Медіа опублікували розслідування про 143 об’єкти брата керівника ДБР

143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР Олександра Сухачова стали предметом журналістського розслідування, яке 17 липня оприлюднили кілька українських медіа після судової заборони для його авторів. Йдеться про квартири та офісні приміщення у двох житлових комплексах Харкова, які бізнесмен набував упродовж 2018–2020 років, повідомляє редакція Realnist з посиланням на матеріал «Суспільного», підготовлений на основі розслідування «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції.

Журналісти встановили, що у 2018 році Олександр Сухачов, старший брат директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, став власником частини нерухомості в харківському ЖК «IT-Парк Manufactura». Згідно з проаналізованими реєстровими документами, вартість окремих квартир у договорах становила від кількох десятків тисяч гривень — суттєво менше за ціни квадратного метра, які тоді пропонували покупцям на ринку.

Як Олександр Сухачов отримав 143 квартири та офіси

За даними розслідування, упродовж 2018–2020 років Олександр Сухачов придбав 143 об’єкти у двох харківських житлових комплексах. Адреси цих будинків на сайтах нерухомості пов’язували із забудовником «Строй Сіті».

Основну частину угод уклали влітку 2018 року. 9 липня Сухачов придбав одразу 30 квартир. У документах їхня вартість коливалася від 24,6 тисячі до 48,9 тисячі гривень за один об’єкт, що відповідало приблизно 932–1856 доларам за курсом того часу.

Через два дні він придбав ще 28 квартир. Зазначена в документах ціна кожної становила від 26,5 тисячі до 38,7 тисячі гривень.

За кілька днів одна людина стала власником щонайменше 58 квартир, причому вартість кожної за документами можна було порівняти з ціною смартфона.

Журналісти навели такі ключові дані:

• загальна кількість придбаних об’єктів — 143 квартири та офісні приміщення;
• період укладення угод — 2018–2020 роки;
• у 2018 році Сухачов отримав близько 40% об’єктів у ЖК «IT-Парк Manufactura»;
• частину квартир він купував безпосередньо у власника «Строй Сіті» Єгора Масленнікова;
• станом на час виходу розслідування Сухачов уже припинив володіти майже всіма цими об’єктами.

У матеріалі зазначено, що середня ринкова ціна квадратного метра в ЖК «IT-Парк Manufactura» у 2019 році становила майже 800 доларів. Водночас суми, зафіксовані в документах щодо угод Сухачова, були значно нижчими.

Зв’язок із компаніями забудовника

Продавцем частини нерухомості було ТОВ «Парковий-2». Саме ця компанія згодом звернулася до Печерського районного суду Києва із заявою про забезпечення майбутнього позову та вимогою обмежити поширення інформації про угоди, майно й інвестиції Олександра Сухачова.

Журналісти також повідомили, що у 2021 році правоохоронці розслідували можливі порушення під час будівництва об’єктів, пов’язаних зі «Строй Сіті».

Під час обшуків в офісах забудовників поліція виявила печатки компаній, які належали або раніше належали Олександру Сухачову, а також фінансову документацію підприємства, власником якого він був.

Окремий зв’язок розслідувачі простежили через Людмилу Рябих — сестру дружини колишнього власника «Строй Сіті» Єгора Масленнікова. За даними журналістів, особисто у Масленнікова Олександр Сухачов придбав ще 11 квартир.

«Поспілкуватися безпосередньо з Олександром Сухачовим не вдалося — на дзвінки і звернення чоловік не відповів»
(автори розслідування «Слідства.Інфо» та ЦПК у матеріалі, оприлюдненому 17 липня 2026 року).

Як справа забудовника опинилася в ДБР

У 2021 році поліція та прокуратура відкрили кримінальне провадження щодо будівництва об’єктів «Строй Сіті» в Харкові. Воно стосувалося, зокрема, будинків, у яких Олександр Сухачов набував квартири й офісні приміщення.

У грудні 2022 року заступник генерального прокурора доручив подальше розслідування Головному слідчому управлінню ДБР. Таким чином, бюро, очолюване Олексієм Сухачовим, певний час розслідувало справу щодо забудовника, з яким журналісти пов’язали бізнес його брата.

«Певний час бюро розслідувало справу, в якій фігурує компанія, яка, імовірно, пов’язана з братом їхнього керівника, але зрештою підозри нікому не оголосили»
(із розслідування «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції).

Згодом провадження передали поліції Чернігівської області, де його закрили. Після того як особи, згадані в журналістському матеріалі, отримали запити від авторів розслідування, провадження поновили.

У ДБР журналістам повідомили, що рішення про закриття цього кримінального провадження працівники бюро не ухвалювали. Там також наголосили, що визначення іншого органу досудового розслідування належить до компетенції прокуратури.

Що відповіли у Державному бюро розслідувань

На запит авторів матеріалу в ДБР заявили, що бюро та його директор не мають інформації про участь Олександра Сухачова у господарській діяльності, зокрема разом із забудовником «Строй Сіті», або про набуття ним нерухомості.

«Ані вони, ані їхній директор не володіють інформацією стосовно фактів участі Сухачова Олександра Олександровича в будь-якій господарській діяльності, в тому числі із забудовником “Строй Сіті”, набуття ним будь-якої нерухомості»
(відповідь ДБР на запит журналістів, наведена в розслідуванні).

Раніше, коментуючи безпосередньо судову заборону, в бюро заявляли «Суспільному», що ДБР не було стороною судового процесу, а Олександр Сухачов не є працівником відомства.

Олексій Сухачов офіційно очолює Державне бюро розслідувань. Інформація про його посаду та професійну біографію оприлюднена на офіційному сайті ДБР.

Чому авторам заборонили публікувати матеріал

24 червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запити директору ДБР Олексію Сухачову та ТОВ «Парковий-2». У них вона просила прокоментувати інформацію про 143 об’єкти нерухомості.

Після отримання запиту представник ТОВ «Парковий-2» звернувся до Печерського районного суду Києва із заявою про забезпечення позову. 6 липня суддя Сергій Вовк задовольнив її до подання та розгляду основного позову.

Ухвала забороняла ЦПК, журналістці Аліні Стрижак та «Слідству.Інфо» публікувати й поширювати відомості про майновий стан Олександра Сухачова, укладені ним договори, суми та графіки інвестицій, характеристики придбаної нерухомості й інформацію щодо діяльності ТОВ «Парковий-2».

Суд мотивував рішення необхідністю запобігти можливій шкоді фізичній особі та розголошенню комерційної таємниці підприємства. Повний текст ухвали Печерського районного суду оприлюднив Центр протидії корупції.

Попри судове обмеження для безпосередніх авторів, 17 липня розслідування одночасно опублікували інші українські медіа.

ЦПК повідомив, що участь у «Ініціативі 143» взяли вісім редакцій. Саме через їхні публікації стали доступними дані про угоди, об’єкти нерухомості, забудовника та перебіг кримінального провадження, яке певний час розслідувало ДБР.

Читайте також: Нові тарифи на проїзд у Києві вже діють: ціни на метро, автобуси, трамваї та проїзні