Brexit через 10 років підтвердив головне довгострокове попередження економістів: вихід Великої Британії з Європейського Союзу не спричинив негайної рецесії після референдуму, однак поступово послабив торгівлю, інвестиції, продуктивність і потенціал економічного зростання країни. За сукупними оцінками, наведеними представницею Банку Англії Сваті Дінгрою, британський ВВП унаслідок процесу Brexit міг виявитися на 6–8% меншим, ніж був би без виходу з ЄС, повідомляє Realnist з посиланням на Financial Times.
Референдум відбувся 23 червня 2016 року у Великій Британії та Гібралтарі. За вихід із ЄС проголосували 17 410 742 виборці, за збереження членства — 16 141 241, явка становила 72,2%. Через десять років економічна дискусія змістилася від питання, чи станеться миттєвий обвал, до оцінки накопичених втрат від нових торговельних бар’єрів, регуляторного розходження та тривалої політичної невизначеності. Офіційні результати голосування оприлюднені Виборчою комісією Великої Британії.
Короткостроковий прогноз не справдився, довгостроковий — виявився близьким до реальності
Перед голосуванням британське Міністерство фінансів попереджало, що рішення залишити Євросоюз може спричинити сильний економічний шок, рецесію та різке зростання безробіття. Саме ця частина прогнозу не реалізувалася: у другій половині 2016 року економічна активність, споживання та зайнятість виявилися стійкішими, ніж очікували урядові аналітики.
Офіційна статистика наприкінці 2016 року фіксувала продовження зростання ВВП приблизно в межах попередньої тенденції, рекордну зайнятість і відсутність негайного обвалу інвестицій. Отже, твердження про неминучу короткострокову рецесію було надмірно песимістичним. Повний передреферендумний аналіз цього сценарію залишається доступним на сайті уряду Великої Британії.
Проте паралельно Міністерство фінансів підготувало довгострокову оцінку, в якій порівняло членство в ЄС із трьома альтернативами: участю в Європейському економічному просторі, двосторонньою угодою з Євросоюзом та торгівлею переважно за правилами Світової організації торгівлі. Для моделі з двосторонньою угодою прогнозувалося помітне зменшення ВВП порівняно зі сценарієм збереження членства.
Детальніше Читати
Саме цей прогноз через десять років виявився значно ближчим до оцінок фактичних наслідків. Методологія й сценарії містяться в довгостроковому аналізі HM Treasury.
Що сталося з фунтом, доходами та інвестиціями
Першою безпосередньою реакцією на результат референдуму стало падіння фунта стерлінгів. Банк Англії оцінював його зниження приблизно у 10% в ефективному вираженні невдовзі після голосування. В інших розрахунках, які враховували рух валюти від кінця 2015 року, падіння сягало 16–17%, причому значна його частина припала саме на період після референдуму.
Слабший фунт допоміг частині експортерів, оскільки британські товари й послуги стали дешевшими для іноземних покупців. Однак для домогосподарств наслідок був протилежним: імпорт подорожчав, ціни зросли, а реальні доходи опинилися під тиском.
Детальніше Читати
«Голосування за вихід із ЄС призвело до значного падіння курсу стерлінга», — констатував заступник керівника Банку Англії Бен Бродбент у промові про Brexit і фунт у березні 2017 року.
Він також пов’язував девальвацію зі зростанням імпортних цін і скороченням купівельної спроможності британських сімей.
Довший і складніший процес розриву з ЄС створив ще одну проблему — невизначеність для компаній. Підприємства не знали, якими будуть правила доступу до єдиного ринку, митні процедури, міграційний режим і регуляторні вимоги. Банк Англії згодом дійшов висновку, що ця невизначеність стримувала капітальні витрати та негативно впливала на продуктивність.
Статистика також зафіксувала погіршення інвестиційної динаміки. У 2018 році бізнес-інвестиції скорочувалися три квартали поспіль — такого не спостерігали від часів глобальної фінансової кризи.
Brexit був не єдиним чинником, однак політична невизначеність і відсутність зрозумілої моделі майбутніх відносин з ЄС посилили обережність компаній.
Основні оцінки економічного ефекту Brexit
| Показник | Оцінка впливу | Джерело |
|---|---|---|
| ВВП порівняно зі сценарієм членства в ЄС | мінус 6–8% | оцінки досліджень, наведені Банком Англії |
| Інвестиції | мінус 12–18% | Банк Англії, узагальнення мікро- і макродосліджень |
| Зайнятість | мінус 3–4% | Банк Англії |
| Продуктивність | мінус 3–4% | Банк Англії |
| Обсяг імпорту та експорту в довгостроковій перспективі | приблизно на 15% нижчий | Office for Budget Responsibility |
| Потенційна продуктивність економіки | приблизно на 4% нижча | Office for Budget Responsibility |
Ці показники не означають, що британський ВВП буквально скоротився на 6–8% від рівня 2016 року. Йдеться про порівняння з альтернативною траєкторією: якою могла б бути економіка, якби країна залишилася в ЄС. Такий контрфактичний сценарій неможливо спостерігати безпосередньо, тому різні моделі дають різні результати.
Водночас оцінки кількох установ сходяться в одному напрямку. У жовтні 2025 року Сваті Дінгра повідомила, що сукупність мікроекономічних і макроекономічних досліджень вказує на втрату 6–8% ВВП, 12–18% інвестицій та 3–4% продуктивності.
Незалежне Управління бюджетної відповідальності Великої Британії використовує обережнішу центральну оцінку. Відомство прогнозує, що через Brexit британський імпорт та експорт у довгостроковій перспективі будуть приблизно на 15% нижчими, ніж за умови членства в ЄС, а потенційна продуктивність — на 4% меншою.
Повний ефект очікується приблизно через 15 років після набуття чинності Угодою про торгівлю та співробітництво між Лондоном і Брюсселем.
Чому нові торговельні бар’єри мають накопичувальний ефект
Вихід із єдиного ринку не припинив торгівлю між Великою Британією та ЄС. Угода про торгівлю та співробітництво зберегла нульові тарифи на багато товарів за умови підтвердження їхнього походження. Однак компанії зіткнулися з митними деклараціями, санітарними перевірками, правилами походження, окремими регуляторними режимами та додатковими адміністративними витратами.
Для великої корпорації ці витрати можуть бути керованими. Для невеликого виробника харчових продуктів, ферми, експортера запчастин або роздрібного продавця вони іноді роблять постачання економічно невигідним. У результаті частина компаній скорочує асортимент, відмовляється від окремих ринків або переносить операції ближче до клієнтів у ЄС.
Механізм впливу складається з кількох пов’язаних процесів:
- компанії менше експортують через вищу вартість оформлення та перевірок;
- імпортні компоненти дорожчають або надходять повільніше;
- зменшується конкуренція, яка змушує підприємства підвищувати ефективність;
- слабшає обмін технологіями, управлінськими практиками та інвестиціями;
- внутрішній ринок стає менш привабливим як база для обслуговування всієї Європи.
Голова Банку Англії Ендрю Бейлі у травні 2025 року наголосив, що нижчий рівень торгівлі зменшує зростання продуктивності й загальні темпи економічного розвитку. За його словами, такий ефект створюють не лише тарифи, а й нетарифні бар’єри, які виникли після Brexit. Водночас він уточнив, що економічна ціна сама по собі не вирішує політичної суперечки про доцільність виходу, але вимагає мінімізувати перешкоди для торгівлі.
Чому експорт послуг став винятком
Одним із результатів, які виявилися кращими за очікування, стала стійкість британського експорту послуг. Велика Британія зберегла сильні позиції у фінансах, консалтингу, страхуванні, юридичному супроводі, технологіях, освіті та креативних індустріях.
Послуги часто можна продавати дистанційно, тому вони менше залежать від фізичного проходження кордону, митних декларацій і логістики. Лондон також залишився великим міжнародним фінансовим центром із розвиненою правовою системою, кадровою базою та глобальними діловими зв’язками.
Однак стійкість цього сектору не скасовує загальних втрат. Дослідження Банку Англії показують, що після Brexit британські банки суттєво скоротили кредитування та залучення депозитів із країн Європейського економічного простору. Це свідчить, що регуляторні бар’єри впливають навіть на ті галузі, які не перевозять фізичні товари через кордон.
Які обіцянки прихильників виходу не реалізувалися
Під час кампанії частина економістів, які підтримували Brexit, прогнозувала швидке прискорення зростання майже до 3% на рік до 2020 року. Вони також стверджували, що одностороннє скасування торговельних обмежень може з часом додати близько 4% до ВВП.
Цей сценарій передбачав, що короткий період нестабільності зміниться постійним покращенням економічної динаміки. Насправді сталося навпаки: перші роки після референдуму виявилися відносно стійкими, але згодом дедалі сильніше проявилися структурні наслідки слабших інвестицій, нижчої торговельної інтенсивності та втрати продуктивності.
Вільніша торгова політика поза ЄС дала Лондону можливість укладати власні угоди. Проте нові домовленості не компенсували економічну вагу сусіднього європейського ринку, з яким британські компанії десятиліттями формували спільні виробничі ланцюги.
Ще у 2016 році ЄС отримував 48% британського товарного експорту, а імпорт товарів із Союзу перевищував постачання з усіх інших країн разом.
Урок Brexit для світової економіки
Головний висновок полягає не в тому, що економічні прогнози завжди точні. Приклад 2016 року показав протилежне: моделі можуть перебільшувати швидкість реакції споживачів, бізнесу й фінансових ринків. Проте вони краще виявляють довгострокові залежності — зокрема зв’язок між торгівлею, інвестиціями, конкуренцією та продуктивністю.
Економічна система здатна певний час поглинати політичні удари без негайної кризи. Це не означає, що витрат немає. Вони можуть накопичуватися повільно: через меншу кількість інвестиційних проєктів, дорожчий імпорт, втрачений експортний контракт, перенесену фабрику або компанію, яка не вийшла на новий ринок.
Цей досвід має ширше значення на тлі зростання тарифів і геоекономічної фрагментації. Світова організація торгівлі попереджала, що поділ глобальної економіки на два геополітичні блоки здатний у довгостроковій перспективі скоротити світовий реальний ВВП майже на 7%.
У березні 2026 року СОТ також констатувала, що тарифи та невизначеність уже змінили траєкторію світової торгівлі, навіть якщо їхній початковий ефект був слабшим за найгірші прогнози. Офіційні оцінки наведені у звіті СОТ про світову торгівлю.
Міжнародний валютний фонд закликає держави відновлювати передбачуваність торговельної політики та укладати взаємовигідні угоди замість подальшого нарощування бар’єрів. Для підприємств вирішальним є не лише рівень тарифу, а й стабільність правил, можливість планувати інвестиції та впевненість, що умови доступу до ринку не зміняться після чергового політичного рішення.
Через десять років Brexit залишається прикладом того, як країна може уникнути негайної катастрофи, але водночас отримати тривалий економічний збиток. Короткострокові попередження 2016 року були надто різкими, однак довгострокова логіка виявилася правильною: віддалення від найбільшого сусіднього ринку, збільшення вартості торгівлі та роки невизначеності послаблюють економічну динаміку.
«Brexit — це попередження не ігнорувати основну економічну науку», — підсумував економічний оглядач Financial Times Кріс Джайлз у матеріалі до десятої річниці референдуму.
Досвід Великої Британії показує, що стійкість економіки після політичного шоку не доводить відсутності наслідків: справжня ціна таких рішень часто стає видимою лише через роки.
Читайте також: США призупинили санкції проти нафти Ірану, але Тегеран заперечив домовленість про МАГАТЕ
