РФ готує нову тактику ударів на зиму: під прицілом підстанції, тепло- і водопостачання

РФ змінює тактику ударів по енергетиці України, дедалі більше зміщуючи увагу з великих генеруючих об’єктів і магістральної інфраструктури на менші розподільчі підстанції, а наступними критичними напрямами можуть стати системи теплопостачання та водопостачання. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на The Washington Times, Україна вже готується до нового холодного сезону та одночасно розширює децентралізовану генерацію, резервне живлення і запаси обладнання для аварійних ремонтів.

Зміна російської тактики створює інший тип загрози для енергосистеми. Якщо раніше ключовими цілями були великі електростанції та приблизно 115–120 високовольтних підстанцій, то протягом останньої зими значна частина ударів припала на набагато численніші локальні об’єкти. В Україні є понад 3 тисячі менших трансформаторів і підстанцій, а тому одночасний фізичний та протиповітряний захист такої кількості об’єктів значно складніший.

РФ дедалі частіше б’є по менших підстанціях

Дані лондонського Centre for Information Resilience, які аналізувало Reuters, показують чітку зміну структури російських атак. Майже 60% зафіксованих і перевірених ударів по енергетичних об’єктах із жовтня 2025-го до квітня 2026 року припали саме на менші підстанції. Роком раніше їхня частка становила близько 31%.

Таким чином, Росія перейшла від концентрації виключно на найбільших вузлах енергосистеми до ударів по об’єктах, які забезпечують електропостачання конкретних міст і районів.

Це, зокрема, означає:

• ураження меншої підстанції може спричинити локальне тривале знеструмлення;
• ремонтні бригади та резервне обладнання доводиться розподіляти між великою кількістю потенційних місць ударів;
• обмежені засоби ППО необхідно одночасно використовувати для захисту великих електростанцій та інших критичних об’єктів.

У результаті ризик полягає не лише у масштабному загальнонаціональному дефіциті електроенергії, а й у великій кількості локальних аварій.

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, кількість таких об’єктів є принциповою проблемою для побудови захисту.

«Є 115–120 високовольтних підстанцій, які треба захищати, але менших трансформаторів — понад 3 тисячі» (Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, коментар Reuters, травень 2026 року).

Крім того, російські війська активніше атакували розподільчу інфраструктуру в районах, наближених до фронту. Там відновлення обладнання ускладнюють повторні удари та безпекова ситуація.

За даними Reuters, можливість Росії розширити перелік цілей пов’язана також зі збільшенням кількості ударних безпілотників. З листопада 2025-го до березня 2026 року Росія запустила по Україні понад 27 тисяч дронів типу Shahed та більш як тисячу ракет, згідно з даними українського оборонного відомства, наведеними агентством.

Головним ризиком залишаються тепло і вода під час морозів

Окремою проблемою наступного опалювального сезону стане функціонування великих міст під час сильних морозів.

Олександр Харченко в коментарі The Washington Times звернув увагу насамперед на системи опалення. За його оцінкою, саме холодна погода може різко посилити наслідки пошкодження енергетичних об’єктів.

«Найбільший ризик — це холодна зима» (Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, коментар The Washington Times, серпень 2026 року).

Попередній холодний сезон уже показав взаємозалежність електропостачання, централізованого опалення і водопостачання. Amnesty International у лютому 2026 року зазначала, що пошкодження електроенергетичної та теплової інфраструктури під час морозів призводили не лише до відключень світла. У багатоповерхових будинках одночасно виникали проблеми з теплом та водою.

Особливе значення має резервне живлення насосних станцій, водозаборів, котелень та інших комунальних об’єктів.

У документі щодо потреб України в енергетичному обладнанні зазначалося, що для стабільної роботи систем питного водопостачання, водовідведення та теплопостачання необхідні генератори середньої і великої потужності. Вони потрібні, зокрема, для водозаборів, очисних споруд, магістральних насосних станцій, великих котелень та теплогенеруючих об’єктів.

Саме тому підготовка до зими вже не обмежується ремонтом електростанцій та електромереж.

Вона охоплює одразу три взаємопов’язані системи:

1. електропостачання;
2. теплопостачання;
3. водопостачання та водовідведення.

Президент Володимир Зеленський ще навесні поставив перед регіонами та урядом завдання підготувати критичні об’єкти до наступного опалювального сезону. 20 квітня він повідомляв, що влада перевіряє енергетичну та іншу інфраструктуру, необхідну для проходження зими, а критичні об’єкти мають бути функціональними та захищеними.

У липні президент знову назвав проходження зими одним із ключових державних завдань. А 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ окремо доручив дипломатам забезпечувати міжнародну енергетичну підтримку України.

«Цього року зима — це теж очевидний для всіх пріоритет» (Володимир Зеленський, нарада керівників закордонних дипломатичних установ, 3 серпня 2026 року).

Офіційні повідомлення президента щодо підготовки до опалювального сезону доступні на сайті Президента України.

Україна робить ставку на децентралізацію та резервне обладнання

Одним із ключових напрямів підготовки стала децентралізована генерація. Її завдання — зменшити залежність окремих міст та критичних об’єктів від кількох великих електростанцій.

Паралельно Україна створює стратегічні запаси обладнання. Йдеться про трансформатори, генератори, комплектуючі та інші ресурси, необхідні для швидкого відновлення після ударів.

Energy Community повідомила 3 серпня, що в межах Фонду підтримки енергетики України вже впроваджується стратегічний резерв обладнання для енергетичних компаній. Також оптимізовано механізм закупівель, щоб скоротити час реагування після пошкоджень.

Станом на 4 серпня 2026 року загальна сума підписаних внесків до Фонду становила 2,156 млрд євро. При цьому 2,120 млрд євро вже були перераховані до фонду. Загальна сума заявлених внесків сягала 2,164 млрд євро.

Серед найбільших донорів:

• Німеччина — понад 557 млн євро;
• Швеція — понад 383 млн євро;
• Європейський Союз — 279 млн євро;
• Норвегія — понад 209 млн євро;
• Велика Британія — понад 202 млн євро.

Актуальні дані про внески та роботу Фонду публікує Секретаріат Енергетичного співтовариства.

Водночас уряд оцінював непокриту потребу енергетичного сектору перед новою зимою приблизно у 650 млн євро. Прем’єр-міністр Сергій Корецький на початку серпня наголошував, що мобілізацію міжнародної допомоги необхідно продовжувати, оскільки наступний холодний сезон буде складним.

Підготовка охоплює не тільки відновлення пошкодженого обладнання. Уряд також розраховує розширювати нову розподілену генерацію, яка може працювати ближче до конкретних споживачів та критичних об’єктів.

Що показала попередня зима

Зима 2025/26 стала одним із найважчих періодів для української енергосистеми від початку повномасштабного вторгнення.

За даними, які наводить Amnesty International, СБУ задокументувала щонайменше 256 ударів по об’єктах електро- і теплопостачання лише з 25 жовтня 2025 року до 15 січня 2026-го. Серед основних цілей були теплоелектростанції, підстанції та критичні вузли електромереж.

Reuters, своєю чергою, оцінював прямі пошкодження українського енергетичного сектору внаслідок російських атак приблизно у 25 млрд доларів. Загальна вартість відбудови та відновлення сектору перевищує 90 млрд доларів.

Тому головним завданням перед зимою 2026/27 залишається не тільки ремонт великих енергетичних об’єктів. Україна одночасно посилює розподільчі мережі, створює резерв обладнання, розширює локальну генерацію та забезпечує резервне живлення систем води й тепла.

Нова структура російських атак змушує готуватися не до одного сценарію масштабного блекауту, а до можливих численних локальних пошкоджень у різних регіонах країни.

Саме тому критичними залишаються швидкість ремонту, доступність трансформаторів і генераторів, фізичний захист об’єктів, робота ППО та можливість підтримувати тепло- і водопостачання незалежно від стану великих генеруючих потужностей.

Читайте також: Сеул оцінив кількість ядерних боєголовок КНДР — цифра вища за названу Трампом