Путін уже не може приховати наслідки ударів України по Росії: що зафіксував ISW

Путін та економіка Росії опинилися в центрі нового аналізу Інституту вивчення війни: російський президент почав публічно визнавати вплив зовнішнього тиску та атак на економічні показники РФ після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на новий звіт Institute for the Study of War (ISW) від 19 серпня, аналітики вважають, що Кремлю дедалі складніше приховувати економічні наслідки війни й української кампанії далекобійних ударів.

Під час публічного виступу Володимир Путін заявив, що зростання російського ВВП зараз становить близько 1%, назвавши таку динаміку скромною, але позитивною. Він також визнав вплив «зовнішнього тиску» і «терористичних атак» на економічне зростання. ISW трактує останнє формулювання як кремлівське позначення української кампанії далекобійних ударів по території Росії.

В оцінці ISW наголошується: російському керівництву значно складніше приховувати економічні наслідки війни, ніж створювати контрольовану інформаційну картину подій на фронті.

Що саме визнав Путін

Аналітики ISW звернули увагу одразу на кілька елементів останньої риторики російського президента. Путін не лише заговорив про слабкі темпи економічного зростання, а й визнав необхідність відновлення частини логістичних об’єктів і складської інфраструктури.

«Зростання є скромним, але позитивним», — так ISW передає характеристику Путіним нинішньої динаміки російського ВВП під час його публічного виступу.

За оцінкою Інституту вивчення війни, ці заяви пролунали на тлі українських ударів по об’єктах логістичної мережі Wildberries у липні та серпні 2026 року. Аналітики зазначили, що ці атаки створюють для Росії дедалі більші операційні та фінансові витрати.

Путін при цьому заявляв, що торговельна інфраструктура продовжує працювати, однак одночасно говорив про необхідність відновлювати окремі логістичні та складські об’єкти. Reuters також повідомив 19 серпня, що російський президент доручив уряду допомогти з відновленням складської інфраструктури, пошкодженої внаслідок українських атак.

Ключові положення оцінки ISW:

• Росія демонструє слабкі економічні показники після більш ніж чотирьох років великої війни;
• українські далекобійні удари вже мають помітний вплив на інфраструктуру та економічну діяльність;
• Кремлю доводиться публічно реагувати на проблеми, які безпосередньо бачать російські громадяни та бізнес.

Офіційний звіт ISW від 19 серпня 2026 року

Удари по Wildberries стали окремим фактором

Одним із найбільш помітних напрямків української далекобійної кампанії влітку стали логістичні центри найбільшого російського маркетплейса Wildberries.

Ще у звіті від 24 липня ISW повідомляв, що протягом приблизно тижня українські сили, за наявними на той момент даними, атакували щонайменше десять складів Wildberries у Росії та на окупованих територіях України. Інститут називав Wildberries російським аналогом Amazon і зазначав, що атаки створюють додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони та порушують роботу логістичної системи.

До 16 серпня масштаби кампанії збільшилися. ISW повідомив, що з липня українські сили завдали ударів по семи з десяти найбільших логістичних центрів Wildberries. Інститут пов’язував ці операції з українською кампанією, спрямованою проти російської оборонно-промислової бази та логістичних мереж подвійного призначення.

Reuters наприкінці липня також повідомляв про удари по складах Wildberries у Пензенській області та Удмуртії. Після удару по об’єкту в Пензенській області приблизно 200 працівників евакуювали, а роботу частини логістичних потужностей було порушено.

Саме можливість населення та підприємців безпосередньо бачити пожежі, пошкодження складів, перебої з логістикою й поставками, на думку ISW, суттєво обмежує можливості Кремля контролювати інформацію про наслідки війни.

ISW пов’язує економічні проблеми не лише зі складами

У звіті від 19 серпня Інститут вивчення війни окремо звернув увагу на ситуацію з бензином.

За даними, які цитує ISW, 18 серпня російське державне видання «Известия» з посиланням на сервіс GdeBENZ повідомило, що бензин був доступний лише приблизно на 28% російських автозаправних станцій, тоді як тижнем раніше показник становив 41%.

ISW також зазначає, що проблеми з доступністю пального фіксувалися в регіонах, які регулярно стають цілями українських далекобійних ударів, зокрема в Московській області.

За інформацією, наведеною Інститутом, гаряча лінія російської державної компанії «Газпром нефть» підтверджувала виданню РБК запровадження обмежень на продаж бензину на частині заправок Москви. Кореспонденти «Известий» 17 серпня також зафіксували проблеми з бензином на 21 АЗС у Москві та Московській області.

ISW формулює свою оцінку однозначно:

«Українські далекобійні удари змусили Путіна публічно визнати економічні наслідки, які понад чотири роки війни мали для Росії», — зазначають аналітики Інституту в оцінці від 19 серпня.

Офіційні дані також показували слабку динаміку

Проблеми зі зростанням російської економіки фіксувалися ще до серпневих заяв Путіна.

За офіційними даними Росстату, фізичний обсяг ВВП Росії у першому кварталі 2026 року скоротився на 0,2% порівняно з першим кварталом 2025 року. Валовий внутрішній продукт у поточних цінах становив 49,87 трлн рублів.

Водночас споживчі ціни в Росії в червні 2026 року були на 6,02% вищими, ніж у червні попереднього року. За перше півріччя ціни зросли на 4,19% відносно грудня 2025 року.

Таким чином, публічна характеристика Путіним приблизно одновідсоткового економічного зростання пролунала на тлі вже зафіксованого сповільнення ділової активності, інфляційного тиску та проблем в окремих секторах.

Головного економіста ВЕБ звільнили після критичної оцінки

Ще одним елементом економічного бекграунду ISW називає звільнення головного економіста російського державного Внешэкономбанку Андрія Клепача.

У звіті від 18 серпня Інститут повідомив, що Клепача звільнили після появи в російських медіа його оцінки економічних та геополітичних проблем РФ. Сам виступ відбувся 21 травня в московському Нікітському клубі, а широкого розголосу його висновки набули в середині серпня.

Клепач, за викладом ISW, вважав, що російська воєнна економіка стагнує через поєднання одразу кількох факторів: високих оборонних витрат, жорсткої грошово-кредитної політики, санкцій і українських ударів.

Особливо він виділяв атаки по:

• портовій та нафтовій інфраструктурі;
• хімічних підприємствах;
• логістичних об’єктах Росії.

Клепач оцінював українські удари як помітну макроекономічну перешкоду для подальшого економічного зростання РФ та припускав, що за підсумками 2026 року воно може наблизитися до нульового рівня.

Росія здатна продовжувати війну на виснаження, але це створює ризик соціальної кризи та подальшого технологічного й економічного відставання, — так ISW переказує одну з головних тез оцінки Клепача.

Чому ISW звернув увагу на зміну риторики Кремля

Аналітики Інституту вивчення війни пов’язують нинішні заяви Путіна з тим, що наслідки війни дедалі більше переходять із суто військової площини у повсякденне життя російського населення.

Йдеться про інфляцію, зростання цін, нестачу робочої сили, проблеми з бензином, пошкодження логістичних центрів та інші наслідки війни й української кампанії далекобійних ударів. ISW також нагадує про парламентські вибори в Росії, заплановані на 18–20 вересня 2026 року. І вважає, що Кремль намагається продемонструвати виборцям, що влада бачить економічні та соціальні проблеми й реагує на них.

За оцінкою Інституту, економічну ситуацію Кремлю складніше приховувати, оскільки наслідки ударів, дефіциту пального та порушення логістики безпосередньо відчувають російський бізнес і населення.

Саме тому в ISW розглядають останні заяви Путіна як важливу зміну публічної риторики. Російський президент уже не обмежується твердженнями про стійкість економіки, а визнає одночасно слабке зростання, зовнішній тиск, атаки та необхідність відновлення пошкодженої інфраструктури.

Читайте також: У Львові проведуть масштабний онкологічний форум: головні теми та умови участі