Штраф до 3400 грн або до 8 років в’язниці: що загрожує за неправдивий виклик екстрених служб

Неправдивий виклик екстрених служб в Україні тягне адміністративну відповідальність, якщо людина свідомо повідомила поліції, медикам, рятувальникам або аварійній службі інформацію, яка не відповідає дійсності. За статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф становить від 850 до 3400 гривень, повідомляє Realnist з посиланням на матеріал «Судово-юридичної газети» та чинну редакцію КУпАП.

Кримінальна відповідальність виникає не за будь-який неправдивий дзвінок. Вона передбачена, зокрема, за свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи тяжкими наслідками. Частина перша статті 259 Кримінального кодексу встановлює за це від двох до шести років позбавлення волі, а за обтяжувальних обставин строк може зрости до чотирьох–восьми років.

Який штраф передбачений за неправдивий виклик

Стаття 183 КУпАП має назву «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб». Вона охоплює свідомо безпідставний виклик пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади екстреної медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних служб.

«Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб… тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» — стаття 183 КУпАП.

Для адміністративних штрафів один неоподатковуваний мінімум дорівнює 17 гривням. Тому встановлений статтею діапазон становить:

• 50 неоподатковуваних мінімумів — 850 гривень;
• 200 неоподатковуваних мінімумів — 3400 гривень.

Максимальний адміністративний штраф за завідомо неправдивий виклик становить 3400 гривень.

Йдеться саме про завідомо неправдивий виклик. Це означає, що людина повинна усвідомлювати неправдивість переданої інформації та навмисно викликати службу без реальних підстав. Самого факту, що повідомлення після перевірки не підтвердилося, недостатньо для автоматичного висновку про наявність правопорушення.

Цю обставину підтверджує судова практика. У справі, про яку «Судово-юридична газета» повідомила 4 липня 2026 року, водія оштрафували на 3400 гривень після його звернення на лінію «102» зі скаргою на дії поліцейських і працівників територіального центру комплектування.

Суд скасував постанову, оскільки відповідач не довів, що чоловік свідомо передавав неправдиву інформацію та мав прямий умисел на безпідставний виклик поліції.

Кого стосується стаття 183 КУпАП

Адміністративна відповідальність може наставати за свідомо неправдиве звернення до служб, які повинні терміново реагувати на загрозу життю, здоров’ю, безпеці людей або майну.

Стаття поширюється на неправдивий виклик:

• пожежно-рятувального підрозділу за номером 101;
• поліції за номером 102;
• екстреної медичної допомоги за номером 103;
• аварійно-рятувальних та інших спеціалізованих служб.

Наприклад, поліція у квітні 2026 року притягнула до адміністративної відповідальності чоловіка, який повідомив про нібито пограбування. Після прибуття правоохоронці з’ясували, що речі не викрадали: заявник їх загубив. На нього винесли постанову за статтею 183 КУпАП.

В іншому випадку, про який повідомлялося у вересні 2025 року, чоловік викликав поліцію та заявив про викрадення у нього наркотичних речовин. Після перевірки поліцейські оформили матеріали за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Ключовою ознакою порушення є не помилка заявника, а свідоме повідомлення вигаданих обставин.

Людина може звернутися по допомогу, якщо має обґрунтовані підстави вважати, що сталася небезпечна подія, навіть коли після перевірки інформація не підтвердиться. Для притягнення за статтею 183 необхідно встановити, що заявник знав про відсутність події та навмисно викликав службу.

Коли неправдиве повідомлення стає кримінальним злочином

Стаття 183 КУпАП і стаття 259 Кримінального кодексу регулюють різні за тяжкістю дії. Звичайний неправдивий виклик поліції, швидкої або рятувальників може завершитися адміністративним штрафом. Неправдиве повідомлення про вибух, підпал або інші дії, здатні спричинити загибель людей чи тяжкі наслідки, кваліфікується як кримінальне правопорушення.

«Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій… карається позбавленням волі на строк від двох до шести років» — частина перша статті 259 КК України.

Спосіб передавання такого повідомлення не змінює його правової оцінки. Неправдиву інформацію можуть передати телефоном, електронною поштою, через месенджер, соціальну мережу або інший канал зв’язку. Вирішальним є зміст повідомлення та усвідомлення людиною того, що воно не відповідає дійсності.

Частина перша статті 259 передбачає:

• позбавлення волі на строк від двох до шести років;
• відповідальність уже за сам факт свідомо неправдивого повідомлення про небезпечні дії.

Для кваліфікації за цією нормою не потрібно, щоб вибух або підпал справді відбувся. Предметом кримінального провадження є завідомо неправдиве повідомлення про підготовку таких дій.

За яких обставин загрожує до восьми років в’язниці

Посилена відповідальність встановлена частиною другою статті 259 Кримінального кодексу. Покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років застосовується, якщо неправдиве повідомлення стосується визначених законом об’єктів, спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно.

До таких обставин належать:

• повторне вчинення такого самого кримінального правопорушення;
• настання тяжких наслідків;
• повідомлення щодо критично важливих об’єктів інфраструктури;
• повідомлення щодо будівель чи споруд органів державної влади;
• повідомлення щодо закладів охорони здоров’я або освіти.

«Те саме діяння… якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років» — частина друга статті 259 КК України.

Отже, формулювання «до восьми років в’язниці за неправдивий виклик» потребує уточнення. Максимальний строк не застосовується до будь-якого безпідставного дзвінка на 101, 102 або 103. Він передбачений за кримінально каране повідомлення про вибух, підпал чи іншу серйозну загрозу за умов, визначених частиною другою статті 259 КК України.

Чим відрізняється хибний виклик від повідомлення про замінування

Межа між адміністративною і кримінальною відповідальністю залежить від характеру переданої інформації.

Неправдивий виклик за статтею 183 КУпАП — це, наприклад, свідомо вигадане повідомлення про пограбування, напад, пожежу, необхідність медичної допомоги або аварію, коли заявник знає, що такої події немає. Санкція — штраф від 850 до 3400 гривень.

Стаття 259 КК України застосовується, коли людина свідомо повідомляє про підготовку:

• вибуху;
• підпалу;
• інших дій, які загрожують загибеллю людей;
• дій, здатних спричинити інші тяжкі наслідки.

У такому разі йдеться не про адміністративний штраф, а про кримінальне провадження та реальну можливість позбавлення волі.

У червні 2026 року «Судово-юридична газета» навела приклад справи жителя Київської області, який зателефонував на лінію «102» і повідомив про нібито замінування вулиці в селі Гора Бориспільського району. Такі дії розглядалися в межах кримінальної відповідальності за статтею 259 КК України.

Які покарання діють в Україні

Станом на липень 2026 року закон передбачає два основні рівні відповідальності:

1. Завідомо неправдивий виклик поліції, швидкої, пожежно-рятувальної чи аварійної служби — штраф від 850 до 3400 гривень за статтею 183 КУпАП.
2. Завідомо неправдиве повідомлення про вибух, підпал або іншу загрозу тяжких наслідків — від двох до шести років позбавлення волі за частиною першою статті 259 КК України.
3. Повторне правопорушення, тяжкі наслідки або повідомлення щодо визначених законом важливих об’єктів — від чотирьох до восьми років позбавлення волі за частиною другою статті 259 КК України.

Штраф до 3400 гривень і позбавлення волі до восьми років — це не альтернативні покарання за одне й те саме порушення. Вони передбачені різними статтями та залежать від змісту повідомлення, умислу людини, наслідків і об’єкта, якого стосувалася неправдива інформація.

Офіційні тексти норм доступні в базі Верховної Ради: стаття 183 КУпАП та стаття 259 Кримінального кодексу України. Чинна редакція КУпАП підтверджує штраф у межах 50–200 неоподатковуваних мінімумів, а Кримінальний кодекс — строки від двох до шести та від чотирьох до восьми років позбавлення волі залежно від обставин.

Читайте також: Авто пошкодило уламками дрона: що робити, куди звертатися і як отримати компенсацію