Україна та Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій, яка передбачає розвиток спільного військового виробництва на території обох держав, залучення українського технологічного досвіду та створення нових засобів захисту повітряного простору. Документ підписали Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал під час зустрічі 7 липня 2026 року на полях саміту НАТО в Анкарі, повідомляє редакція з посиланням на офіційне інтернет-представництво Президента України та естонського суспільного мовника ERR.
Угода має стати практичним механізмом співпраці оборонних підприємств двох країн. За словами Зеленського, її підписання є не лише способом прискорити спільні проєкти, а й свідченням високого рівня довіри між Києвом і Таллінном. Під час переговорів сторони також обговорили українську євроінтеграцію, відкриття п’яти переговорних кластерів, підтримку на шляху до НАТО, військову допомогу та подальші гуманітарні програми.
Що передбачає Drone Deal між Україною та Естонією
Повний текст підписаної угоди публічно не оприлюднений. Водночас Крістен Міхал після церемонії пояснив естонському суспільному мовнику, що документ дає компаніям його країни можливість отримати доступ до українських знань, практичного досвіду та технологій у сфері безпілотних систем.
Йдеться не лише про закупівлю готових апаратів. Угода створює основу для перенесення частини виробництва до Естонії, співпраці українських та естонських підприємств, а також виготовлення дронів із використанням українських технологічних рішень.
«Коротко кажучи, угода про дрони означає, що українські навички та інтелектуальні знання, які нині є найкращими у світі й дуже швидко розвиваються через війну, стануть доступними нашим компаніям»
(Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал — естонському суспільному мовнику ERR після підписання угоди в Анкарі 7 липня 2026 року).
За словами Міхала, для естонських компаній це означає можливість організовувати виробництво безпілотників безпосередньо в Естонії. Прем’єр наголосив, що Україна укладає домовленості такого рівня лише з найближчими партнерами, яким готова передавати знання про випробувані технології та принципи роботи сучасних безпілотних комплексів.
Основними напрямами співпраці, про які заявили сторони, є:
- використання українського досвіду та технологій у сфері безпілотних систем;
- виробництво дронів українськими й естонськими компаніями на території Естонії;
- можливе спільне військове виробництво в Україні;
- закупівля Естонією українських безпілотників;
- створення та розвиток засобів захисту неба.
Конкретних обсягів фінансування, кількості підприємств або переліку моделей безпілотників сторони під час оголошення угоди не назвали.
Естонія зможе закуповувати українські дрони
Drone Deal також містить положення про можливі майбутні закупівлі Естонією безпілотників українського виробництва. Крістен Міхал підтвердив, що відповідний намір зафіксований у документі, однак конкретні рішення ухвалюватимуть у межах оборонного планування.
«Є пункт, у якому сказано, що ми маємо намір це робити. Конкретні рішення завжди ухвалюватимуть у межах оборонного планування, і ми поки що не домовлялися про конкретні фінансові суми»
(Крістен Міхал — ERR після підписання Drone Deal між Україною та Естонією).
Естонський прем’єр також повідомив, що співпраця може відкрити його країні доступ до найновіших українських розробок, частина яких ще проходить випробування. Підприємства двох держав зможуть працювати над спільним виробництвом, використовуючи технології, інтелектуальну власність і накопичений Україною досвід застосування безпілотних систем.
Міхал назвав доступ до українських знань одним із центральних елементів угоди. Йдеться про інформацію щодо конструкції, результатів випробувань, ефективності окремих рішень і можливих напрямів подальшої модернізації.
Документ фіксує рамки співпраці, тоді як окремі закупівлі, виробничі контракти та фінансові зобов’язання мають погоджуватися додатково.
Зеленський назвав угоду сигналом довіри
Володимир Зеленський заявив, що підписання Drone Deal має практичне й політичне значення. Президент наголосив, що Україна домовляється про такий формат співпраці з близьким партнером, який послідовно надає військову та гуманітарну допомогу.
«Ця угода — це не лише шлях до швидшої співпраці між нашими країнами. Це крок і сигнал довіри, адже ми укладаємо таку угоду з дуже близьким другом, і це має величезне значення»
(Президент України Володимир Зеленський — після зустрічі з Крістеном Міхалом в Анкарі 7 липня 2026 року).
Президент повідомив, що Україна та Естонія розвиватимуть спільне військове виробництво на території обох країн. Окремим напрямом мають стати засоби, необхідні для захисту повітряного простору.
Цей пункт відповідає напрямам, які Київ і Таллінн закріпили у Спільній декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони 9 червня 2026 року. У ній сторони та інші держави Північно-Балтійської вісімки визначили пріоритетами протиповітряну оборону, морську безпеку, дрони, автономні системи, логістику, спільне виробництво, передачу технологій і ліцензійні механізми.
Чому угоду підписали в Анкарі, а не в Таллінні
Робота над окремою Drone Deal між Україною та Естонією тривала щонайменше з червня. Під час саміту України та держав Північно-Балтійської вісімки в Таллінні 9 червня сторони підписали декларацію про посилення безпекової та оборонної співпраці, однак угода щодо безпілотних технологій тоді ще перебувала на розгляді естонської сторони.
Міхал пояснив, що документ не підписали в Таллінні через необхідність завершити технічні обговорення. Для Естонії було принципово чітко сформулювати спільні наміри й межі майбутньої співпраці. Прем’єр також зауважив, що конкретні юридичні зобов’язання, які виходили б за межі рамкової домовленості, могли б потребувати схвалення парламенту.
Фінальне підписання відбулося 7 липня в Анкарі, куди українська й естонська делегації прибули для участі в саміті НАТО. Зустріч Зеленського та Міхала пройшла в межах двосторонніх переговорів перед основними заходами саміту.
Україна та Естонія обговорили вступ до ЄС
Оборонна угода була не єдиною темою зустрічі. Зеленський поінформував Міхала про дипломатичну роботу України та обговорив із ним подальшу підтримку переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу.
Київ розраховує на відкриття решти п’яти переговорних кластерів. Естонія підтримує прискорення євроінтеграційного процесу України та виступає за відкриття всіх кластерів без подальших затримок.
У спільній декларації України та країн NB8 від 9 червня прямо зафіксовано підтримку відкриття всіх переговорних кластерів у червні–липні 2026 року. У документі членство України в ЄС назване однією з ключових гарантій безпеки для України та Європи.
Естонський уряд також підтвердив, що зобов’язання перед Україною мають залишатися чинними, включно з положенням про її майбутнє в НАТО. Перед самітом в Анкарі Міхал закликав союзників забезпечити довгострокову військову підтримку відповідно до реальних потреб України.
Читайте також: Пєсков назвав вторгнення Росії в Україну «справжньою війною» та звинуватив Захід