Духовний гімн України можуть затвердити офіційно: яку пісню обрали та де вона звучатиме

Духовний гімн України пропонують офіційно закріпити за твором «Боже великий, єдиний» на музику Миколи Лисенка зі словами Олександра Кониського в редакції Олександра Кошиця. Відповідний проєкт постанови №15383 зареєстрували у Верховній Раді 3 липня 2026 року. Документ має визначити не лише статус композиції, а й перелік державних, громадських, релігійних, культурних і спортивних заходів, на яких вона може виконуватися, — повідомляє редакція Realnist.

Ініціатива не передбачає заміни державного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля». У тексті проєкту окремо розмежовуються два твори: Державний Гімн зберігає закріплений законом статус державного символу, тоді як «Боже великий, єдиний» пропонують надати статус духовного гімну та визначити правила його публічного виконання. На загальнодержавних урочистостях духовний твір має звучати після Державного Гімну України.

Що саме внесли до Верховної Ради

Проєкт постанови «Про Духовний гімн України» зареєстровано під номером 15383. Суб’єктами законодавчої ініціативи виступили народні депутати, серед яких голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, представники керівництва фракцій, депутатських груп та інших політичних сил.

Загалом у картці документа зазначено понад 60 ініціаторів. Головним для опрацювання визначено Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Проєкт також направлено до комітетів із питань державної влади, освіти, правової політики, національної безпеки, бюджету, молоді та спорту, прав людини й антикорупційної політики.

Станом на 13 липня документ перебуває на опрацюванні в комітеті. В офіційній хронології проходження зазначено, що 3 липня його одержала Верховна Рада, передала на розгляд керівництву, направила до профільного комітету та надала народним депутатам для ознайомлення. Рішення парламенту про ухвалення постанови в картці документа поки немає.

Проєкт передбачає три основні зміни:

• надати твору «Боже великий, єдиний» офіційний статус Духовного гімну України;
• встановити порядок його виконання під час визначених урочистих і публічних заходів;
• сприяти популяризації твору в Україні та за її межами.

Йдеться про проєкт постанови, а не про вже чинний нормативний акт. Для набрання чинності документ має пройти парламентську процедуру та бути підтриманий Верховною Радою.

Яку композицію пропонують зробити Духовним гімном

Статус Духовного гімну пропонують надати композиції «Боже великий, єдиний», яку також називають «Молитвою за Україну». Музику написав Микола Лисенко, автором слів є Олександр Кониський. Проєкт посилається на редакцію українського хорового диригента й композитора Олександра Кошиця.

Твір починається словами:

«Боже великий, єдиний, нам Україну храни».

Саме під цією назвою композиція давно звучить під час релігійних, меморіальних, громадських і державних церемоній. Її виконували й у сесійній залі Верховної Ради. Зокрема, духовний гімн прозвучав 7 червня 2014 року під час урочистого засідання парламенту, присвяченого складанню присяги новообраним президентом Петром Порошенком.

Композиція також виконувалася на міжконфесійних молитовних заходах за участю представників Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, членів уряду, народних депутатів та громадськості. Про один із таких заходів офіційний портал парламенту повідомляв у січні 2019 року.

У поясненні до ініціативи твір описується як пісня, що протягом тривалого часу стала символом духовної єдності, національної гідності та молитви за Україну. Автори документа пов’язують його історію з національно-культурним рухом, українськими визвольними змаганнями, середовищем діаспори та церемоніями, які проводилися після відновлення незалежності.

Де пропонують виконувати «Боже великий, єдиний»

Проєкт постанови визначає широкий перелік подій, під час яких може виконуватися Духовний гімн України. До нього включили державні, громадські, релігійні, освітні, культурні та спортивні заходи.

Зокрема, композиція може звучати:

• під час заходів до Національного дня молитви;
• на державних меморіальних і пам’ятних церемоніях;
• під час офіційних заходів органів державної влади;
• на міжконфесійних заходах загальнодержавного значення;
• під час урочистостей органів місцевого самоврядування;
• у закладах освіти та культури;
• на заходах громадських і релігійних організацій;
• під час фізкультурно-спортивних заходів і спортивних змагань.

Цей перелік означає, що застосування духовного гімну не обмежуватиметься богослужіннями або церковними подіями. Документ охоплює світські церемонії, пам’ятні дати, офіційні зібрання, освітні заходи та спортивні події.

Водночас проєкт розрізняє можливість виконання твору на різних заходах і спеціальний порядок для урочистостей загальнодержавного значення. Саме на таких подіях Духовний гімн пропонують виконувати після Державного Гімну України.

«Під час урочистих заходів загальнодержавного значення духовний гімн виконуватиметься після Державного Гімну України».

Під час виконання присутні мають слухати композицію стоячи. Такий порядок прямо згадується в оприлюдненому описі положень проєкту.

Отже, «Боже великий, єдиний» не має відкривати загальнодержавну церемонію замість «Ще не вмерла України». Запропонована послідовність передбачає спочатку Державний Гімн, а вже потім духовний.

Чи замінить Духовний гімн державний

Проєкт №15383 не скасовує, не редагує і не замінює Державний Гімн України. У документі окремо наголошено, що визнання та використання духовного гімну не змінює правового статусу державного.

«Визнання та використання Духовного гімну України не змінює правового статусу Державного Гімну України».

Правовий статус Державного Гімну визначено Конституцією та законом «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 року. Закон закріплює за ним музику Михайла Вербицького та слова першого куплету і приспіву твору Павла Чубинського.

Чинний офіційний текст починається словами:

«Ще не вмерла України і слава, і воля».

Закон також передбачає виконання Державного Гімну на урочистих заходах загальнодержавного значення та під час офіційних державних церемоній. Саме цей статус залишається незмінним незалежно від подальшої долі проєкту про духовний гімн.

Різниця між двома творами полягає не лише в назві, а й у юридичному призначенні:

• Державний Гімн України є державним символом;
• Духовний гімн пропонують визначити як окремий офіційно визнаний духовно-культурний твір;
• на загальнодержавних церемоніях державний гімн має виконуватися першим;
• порядок використання духовного гімну визначатиметься окремою постановою.

У разі ухвалення документа Україна матиме юридично визначений порядок використання композиції, яка вже фактично звучить на офіційних, пам’ятних та міжконфесійних заходах. Однак вона не стане ще одним державним гімном і не отримає статусу, тотожного символам, установленим Конституцією.

Як ініціатива пов’язана з Національним днем молитви

Однією з правових передумов проєкту стала постанова Верховної Ради про встановлення Національного дня молитви. Парламент ухвалив її 12 лютого 2025 року, визначивши, що такий день відзначатиметься щороку 24 лютого — у річницю початку повномасштабного російського вторгнення.

Постанова №4243-IX уже започаткувала виконання духовного гімну під час заходів до Національного дня молитви. Автори нового документа посилаються на це рішення як на приклад офіційного використання «Боже великий, єдиний» у загальнодержавній церемонії.

Національний день молитви встановлено для проведення молитовних заходів за Україну, її захисників, перемогу та відновлення територіальної цілісності. Відповідно до постанови, Верховна Рада має проводити спеціальне засідання, яке розпочинається виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання.

Проєкт про Духовний гімн розширює цей підхід: замість згадки твору лише в контексті однієї щорічної дати пропонується визначити загальні правила його використання під час різних офіційних і публічних заходів.

Навіщо автори пропонують окрему постанову

У пояснювальних матеріалах до документа йдеться про відсутність єдиного нормативного порядку виконання твору. «Боже великий, єдиний» уже використовується під час державних, військових, релігійних, пам’ятних та громадських церемоній, але його статус і правила виконання окремим актом не врегульовані.

Автори ініціативи пропонують уніфікувати практику, визначивши:

• офіційну назву та редакцію композиції;
• заходи, на яких вона може виконуватися;
• послідовність виконання разом із Державним Гімном;
• поведінку присутніх під час звучання твору;
• заходи з популяризації композиції.

Окреме положення про популяризацію означає, що після ухвалення постанови органи влади можуть отримати визначене парламентом завдання сприяти поширенню твору в Україні та за кордоном. Детальний механізм такого сприяння має залежати від остаточної редакції документа та рішень, ухвалених для його виконання.

Який статус має ініціатива зараз

Проєкт постанови №15383 зареєстровано, але він ще не став чинним актом. Профільний Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики має опрацювати документ і підготувати висновок для парламенту. До розгляду також залучено низку інших комітетів відповідно до їхньої компетенції.

Подальша процедура може включати розгляд на засіданні комітету, внесення документа до порядку денного пленарного засідання та голосування народних депутатів. Офіційна картка проєкту наразі містить статус «опрацьовується в комітеті». Даних про результативне голосування або ухвалення постанови немає.

До завершення цієї процедури «Боже великий, єдиний» може й надалі виконуватися за усталеною практикою — під час молитовних, пам’ятних, міжконфесійних та інших церемоній. Проте загальнообов’язковий порядок, запропонований проєктом №15383, почне діяти лише після ухвалення постанови та набрання нею чинності.

Головна зміна, яку пропонують депутати, полягає не у створенні нового музичного твору і не в заміні державного символу. Ініціатива має офіційно закріпити вже відому композицію «Боже великий, єдиний» як Духовний гімн України, встановити перелік подій для її виконання та визначити її місце після Державного Гімну на урочистостях загальнодержавного рівня.

Читайте також: Затримка видачі паспортів у липні: які документи доведеться чекати довше