Тарифи Укрзалізниці можуть підняти ціни на будматеріали: у галузі попередили про наслідки

Тарифи Укрзалізниці на вантажні перевезення, проіндексовані на 30% із 1 серпня 2026 року, можуть збільшити логістичні витрати виробників будівельних матеріалів і вплинути на кінцеву вартість продукції. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на РБК-Україна, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій заявив, що частина підприємств після зміни тарифів може скоротити залізничні перевезення, перейти на автомобільний транспорт або включити додаткові витрати у ціни продукції.

Підвищення відбулося в межах першого етапу перегляду вантажних тарифів УЗ. За даними самої «Укрзалізниці», індексація на 30% стала першим переглядом тарифів на вантажні залізничні перевезення з 2022 року. Компанія пояснює рішення зростанням витрат, промисловою інфляцією, подорожчанням електроенергії, матеріалів і ремонтів, а також необхідністю фінансувати роботу залізниці в умовах регулярних російських атак.

Виробники будматеріалів очікують скорочення залізничних перевезень

Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій вважає, що рішення щодо тарифів мало б детальніше обговорюватися з представниками бізнесу до його реалізації. За його словами, зміна транспортних витрат безпосередньо впливає на підприємства, для яких залізниця залишається важливою частиною логістики.

«Коли приходить новий уряд, у нього дуже часто є бажання швидко вирішити певні питання. Дуже прикро, що ніхто не заглибився з нового керівництва в сенс тих пропонованих змін і не провів консультацій із громадськістю», — заявив Салій, коментуючи рішення щодо тарифів для РБК-Україна 11 серпня 2026 року.

Представник галузі прогнозує передусім скорочення вантажної бази залізниці. Компанії, для яких автомобільна доставка економічно та технічно можлива, можуть перевести туди частину вантажопотоку. Підприємства, які не мають відповідної альтернативи, будуть змушені враховувати вищу вартість логістики у своїх витратах.

Для виробників будівельних матеріалів транспортна складова має особливе значення через значні фізичні обсяги сировини та готової продукції, які необхідно доставляти між кар’єрами, виробничими майданчиками, складами та споживачами.

«Економічного дива не станеться. Буде скорочена база перевезень по максимуму. Всі, хто міг піти в автомобільну тягу, підуть в автомобільну тягу або просто будуть підвищувати кінцеві ціни для пересічних споживачів», — сказав Костянтин Салій.

Основними наслідками, які називає представник будівельної галузі, є:

• скорочення частини залізничних вантажних перевезень;
• перехід частини вантажів на автомобільний транспорт;
• включення додаткових логістичних витрат у кінцеву вартість будівельних матеріалів.

Що змінилося у тарифах Укрзалізниці

АТ «Укрзалізниця» ще 30 липня повідомило, що наказ щодо зміни тарифів пройшов необхідні процедури погодження та був зареєстрований Міністерством юстиції. Він передбачає індексацію тарифів на внутрішні вантажні залізничні перевезення на 30%, а також уніфікацію тарифів на перевезення порожніх вагонів.

Перший етап змін набрав чинності з 1 серпня 2026 року.

УЗ повідомляла, що спочатку пропонувала підвищення тарифів на 45%. Після консультацій із великими вантажовідправниками, галузевими асоціаціями та іншими учасниками ринку компанія зупинилася на поетапному варіанті: 30% із 1 серпня 2026 року та ще 15% із 1 січня 2027 року.

Ще на етапі оприлюднення проєкту наказу Укрзалізниця наводила розрахунки того, наскільки може збільшитися вартість перевезення окремих видів вантажів. За даними компанії:

• тонна вугілля за середньої відстані перевезення 660 км — на 143,3 грн;
• тонна залізної руди на відстань 754 км — на 160,4 грн;
• тонна зерна на відстань 676 км — на 169 грн.

Укрзалізниця аргументує індексацію тим, що вантажні тарифи не переглядалися з 2022 року, тоді як промислова інфляція за цей період, за даними компанії, зросла більш ніж удвічі.

Окремо УЗ повідомила, що витрати на електроенергію порівняно з 2023 роком збільшилися більш ніж на 15 млрд грн. Також зросли витрати на пальне, обладнання, матеріали та ремонт рухомого складу й інфраструктури.

У червні компанія зазначала, що її витрати на електроенергію зросли у 2,4 раза — на 15,4 млрд грн. Чистий збиток УЗ за 2025 рік, за інформацією компанії, становив 7,6 млрд грн, а за перші чотири місяці 2026 року — 9,3 млрд грн.

Бізнес виступив проти підвищення тарифів на 30%

Заперечення щодо тарифного рішення надходять не лише від представників будівельної галузі.

Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», яке представляє підприємства гірничо-металургійного комплексу, на початку серпня звернулося до уряду із закликом скасувати індексацію вантажних тарифів на 30% та повернути тарифи до рівня, що діяв станом на 1 січня 2026 року.

Серед пропозицій об’єднання:

• скасувати підвищення тарифів на 30%;
• зосередити увагу на роботі морської експортної логістики;
• після нормалізації роботи портів повернутися до питання підвищення залізничних тарифів у межах 8–14% у 2026–2027 роках.

Таким чином, суперечка навколо тарифів охоплює одразу кілька великих секторів промисловості, які перевозять значні обсяги важких і масових вантажів залізницею.

Тарифне навантаження накладається на CBAM

Костянтин Салій також звернув увагу на інші фактори, які одночасно впливають на українських виробників. Серед них він назвав обмеження експорту до Європейського Союзу, проблеми морської логістики та запровадження європейського механізму вуглецевого коригування імпорту — CBAM.

Повноцінний режим CBAM у Європейському Союзі діє з 1 січня 2026 року. За офіційною інформацією Європейської комісії, він поширюється, зокрема, на цемент, залізо і сталь, алюміній, добрива, електроенергію та водень.

Імпортери товарів, що підпадають під механізм, повинні враховувати обсяг вбудованих у продукцію викидів CO₂ та відповідну кількість сертифікатів CBAM. Якщо в країні походження продукції вже була фактично сплачена ціна за викиди вуглецю, відповідну суму можна врахувати при розрахунках.

Для української промисловості питання декарбонізації безпосередньо пов’язане з необхідністю модернізувати виробничі потужності.

У березні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив Державну цільову програму підтримки підприємств, що впроваджують найкращі доступні технології та методи управління, до 2030 року. Документ передбачає використання грантів, пільгових кредитів та інших інструментів для модернізації підприємств.

На 2026–2030 роки серед пріоритетних напрямів визначено, зокрема, виробництво чавуну та сталі. Орієнтовний обсяг капіталовкладень у модернізацію підприємств у межах програми оцінено приблизно у 8,64 млрд грн, а загальна потреба у фінансуванні програми — у 10,34 млрд грн.

У галузі говорять про комплексне зростання витрат

За словами Салія, транспортні тарифи необхідно розглядати разом з іншими витратами промисловості — насамперед енергетикою, логістикою та вимогами до модернізації виробництва.

«Все подорожчає», — заявив президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, говорячи про одночасне збільшення транспортного та енергетичного навантаження на виробників.

Він також пов’язує це питання з майбутнім відновленням України. Будівельні матеріали становитимуть одну з базових груп продукції для відновлення житла, промислових об’єктів та інфраструктури, тому вартість їх виробництва та доставки впливатиме на кошториси відповідних проєктів.

Після індексації на 30% залізнична логістика стала дорожчою для вантажовідправників з 1 серпня. Виробники будматеріалів заявляють, що частина бізнесу шукатиме автомобільну альтернативу, а там, де це неможливо, додаткові витрати можуть бути включені у вартість продукції.

Укрзалізниця, зі свого боку, наполягає, що перегляд тарифів необхідний для фінансової стабільності компанії після чотирьох років без індексації, зростання операційних витрат і значних руйнувань залізничної інфраструктури внаслідок війни. Компанія також повідомила про реалізацію програми скорочення та оптимізації витрат з очікуваним економічним ефектом 10,2 млрд грн у 2026 році.

Таким чином, з 1 серпня вже діє перший етап тарифних змін — підвищення на 30%. Для будівельної галузі головними наслідками, про які заявляє її представник, є можливе скорочення залізничних перевезень, переорієнтація частини вантажопотоку на автотранспорт та перенесення додаткових логістичних витрат у кінцеву ціну будівельних матеріалів.

Читайте також: ПриватБанк знизив комісію на міжнародні перекази: скільки заплатять українці до кінця серпня