Україна наполягає на використанні активів Росії: Сибіга заявив про понад $600 млрд шкоди

Заморожені активи Росії мають стати одним із ключових ресурсів для підтримки України на тлі масштабних руйнувань, яких держава зазнала через російське вторгнення. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ планує активно порушувати питання прямого використання російських коштів у переговорах із міжнародними партнерами. Як повідомляє редакція сайту Realnist, Сибіга пов’язав необхідність такого рішення з масштабом завданої Україні шкоди та потребами держави у збереженні фінансової стійкості.

За словами Сибіги, оцінка пов’язаних із війною потреб України вже вимірюється сотнями мільярдів доларів. Водночас остання офіційна спільна оцінка RDNA5, проведена урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та ООН, визначає сукупні потреби у відбудові та відновленні майже у 588 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття. Розрахунок охоплює наслідки війни станом на 31 грудня 2025 року.

Сибіга: Україні потрібне пряме використання російських коштів

Під час брифінгу Сибіга наголосив, що масштаби наслідків російської агресії потребують не лише ресурсів самої України, а й довгострокової підтримки партнерів.

«Це справедливо. Адже, за оцінками Світового банку, станом на сьогодні, шкода, нанесена Росією українській інфраструктурі, становить понад 600 мільярдів доларів. Це складно одній державі подолати. І тим більше, ця війна не про Україну», — заявив Андрій Сибіга під час брифінгу 18 серпня.

При цьому оприлюднена у лютому 2026 року RDNA5 фіксує майже $588 млрд потреб у відбудові та відновленні. Це приблизно утричі перевищує оцінений номінальний ВВП України за 2025 рік. Найбільші потреби припадають, зокрема, на транспорт, енергетику та житловий сектор.

Таким чином, питання російських активів Київ розглядає не окремо від відбудови та фінансування держави, а як один із системних механізмів покриття витрат, спричинених війною.

Сибіга також заявив, що Україні необхідна подальша міжнародна допомога для підтримки стійкості та макрофінансової стабільності. Окремо він відзначив підтримку Бельгії, де через міжнародний депозитарій Euroclear зосереджена значна частина заблокованих російських резервів.

Україна хоче перейти до використання самих активів

Позиція Києва полягає у тому, що йдеться не лише про доходи, які генерують заблоковані кошти. Українська дипломатія протягом тривалого часу закликає партнерів перейти до механізму, який дозволив би використовувати безпосередньо російські суверенні активи.

«Заморожені активи — це один з тих фундаментальних треків, який може суттєво нас посилити за рахунок прямого використання російських коштів», — сказав Сибіга.

За його словами, Україна планує порушувати це питання як у європейських столицях, так і під час переговорів із партнерами поза Європою.

«Ми, як Україна, будемо це активно обговорювати в європейських столицях, і не лише європейських столицях. І дуже сподіваємося вийти на чіткі конкретні рішення. Це має бути колективне рішення і колективна відповідальність», — наголосив дипломат.

Ця позиція відповідає попереднім заявам Сибіги. Ще у грудні 2024 року він закликав переходити від заморожування до конфіскації активів. У червні 2025 року дипломат знову говорив про необхідність використовувати не лише відсотки, а й самі активи для закупівлі озброєння, розвитку українського ОПК та відбудови.

Ключові напрями, які Київ пов’язує з подальшим фінансуванням, охоплюють:

• підтримку макрофінансової стабільності та державного бюджету;
• оборонні потреби й посилення українського оборонно-промислового комплексу;
• відновлення зруйнованої війною інфраструктури.

Скільки російських активів заблоковано в ЄС

За офіційними даними Ради Європейського Союзу, в ЄС заблоковано приблизно €210 млрд активів Центрального банку Росії. Водночас Євросоюз уже використовує надзвичайні доходи, які утворюються від цих активів, для підтримки України.

Зокрема, у травні 2024 року Рада ЄС погодила спрямування надзвичайних чистих прибутків, отриманих від іммобілізованих російських активів, на підтримку оборони та відбудови України. Кошти спрямовуються через відповідні механізми Євросоюзу.

Офіційна інформація Ради ЄС щодо санкцій та російських активів доступна на сайті Consilium.

Значна частина заблокованих російських резервів знаходиться в бельгійській інфраструктурі Euroclear. За підсумками першого півріччя 2026 року компанія повідомила про €2,3 млрд процентних доходів від російських санкційних активів. Водночас €1,5 млрд було зарезервовано як спеціальний внесок, що використовується Європою для підтримки України.

При цьому активи Центрального банку Росії в Euroclear залишаються іммобілізованими відповідно до санкційного режиму.

Що ЄС вирішив щодо російських активів і кредиту Україні

18 грудня 2025 року Європейська рада погодила надання Україні €90 млрд фінансової підтримки на 2026–2027 роки. Йдеться про позику, яка фінансується через запозичення ЄС на ринках капіталу та забезпечується бюджетом Євросоюзу.

Водночас російські активи не були використані безпосередньо для фінансування цієї позики. Європейська рада доручила продовжити роботу над технічними та юридичними аспектами окремого репараційного кредиту, пов’язаного з грошовими залишками від іммобілізованих російських активів.

У лютому 2026 року Рада ЄС погодила правову позицію щодо механізму €90-мільярдної допомоги. У квітні Рада остаточно погодила надання кредиту для фінансування найбільш нагальних бюджетних та оборонних потреб України у 2026–2027 роках.

У документах ЄС закладено важливий принцип: Україна має повертати цей кредит після того, як отримає репарації від Росії. Євросоюз також зберігає за собою право використати іммобілізовані російські активи для погашення позики відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права.

Основні рішення ЄС зараз виглядають так:

• близько €210 млрд активів Центробанку РФ залишаються заблокованими в Євросоюзі;
• доходи від частини цих активів уже спрямовуються на підтримку України;
• Україні погоджено €90 млрд фінансової допомоги на 2026–2027 роки;
• ЄС продовжує юридичну та технічну роботу над механізмом, пов’язаним із використанням російських активів.

Російські активи залишаються заблокованими

У грудні 2025 року Європейський Союз також ухвалив рішення, яке забороняє передачу назад Росії активів і резервів її Центрального банку, іммобілізованих у ЄС. Європейська рада пов’язує збереження такого режиму з припиненням російської агресії та компенсацією Україні завданої шкоди.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта після саміту 18–19 грудня 2025 року заявляв, що ЄС залишає за собою право використати російські активи для погашення позики Україні. Водночас Єврокомісія отримала мандат продовжувати роботу над окремим механізмом репараційного кредиту.

Офіційний документ Європейської ради щодо рішення від 18 грудня доступний на сайті Ради ЄС.

Скільки Україні потрібно на відновлення

Найновіша комплексна оцінка RDNA5 охоплює період від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року до 31 грудня 2025-го. Її спільно підготували уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН.

Відповідно до документа, на відновлення та реконструкцію України протягом наступних десяти років потрібно майже $588 млрд, або понад €500 млрд. Найбільша частка потреб припадає на транспорт — 16,4%, енергетику — 15,4% та житловий сектор — 15,3%.

Офіційна українськомовна оцінка доступна на сайті Світового банку.

Саме на цьому тлі Київ знову виносить питання заморожених російських активів у число пріоритетних тем переговорів із партнерами. За заявою Сибіги, Україна розраховує перейти від дискусій до «чітких конкретних рішень» і наполягає, що використання російських коштів має стати колективним рішенням держав-партнерів.

Читайте також: Ухилення від мобілізації за $30 тисяч: СБУ викрила 10 схем у п’яти областях України