28 червня — День Конституції України, державне свято, встановлене на честь ухвалення Основного Закону незалежної держави 28 червня 1996 року, повідомляє Realnist. У 2026 році дата припадає на неділю, однак автоматичного додаткового вихідного в понеділок, 29 червня, для більшості працівників не передбачено: під час воєнного стану спеціальні правила про святкові дні та перенесення вихідних тимчасово не застосовуються.
Україна відзначатиме 30-ту річницю ухвалення Конституції. Документ підтримали 315 народних депутатів після засідання, яке тривало всю ніч із 27 на 28 червня. Конституція закріпила державний суверенітет, територіальну цілісність, українську мову як державну, поділ влади та основний каталог прав і свобод людини.
Чи буде вихідний на День Конституції України у 2026 році
День Конституції залишається державним святом і прямо зазначений у статті 73 Кодексу законів про працю. За звичайних умов 28 червня є святковим днем, у який робота не проводиться, а збіг свята з неділею означав би перенесення вихідного на наступний день. Проте в період воєнного стану цей механізм не діє.
Воєнний стан, чинний у червні 2026 року, продовжено з 05:30 4 травня ще на 90 діб. Закон №2136-IX про організацію трудових відносин у воєнний період тимчасово зупиняє застосування частин Кодексу законів про працю, які визначають святкові дні, скорочення роботи напередодні свята і перенесення вихідного.
Отже, 28 червня 2026 року буде вихідним насамперед тому, що це неділя, а не через спеціальний святковий режим.
Понеділок, 29 червня, автоматично неробочим не стає. Приватні компанії, державні органи та установи можуть установити інший графік внутрішнім рішенням, наказом керівника або відповідно до колективного договору, якщо це не суперечить умовам роботи під час воєнного стану.
Працівникам слід орієнтуватися не лише на календар, а й на затверджений роботодавцем графік. Особливо це стосується підприємств із позмінною роботою, лікарень, транспорту, енергетики, торгівлі, служб порятунку та інших сфер безперервного обслуговування.
| Дата | День тижня | Статус у 2026 році |
|---|---|---|
| 27 червня | субота | Вихідний за стандартного п’ятиденного графіка |
| 28 червня | неділя | День Конституції, звичайний вихідний за графіком |
| 29 червня | понеділок | Робочий день, якщо роботодавець не вирішив інакше |
| 30 червня | вівторок | Робочий день |
Повний перелік державних дат і пояснення щодо календаря можна переглянути в матеріалі про державні свята в Україні у 2026 році.
Чи оплачують роботу 28 червня у подвійному розмірі
У звичайному правовому режимі робота у святкові та неробочі дні компенсується за правилами статті 107 КЗпП. Проте в умовах воєнного стану 28 червня не набуває для оплати окремого статусу святкового дня лише через назву свята.
Якщо працівник виходить на зміну в неділю згідно із затвердженим графіком, оплата залежить від системи обліку робочого часу, трудового договору та внутрішніх документів підприємства. Якщо ж працівника залучають до роботи саме у встановлений для нього вихідний, застосовуються правила компенсації роботи у вихідний день.
До початку зміни варто перевірити:
- чи є 28 червня робочим днем за індивідуальним графіком;
- чи видано наказ про залучення до роботи;
- як ведеться підсумований облік робочого часу;
- чи передбачено інший день відпочинку;
- який порядок оплати закріплено в колективному договорі;
- чи поширюються на працівника галузеві або відомчі правила.
Сам факт державного свята не означає, що кожна відпрацьована година 28 червня автоматично оплачується подвійно. Визначальними є режим роботи, графік конкретного працівника та підстава його залучення.
Як ухвалили Конституцію України 28 червня 1996 року
Після проголошення незалежності Україна ще майже п’ять років користувалася Конституцією Української РСР 1978 року зі значними змінами. Паралельно тривала підготовка нового Основного Закону, який мав визначити модель державної влади, статус Президента, повноваження парламенту, систему місцевого самоврядування, правовий статус Криму та гарантії приватної власності.
Конституційний процес супроводжувався конфліктами між різними політичними групами. Найгостріші суперечки точилися навколо державної мови, символів, форми державного устрою, розподілу повноважень між Президентом і Верховною Радою, статусу Автономної Республіки Крим та правового режиму землі.
Детальніше Читати
У червні 1995 року Президент Леонід Кучма та голова Верховної Ради Олександр Мороз підписали Конституційний договір. Він тимчасово врегулював взаємодію органів влади, але не замінював повноцінної Конституції. До літа 1996 року політичний тиск посилився, оскільки відсутність нового Основного Закону створювала правову невизначеність.
27 червня Верховна Рада розпочала безперервний розгляд проєкту. Депутати залишалися у сесійній залі протягом дня, ночі та ранку, голосуючи за окремі статті, поправки й остаточну редакцію. Ця сесія увійшла в історію як «конституційна ніч».
О 9-й годині ранку 28 червня проєкт поставили на остаточне голосування. За Конституцію проголосували 315 народних депутатів — значно більше від необхідної конституційної більшості у 300 голосів.
«Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей — приймає цю Конституцію — Основний Закон України» (преамбула Конституції України, редакція, ухвалена 28 червня 1996 року).
Того самого дня парламент ухвалив закон, яким доповнив статтю 73 КЗпП новим державним святом — Днем Конституції України. Закон набрав чинності після офіційного опублікування в липні 1996 року.
Що закріплює Конституція України
Конституція має найвищу юридичну силу. Закони, укази, постанови уряду, рішення місцевих рад та інші нормативні акти повинні відповідати її положенням. Норми Конституції є нормами прямої дії, тому людина може посилатися на них під час захисту своїх прав.
Основний Закон визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну і правову державу. Територія країни в межах наявного кордону є цілісною та недоторканною, а суверенітет поширюється на всю територію України.
Єдиним джерелом влади визнається народ. Громадяни здійснюють владу безпосередньо, а також через органи державної влади та місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові та не може бути узурповане посадовцями, органами влади або політичними силами.
Конституція встановлює поділ державної влади на три гілки:
- законодавчу;
- виконавчу;
- судову.
Кожна з них має власні повноваження та механізми взаємного контролю. Верховна Рада ухвалює закони, Кабінет Міністрів забезпечує їх виконання, а суди здійснюють правосуддя.
Державна мова — українська.
Водночас Конституція гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин.
Столицею визначено Київ, а державними символами — Державний прапор, Державний герб і Державний гімн.
Які права гарантує Основний Закон
Розділ II Конституції містить права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Він охоплює особисті, політичні, соціальні, економічні та культурні права.
Серед основних гарантій:
- право на життя;
- право на повагу до гідності;
- право на свободу та особисту недоторканність;
- недоторканність житла;
- таємниця листування і телефонних розмов;
- свобода пересування;
- свобода думки та слова;
- право на мирні зібрання;
- право на участь в управлінні державними справами;
- право на працю;
- право на соціальний захист;
- право на житло;
- право на охорону здоров’я;
- право на освіту;
- право на судовий захист.
Стаття 21 проголошує, що всі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права людини визнаються невідчужуваними й непорушними. Стаття 22 забороняє звужувати зміст і обсяг наявних прав під час ухвалення нових законів.
Конституція також установлює обов’язки. Громадяни повинні захищати незалежність і територіальну цілісність України, шанувати державні символи, не завдавати шкоди природі та культурній спадщині, сплачувати податки й дотримуватися законів.
Чи можна змінювати Конституцію під час воєнного стану
Конституція містить спеціальну заборону на внесення змін під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що парламент не може остаточно ухвалити конституційні зміни, доки діє відповідний правовий режим.
Таке обмеження покликане запобігти зміні базових правил державного устрою в період, коли нормальна робота демократичних інститутів ускладнена війною, обмеженнями безпеки та неможливістю провести повноцінну загальнонаціональну політичну дискусію.
Конституцію не можна змінити, якщо запропоновані поправки:
- скасовують або обмежують права і свободи людини;
- спрямовані на ліквідацію незалежності України;
- порушують територіальну цілісність;
- розглядаються під час воєнного стану;
- повторно подаються протягом забороненого строку після відхилення.
Для різних розділів діють різні процедури. Більшість положень змінюються рішенням не менш як 300 депутатів після попереднього схвалення на попередній сесії. Зміни до розділів про загальні засади, вибори, референдум і порядок внесення змін потребують також затвердження на всеукраїнському референдумі.
Ця ж норма пояснює, чому під час воєнного стану дискусії про майбутню модель держави можуть тривати, але юридично змінити Конституцію до припинення особливого режиму неможливо.
Як День Конституції відзначають під час війни
До повномасштабного вторгнення 28 червня проводили урочисті засідання, концерти, виставки, відкриті лекції, церемонії нагородження та заходи біля пам’ятників діячам української державності. Під час війни формат став стриманішим, а масові події залежать від безпекової ситуації в конкретному регіоні.
Органи влади, навчальні заклади, бібліотеки та музеї проводять тематичні виставки, лекції, дискусії й онлайн-заходи. Центральними темами залишаються права людини, державний суверенітет, територіальна цілісність, громадянська відповідальність та історія українського конституціоналізму.
В умовах загрози ракетних і дронових атак будь-які публічні заходи мають відбуватися з урахуванням рішень місцевої влади. Організатори повинні забезпечити доступ до укриття, не ігнорувати повітряні тривоги та уникати завчасного оприлюднення деталей, які можуть створити додаткові ризики.
Для більшості українців 28 червня не передбачає спеціальних релігійних або побутових заборон. Це світське державне свято, тому немає церковних правил щодо роботи, прибирання, подорожей або харчування.
У цей день доречно:
- Прочитати преамбулу та ключові статті Конституції.
- Перевірити офіційні роз’яснення щодо своїх прав.
- Поговорити з дітьми про державні символи та громадянство.
- Відвідати онлайн-виставку або лекцію з історії державотворення.
- Ушанувати військових і цивільних, які захищають конституційний лад.
- Підтримати перевірений волонтерський або гуманітарний проєкт.
- Перевірити графік роботи державних установ і сервісних центрів.
Плануючи останні дні червня, варто звірятися з календарем свят і пам’ятних дат на 2026 рік, оскільки правовий статус святкової дати та фактичний графік роботи можуть відрізнятися.
Від Конституції Пилипа Орлика до Основного Закону 1996 року
Українська конституційна традиція не почалася в 1996 році. Одним із найвідоміших ранніх документів вважають «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», укладені 1710 року під час обрання Пилипа Орлика гетьманом у вигнанні.
Документ визначав принципи взаємодії гетьмана, старшини та представницького органу, обмежував одноосібну владу й регулював окремі питання суспільного устрою. Його не можна без застережень прирівнювати до сучасної чинної конституції, однак він є важливою пам’яткою української політико-правової думки.
У період Української революції Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки 29 квітня 1918 року. Документ не встиг набути повноцінної чинності через зміну влади того самого дня, але містив положення про народний суверенітет, громадянські права та парламентську республіку.
За радянського періоду в Україні діяли конституції 1919, 1929, 1937 і 1978 років. Формально вони проголошували низку прав, однак реальна політична система не забезпечувала незалежного суду, політичної конкуренції та ефективного захисту громадянина від держави.
Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року виникла потреба в Основному Законі суверенної держави. Конституція 1996 року завершила один із ключових етапів інституційного оформлення незалежної України.
Читайте також: Вступна кампанія 2026: чекліст електронного кабінету до подання заяв у ЗВО
