Податківці та виїзди за кордон: кого насправді можуть перевіряти у 2026 році

Податківці та виїзди за кордон — поєднання, яке часто помилково трактують як автоматичний контроль кожного українця після перетину державного кордону. Насправді сама поїздка, тимчасовий захист, навчання, туристичний виїзд або тривале перебування в іншій країні не запускають податкову перевірку. Державна податкова служба перевіряє не маршрути громадян, а виконання податкових обов’язків: декларування іноземних доходів, сплату податків, походження коштів, фінансові рахунки та достовірність поданої звітності. Про це повідомляє редакція сайту Realnist.

Зміст

Реальні питання можуть виникнути, якщо фізична особа залишається податковим резидентом України, але отримує зарплату, оплату за дистанційну роботу, дивіденди, проценти, орендний або інвестиційний дохід за кордоном і не відображає його у річній декларації. Додатковим джерелом інформації став міжнародний автоматичний обмін за стандартом CRS, однак він стосується підзвітних фінансових рахунків, а не кількості поїздок, авіаквитків чи бронювань житла. Україна вперше здійснила взаємний обмін за CRS у вересні 2024 року, а за його результатами отримала інформацію приблизно від 50 іноземних юрисдикцій.

Чи може ДПС почати перевірку через сам виїзд за кордон

Сам факт перетину кордону не названий у Податковому кодексі окремою підставою для документальної позапланової перевірки. Для її проведення контролюючий орган повинен мати одну з передбачених законом обставин і оформити рішення відповідно до встановленої процедури. Серед таких обставин можуть бути податкова інформація про можливе порушення, неподання декларації, виявлена недостовірність у звітності або ненадання пояснень і документів на належно оформлений запит ДПС. Перелік підстав міститься у статті 78 Податкового кодексу України.

Тому твердження, що податківці начебто автоматично перевіряють усіх, хто перебував за кордоном понад певну кількість днів, не відповідає змісту податкового законодавства. Тривалість проживання в іншій державі може мати значення під час визначення податкового резидентства, але вона не є доказом отримання незадекларованого доходу. Так само кілька поїздок протягом року не свідчать про ухилення від сплати податків.

«Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу».
(Стаття 75 Податкового кодексу України — визначення виду перевірки).

Податкова також не повинна визначати порушення лише за непрямими припущеннями про рівень витрат людини під час подорожі. Для донарахування податку потрібні відомості про конкретний дохід, його отримувача, джерело, суму та період виникнення податкового зобов’язання.

Ключове правило полягає в тому, що перевіряють не сам виїзд, а фінансові та податкові обставини, які можуть бути з ним пов’язані.

Які обставини можуть викликати запит податкової

ДПС може звернути увагу на платника, якщо з офіційних джерел надійшли відомості, які не збігаються з поданою ним звітністю. Йдеться не про офіційний «список підозрілих мандрівників», а про конкретні невідповідності.

До таких ситуацій можуть належати:

іноземна зарплата, не зазначена у декларації;
регулярна оплата фрилансу на закордонний рахунок;
дивіденди або проценти від іноземної фінансової установи;
дохід від продажу акцій, корпоративних прав чи інших інвестиційних активів;
орендна плата за нерухомість в іншій державі;
дані CRS про підзвітний рахунок, які не узгоджуються з декларацією;
неподання звіту про контрольовану іноземну компанію;
відсутність підтвердження податку, сплаченого в іншій країні;
різниця між заявленим статусом нерезидента та фактичним центром життєвих інтересів;
неподання пояснень на законний письмовий запит контролюючого органу.

Водночас кожна така ситуація потребує індивідуального аналізу. Наявність іноземного рахунку не доводить, що його власник отримував неоподаткований прибуток. На нього могли надходити заощадження, соціальна допомога, повернення позики або перекази між власними рахунками.

Ситуація	Чи є сам факт підставою для перевірки	Що може мати значення для ДПС
Туристична поїздка	Ні	Наявність фактичного доходу
Тимчасовий захист	Ні	Вид допомоги та працевлаштування
Навчання за кордоном	Ні	Стипендія, робота, інші доходи
Робота на іноземну компанію	Не автоматично	Резидентство та декларування зарплати
Фриланс із закордонними клієнтами	Не автоматично	Форма діяльності, дохід і податки
Іноземний банківський рахунок	Ні	Походження коштів і дані CRS
Частка в іноземній компанії	Ні	Ознаки контролю та звітність КІК
Офіційний виїзд на ПМП	Ні	Подання спеціальної декларації

Українцям, які відкривають рахунок в іншій країні, варто окремо перевіряти вимоги банку до податкового резидентства, джерела коштів і заповнення анкети самосертифікації. Практичні аспекти такої процедури викладено у матеріалі як відкрити рахунок в іноземному банку українцю у 2026 році.

Податківці та виїзди за кордон: кого насправді можуть перевіряти

Податкове резидентство: чому правило 183 днів не вирішує все

Найважливішим питанням для людини, яка тривалий час живе та працює за кордоном, є не кількість перетинів кордону, а її податкове резидентство. Резидент України сплачує податки з доходів, отриманих як в Україні, так і з іноземних джерел, якщо Кодекс або міжнародний договір не встановлює іншого порядку. Громадянство, реєстрація місця проживання і податкове резидентство при цьому не є тотожними поняттями.

Податковий кодекс передбачає послідовність критеріїв. Спочатку встановлюють місце проживання. Якщо людина має житло у двох державах, аналізують місце постійного проживання. Якщо воно також є в обох країнах, визначають центр життєвих інтересів — місце, з яким особа має тісніші особисті та економічні зв’язки. Лише коли попередні критерії не дають результату, враховується перебування в Україні не менше 183 днів протягом календарного року.

Тому поширене твердження «я прожив за кордоном 184 дні — отже, автоматично перестав бути резидентом України» є юридично неповним. Якщо в Україні залишилися сім’я, постійне житло, зареєстрований ФОП, основний бізнес або інші стійкі економічні зв’язки, питання резидентства може потребувати додаткового обґрунтування.

«Достатньою, але не виключною умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів є місце постійного проживання членів сім’ї».
(Підпункт 14.1.213 Податкового кодексу України).

Коли дві держави одночасно вважають людину своїм податковим резидентом, застосовують угоду про уникнення подвійного оподаткування між цими країнами. Такі угоди зазвичай містять послідовні критерії: постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання, громадянство, а за відсутності результату — взаємне узгодження компетентних органів.

Що підтверджує податкове резидентство

Одного штампа у паспорті або дозволу на проживання може бути недостатньо. Для підтвердження фактичних обставин використовують сукупність документів:

сертифікат податкового резидентства іноземної держави;
договір оренди або документ про право власності на житло;
трудовий договір з іноземним роботодавцем;
довідку про сплату податків;
документи про навчання дітей;
підтвердження медичного або соціального страхування;
реєстрацію місця проживання;
банківські та комунальні документи;
відомості про проживання членів сім’ї;
документи про закриття або припинення підприємницької діяльності в Україні;
підтвердження ведення бізнесу за кордоном.

Податкове резидентство встановлюється за календарний рік, тому факти та документи необхідно збирати саме за відповідний період.

Для ФОП питання складніше, оскільки реєстрація підприємцем в Україні прямо згадується серед ознак центру життєвих інтересів. Проте вона також не є єдиним і безумовним доказом: потрібно оцінювати всі зв’язки особи з Україною та іншою державою. Актуальні платежі для українських підприємців окремо розібрані в матеріалі податки для ФОП у 2026 році.

CRS, іноземні рахунки та доходи: що саме може бачити ДПС

Стандарт CRS створений для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між податковими органами країн-учасниць. Україна приєдналася до такого обміну після набрання чинності Багатосторонньою угодою CRS 28 червня 2024 року і провела перший взаємний обмін у вересні того ж року. Обмін здійснюється після завершення звітного року, як правило, до 30 вересня наступного року.

У 2025 році ДПС також повідомила про міжнародний автоматичний обмін інформацією за 2024 звітний рік. Отже, механізм уже працює практично, але це не означає, що українська податкова отримує необмежений доступ до всіх банківських операцій людини.

До стандартного набору відомостей CRS можуть входити:

Категорія відомостей	Що може передаватися
Власник рахунку	Ім’я, адреса, дата народження
Резидентство	Країна або країни податкового резидентства
Ідентифікація	Податковий номер, якщо він наявний
Рахунок	Номер або функціональний еквівалент
Фінансова установа	Назва та ідентифікаційні дані
Залишок	Баланс або вартість рахунку на кінець періоду
Доходи	Визначені стандартом проценти, дивіденди та інші суми

CRS не є повною випискою з банку. Він не передає інформацію про кожну покупку, оплату в магазині, бронювання житла чи конкретний маршрут подорожі. Також не кожен рахунок є підзвітним: значення мають тип фінансової установи, вид рахунку, статус власника та правила відповідної юрисдикції.

Окремо треба розмежовувати CRS і механізми звітності щодо криптоактивів. Оновлення стандартів розширює увагу до електронних грошей, цифрових валют центральних банків та окремих фінансових продуктів, однак це не дає підстав стверджувати, що ДПС уже автоматично бачить усі приватні криптогаманці або кожну криптовалютну транзакцію.

«Обмін інформацією здійснюється впродовж дев’яти місяців після закінчення календарного року».
(ДПС України, повідомлення про перший міжнародний обмін за стандартом CRS).

Людина, яка відкривала рахунок у банку іншої держави, могла заповнювати форму самосертифікації податкового резидентства. Якщо в ній зазначено Україну, а рахунок відповідає умовам звітності, фінансова установа може включити його до CRS-звіту.

Водночас навіть отримання такої інформації не означає автоматичного донарахування податків. ДПС має визначити, чи були кошти доходом, у якому періоді вони отримані, чи підлягали оподаткуванню в Україні та чи був податок сплачений в іншій державі.

Які іноземні доходи декларують у 2026 році

У межах деклараційної кампанії 2026 року фізичні особи декларують оподатковувані доходи, отримані протягом 2025 року. До іноземних можуть належати зарплата, винагорода за дистанційну роботу або фриланс, дивіденди, проценти, інвестиційний прибуток, орендна плата, роялті та інші виплати з джерел за межами України.

Для більшості таких доходів резидента застосовуються:

18% податку на доходи фізичних осіб;
5% військового збору для доходів, нарахованих або виплачених із 1 січня 2025 року.

Сума в іноземній валюті перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування або фактичного отримання доходу — залежно від характеру виплати та застосовної норми.

Наприклад, якщо резидент України отримав за кордоном оподатковуваний дохід, еквівалентний 200 000 гривень, і не має права на пільгу чи зарахування іноземного податку, орієнтовний розрахунок буде таким:

Платіж	Ставка	Сума
ПДФО	18%	36 000 грн
Військовий збір	5%	10 000 грн
Разом	23%	46 000 грн

Цей приклад не можна застосовувати механічно до кожної ситуації. Сума може змінитися через міжнародний договір, тип доходу, інвестиційні витрати, податкову знижку або документально підтверджений податок, сплачений в іншій країні.

Для інвестиційного прибутку, наприклад, оподатковується не вся сума продажу активу, а позитивна різниця між доходом від продажу і документально підтвердженими витратами на придбання.

Як уникнути подвійного оподаткування

Сплата податку в іншій країні не завжди звільняє від подання декларації в Україні. Резидент повинен відобразити іноземний дохід, а потім за наявності правових підстав заявити зарахування податку, фактично сплаченого за кордоном. Порядок залежить від Податкового кодексу та міжнародної угоди між Україною і відповідною державою.

Для зарахування зазвичай потрібен офіційний документ від іноземного податкового або іншого компетентного органу. У ньому мають бути зазначені сума отриманого доходу та сума сплаченого податку. Залежно від країни документ може потребувати апостиля, легалізації або перекладу.

Необхідно врахувати три принципові моменти:

Зараховують лише податок, фактично сплачений і підтверджений документами.
Сума зарахування не повинна перевищувати податок, який підлягав би сплаті в Україні з відповідного доходу.
Іноземний прибутковий податок не слід автоматично вважати сплатою українського військового збору.

Якщо довідку з іншої країни неможливо отримати до завершення строку декларування, Податковий кодекс передбачає можливість звернення до ДПС із заявою про перенесення строку подання декларації до 31 грудня. Конкретну процедуру треба застосовувати з урахуванням обставин платника та чинної редакції Кодексу.

Відсутність довідки про іноземний податок може призвести не до автоматичного подвійного оподаткування назавжди, а до неможливості одразу застосувати зарахування.

Які виплати можуть не оподатковуватися

Не кожне надходження з-за кордону є оподатковуваною зарплатою або прибутком. Окремі види матеріальної допомоги, яку українці та члени їхніх сімей отримують від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною, можуть не включатися до загального оподатковуваного доходу. ДПС прямо згадувала такі виплати у роз’ясненнях деклараційної кампанії 2026 року.

Проте звільнення залежить від правової природи коштів. Людина має підтвердити:

хто здійснив виплату;
на підставі якої програми;
за який період;
чи пов’язана вона з тимчасовим захистом або війною;
чи є це соціальною допомогою, а не оплатою праці;
якими документами підтверджено призначення коштів.

Якщо людина одночасно отримувала соціальну допомогу та зарплату, ці надходження потрібно розмежувати. Допомога може підпадати під звільнення, тоді як заробітна плата іноземного роботодавця потребуватиме окремого податкового аналізу.

ФОП за кордоном: де виникає головна помилка

Український ФОП може продовжувати діяльність під час проживання за кордоном, однак має враховувати правила обох держав. Сплата єдиного податку в Україні не гарантує, що країна фактичного проживання не визнає підприємця своїм податковим резидентом або не вимагатиме зареєструвати місцеву діяльність.

Водночас не кожна іноземна виплата є підприємницьким доходом ФОП. Зарплата за трудовим договором, дивіденди, проценти, інвестиційний прибуток або особиста орендна плата мають іншу податкову природу і не повинні автоматично включатися до доходу платника єдиного податку.

Підприємцю необхідно перевірити:

кому фактично надавалися послуги;
який договір укладено;
на який рахунок надійшли кошти;
чи відповідає діяльність зареєстрованим КВЕД;
чи дозволена операція для обраної групи єдиного податку;
чи виникло постійне місце діяльності в іншій країні;
чи не змінилося податкове резидентство;
як класифікує дохід держава фактичного проживання.

Не варто також змішувати переказ між власними рахунками з новим доходом. Якщо людина переказала раніше зароблені та оподатковані кошти з іноземного рахунку на український, сам переказ не створює повторного доходу. Однак документи про первинне походження грошей потрібно зберігати.

Контрольовані іноземні компанії

Окремі правила діють для резидентів України, які володіють часткою в іноземній юридичній особі або фактично її контролюють. У такій ситуації можуть застосовуватися правила контрольованих іноземних компаній — КІК.

Контролюючою особою можуть визнавати не лише формального власника частки, а й особу, яка фактично керує рахунками, впливає на розподіл прибутку, дає обов’язкові вказівки або здійснює інший фактичний контроль. Правила та звітність КІК визначені статтею 39² Податкового кодексу.

Перевірити свої обов’язки повинні:

засновники іноземних компаній;
власники істотних часток;
бенефіціари трастів та інших структур;
особи з правом підпису на корпоративних рахунках;
фактичні керівники іноземної компанії;
власники, які передали частки номінальним особам.

Саме володіння компанією не означає автоматичного нарахування податку з усього її обороту. Значення мають частка, форма контролю, скоригований прибуток, звільнення та інші умови, передбачені Кодексом.

Виїзд на постійне місце проживання

Офіційний виїзд за кордон на постійне місце проживання має окремі податкові наслідки. Фізична особа-резидент повинна подати декларацію про майновий стан і доходи не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Після перевірки розрахунків і виконання зобов’язань ДПС може видати довідку про сплату податку та відсутність податкових зобов’язань.

Однак оформлення ПМП і втрата податкового резидентства — не абсолютно тотожні події. Статус за конкретний рік усе одно визначають із урахуванням житла, сім’ї, економічних зв’язків, фактичного проживання та міжнародної угоди.

Не слід плутати ПМП із:

тимчасовим захистом;
робочою візою;
дозволом на тимчасове проживання;
навчанням;
евакуацією;
сезонною роботою;
звичайною туристичною поїздкою.

Що робити після отримання запиту ДПС

Офіційний запит податкової не варто ігнорувати, але перед відповіддю потрібно перевірити його зміст. У ньому мають бути зазначені підстави, інформація, яку запитує контролюючий орган, і перелік необхідних документів.

До відповіді можуть додаватися:

Сертифікат іноземного податкового резидентства.
Трудовий або цивільно-правовий договір.
Банківські виписки.
Брокерські звіти.
Розрахунок валютного доходу у гривні.
Довідка про сплачений за кордоном податок.
Підтвердження соціальної допомоги.
Документи про переказ між власними рахунками.
Копія декларації.
Пояснення щодо виду та джерела надходжень.

Якщо запит охоплює кілька країн, значні суми, інвестиції, КІК або спір про податкове резидентство, відповідь доцільно готувати із профільним податковим консультантом або адвокатом. Це не означає наявності порушення, але дозволяє уникнути суперечливих формулювань і неповного пакета документів.

Питання та відповіді

Чи перевірить ДПС кожного, хто пробув за кордоном понад 183 дні?

Ні. Перебування понад 183 дні не є автоматичною підставою для перевірки і не гарантує автоматичної втрати українського резидентства. Цей строк є лише одним із критеріїв, який застосовують після аналізу місця проживання та центру життєвих інтересів.

Чи бачить податкова всі покупки за іноземною карткою?

CRS не передає повну історію щоденних покупок. Стандарт стосується визначених даних про підзвітні фінансові рахунки, їхніх власників, залишки та окремі види доходу.

Чи потрібно декларувати зарплату від іноземного роботодавця?

Якщо людина є податковим резидентом України і дохід не звільнений міжнародною угодою або іншою нормою, іноземну зарплату зазвичай включають до річної декларації. Податок, сплачений за кордоном, може бути зарахований за наявності належного підтвердження.

Чи є соціальна допомога для біженців оподатковуваним доходом?

Окремі види допомоги від іноземних держав, фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною можуть не оподатковуватися. Водночас потрібно зберігати документи, які підтверджують джерело та призначення виплати.

Чи вважається переказ із власного рахунку за кордоном доходом?

Сам переказ між рахунками одного власника не створює нового доходу. Податкове значення має походження первинних коштів і те, чи були виконані зобов’язання під час їх отримання.

Чи може іноземний податок повністю замінити українські платежі?

Не завжди. Зарахування залежить від міжнародної угоди, виду податку, розміру українського зобов’язання та наявності офіційної довідки. Іноземний податок на доходи не слід автоматично зараховувати в рахунок військового збору.

Чи є рахунок за кордоном доказом прихованого доходу?

Ні. Рахунок може містити заощадження, соціальні виплати, позику або перекази між власними рахунками. ДПС має встановити джерело коштів та наявність конкретного податкового зобов’язання, а не лише факт існування рахунку.

Читайте також: Збори нового «Людини-павука» сягнули $927 млн: попереду лише «Месники: Фінал»