в останні тижні ускладнювали процес. Ліванський напрямок став одним із ключових у перемовинах, оскільки Іран наполягав на повному припиненні бойових дій там як частині ширшого пакета.
Питання іранської ядерної програми також залишається відкритим. За інформацією Reuters, подальші переговори мають торкнутися і санкцій, і майбутнього запасів збагаченого урану. У матеріалі агентства зазначено, що Іран після виходу США з ядерної угоди 2015 року наростив збагачення урану, а майбутня доля цього матеріалу, ймовірно, стане одним із головних пунктів наступного раунду.
Британський прем’єр Кір Стармер заявив, що свобода судноплавства без зборів в Ормузькій протоці має бути відновлена, а Іран не повинен отримати ядерну зброю. Французький президент Емманюель Макрон також привітав досягнуту домовленість і наголосив, що відновлення морського трафіку без обмежень і зборів потрібне для регіональної стабільності та світової економіки.
Детальніше Читати
США, Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія, за даними Reuters, готові розглядати скасування частини санкцій проти Ірану у відповідь на «чіткі й перевірювані кроки» щодо обмеження ядерної програми. Це означає, що навіть після церемонії підписання 19 червня головна частина домовленості може перейти в складний технічний етап: перевірки, графіки виконання, гарантії судноплавства, доступ до портів, санкційні винятки і контроль за ядерними об’єктами.
Війна, про яку йдеться в нинішніх заявах, розпочалася після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. За даними Reuters, після цього Іран атакував Ізраїль і країни Перської затоки, де розміщені американські бази, а також фактично заблокував Ормузьку протоку. У відповідь американські сили заблокували іранські порти, що вдарило по енергетичних ринках і стало політичною проблемою для адміністрації Трампа на тлі високих цін на пальне у США.
Політичний вимір угоди для Вашингтона не менш важливий за економічний. Трамп демонструє домовленість як дипломатичний прорив, але критики в США вже ставлять питання про поступки Тегерану і про те, чи буде реально обмежена ядерна програма Ірану.
Колишній речник Держдепартаменту США за адміністрації Джо Байдена Метью Міллер заявив Reuters, що Вашингтон не має гарантій, що ядерна програма буде врегульована, а Іран показав здатність «взяти глобальну економіку в заручники» й отримати поступки від США.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один із жорстких критиків Ірану в Конгресі, привітав досягнення домовленості, але заявив, що уважно стежитиме за наступними переговорами щодо ядерної програми. Він також нагадав, що за американським законодавством будь-яка ядерна угода з Іраном має бути передана до Конгресу для розгляду і голосування.
Отже, оголошення Трампа і Шаріфа фіксує політичний прорив, але ще не знімає всіх ризиків. До 19 червня сторони мають підготувати підписання, узгодити технічні деталі, пояснити механізм відкриття Ормузької протоки і дати судноплавним компаніям гарантії безпеки. Саме ці деталі покажуть, чи стане заява про мирну угоду реальним завершенням конфлікту, чи лише паузою перед новим етапом торгу між Вашингтоном, Тегераном і регіональними гравцями.
Читайте також: Як ЄС запускає переговори про членство з Україною і чому перший кластер вирішальний
