Чи безпечні укриття у спальних районах Києва: що показали перевірки після нових російських атак

Укриття у Києві знову опинилися в центрі уваги після серії масованих російських атак на столицю та перевірок захисних споруд у житлових районах. Редакція Realnist повідомляє з посиланням на ТСН, що під час інспекцій у частині об’єктів фіксували воду на підлозі, зношені комунікації, проблеми із санітарним станом та умовами тривалого перебування людей. Водночас серед перевірених споруд є й відремонтовані та обладнані приміщення.

Перевірки мають особливе значення на тлі нових атак Росії на Київ. У ніч проти 1 серпня в Дарницькому районі семеро людей загинули внаслідок ударів балістичних ракет, причому частина жертв намагалася дістатися до місця, яке використовували як укриття. Після першого вибуху люди почали бігти до бетонної споруди, однак поблизу стався ще один удар. Загалом тоді у Дарницькому районі було поранено 14 людей, серед них двоє дітей.

Що показав моніторинг укриттів

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини перевіряє захисні споруди по Україні з минулого року, приділяючи особливу увагу територіям, які регулярно зазнають ракетних і дронових атак. Під час одного з останніх виїздів оглядали, зокрема, підвальне укриття у Святошинському районі столиці.

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що його команда провела моніторинг понад тисячі укриттів, які вже були внесені на офіційні карти та вважалися верифікованими. За результатами такого моніторингу недоліки виявили у 93% перевірених об’єктів. Офіс омбудсмана окремо підтвердив цей показник у повідомленні від 2 липня 2026 року.

«93% перевірених нами укриттів мають недоліки», — повідомив Дмитро Лубінець під час пресконференції 2 липня 2026 року.

Йдеться не лише про косметичний стан приміщень. Серед проблем називали закриті або фактично недоступні об’єкти, а також укриття, які формально присутні в обліку, але не забезпечують належних умов для людей.

За інформацією ТСН, за майже рік власникам та балансоутримувачам перевірених споруд було видано понад три тисячі приписів. Частина об’єктів при цьому продовжувала залишатися на офіційній карті укриттів.

Формальна наявність адреси на карті не означає, що конкретне приміщення однаково добре обладнане або придатне для тривалого перебування.

Що знайшли у спальних районах Києва

Ситуація в різних частинах столиці суттєво відрізняється. Під час спільного огляду журналістів із представниками ДСНС у Шевченківському районі одне з укриттів у житловому будинку було відремонтованим, мало достатньо місця та необхідні запаси. ДСНС також фіксує в районі покращення стану частини захисних споруд.

Іншу картину журналісти побачили у житлових масивах Троєщини. В одному з підвальних приміщень проходять комунікації та труби, а мешканці звертали увагу на воду, тепло від систем опалення та загальний стан такого приміщення.

«Це не укриття, це просто самозаспокоєння», — розповіла ТСН мешканка Троєщини Ірина, описуючи підвальне приміщення свого будинку.

Проблема Троєщини має і структурну причину. Частина багатоповерхових будинків району не має підвальних приміщень, а лінії метро у житловому масиві немає. Як альтернативні місця для перебування під час тривоги використовуються паркінги, підземні переходи, а також захисні споруди у школах, медичних та інших комунальних закладах.

За офіційними даними, які КМДА надала Радіо Свобода, у Деснянському районі обліковується 287 споруд цивільного захисту: 37 сховищ, 249 найпростіших укриттів та одне первинне мобільне укриття. Для порівняння, у Дарницькому районі таких об’єктів 591, у Дніпровському — 539, у Святошинському — 532, в Оболонському — 446.

Які недоліки фіксує КМДА

Окремі перевірки проводить і міська влада. За офіційною інформацією КМДА, від початку 2026 року до 10 липня у столиці провели 630 перевірок санітарного й технічного стану укриттів та доступу до них. Під час цих перевірок виявили 85 недоліків.

Серед характерних проблем КМДА називала:

• відсутність або недостатню кількість місць для сидіння;
• проблеми з електропостачанням та освітленням;
• неналежний санітарний стан приміщень.

«Із початку року було 630 таких перевірок, під час яких виявлено 85 недоліків», — повідомив директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

Місто після цього заявило про намір посилити контроль і проводити практичні навчання для відповідальних за утримання захисних споруд, зокрема щодо технічного стану, санітарних умов і правил доступу під час повітряної тривоги.

Скільки укриттів є у Києві

За даними міської влади, у Києві функціонують понад 4,3 тисячі укриттів різних типів. Серед них — сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, значну частину яких становлять підвальні й цокольні приміщення.

КМДА повідомляє, що від початку повномасштабного вторгнення у столиці відремонтували та дооснастили близько трьох тисяч захисних споруд. У 2022–2025 роках місто виділило на відповідні роботи близько 7 млрд грн, із яких 4,5 млрд грн — безпосередньо на ремонт і оснащення. На 2026 рік на ремонт укриттів і сховищ передбачили ще понад 1,1 млрд грн.

Одним із пріоритетів місто називає саме віддалені спальні масиви й території, де немає станцій метро або інших великих підземних споруд.

Кошти на будівництво, ремонт та облаштування передають районним державним адміністраціям, які визначають конкретні адреси та організовують виконання робіт. У КМДА зазначають, що у віддалених від метро районах мешканці також можуть використовувати укриття в школах та інших навчальних закладах.

Доступ до укриттів залишається окремою проблемою

Журналісти «Української правди» під час роботи у спальних районах столиці отримали від мешканців Святошинського, Голосіївського та Дарницького районів повідомлення про укриття, які бувають зачиненими. На Позняках одна з мешканок розповідала про необхідність звертатися за ключем до консьєржки, а до наступного доступного варіанта — метро — їй потрібно йти 10–15 хвилин.

Питання часу особливо гостре під час застосування балістичних ракет. У Дарницькому районі 1 серпня люди почали рухатися до бетонної споруди після сигналу тривоги та першого вибуху, однак наступний удар стався, коли вони ще перебували зовні.

ДСНС рекомендує після оголошення повітряної тривоги негайно прямувати до найближчого доступного укриття. До найпростіших укриттів можуть належати підвальні та цокольні приміщення, підземні паркінги й інші заглиблені споруди, якщо вони визначені як придатні для захисту людей.

Де перевірити найближче укриття в Києві

Офіційна мапа укриттів Києва доступна через міський портал. Інформацію також можна знайти у застосунку «Київ Цифровий», зокрема в сервісах карти стійкості. Міська влада публікує й відкриті дані про розташування захисних споруд, їхніх балансоутримувачів та режим роботи.

ДСНС та міські служби рекомендують не чекати безпосередньо сигналу тривоги, щоб уперше шукати маршрут. Адресу найближчого укриття доцільно перевірити заздалегідь та з’ясувати фактичний доступ до нього. У разі проблем із доступом міський Департамент муніципальної безпеки також радив фіксувати порушення та звертатися до поліції.

Перевірки 2026 року показують, що ситуація з укриттями в Києві неоднорідна: частина об’єктів відремонтована й обладнана, водночас інші мають проблеми з санітарним станом, інженерними мережами, електропостачанням або доступом. Особливо гострим залишається питання для великих житлових масивів без метро та будинків, у яких немає придатних підвальних приміщень.

На тлі регулярних російських ракетних і дронових атак місто продовжує ремонти та перевірки, а КМДА визначає віддалені спальні райони одними з пріоритетних територій для розширення фонду захисних споруд.

Читайте також: Хто стане новим Джеймсом Бондом: продюсерка розкрила терміни пошуку актора