Кремль посилює позицію щодо України: Москва відкинула нову ініціативу про перемир’я

Переговори України та Росії залишаються фактично зупиненими, тоді як Москва відкинула нову ініціативу щодо припинення бойових дій у Чорному морі й продовжує наполягати на раніше висунутих умовах для завершення війни. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на Reuters, 14 серпня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що не бачить підстав для запропонованого мораторію на бойові дії в Чорному морі. Водночас російська сторона не оголосила про повну відмову від дипломатичних контактів: того самого дня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив про готовність Москви прийняти американських посланців щодо України.

Ці заяви пролунали на тлі відсутності повноцінних мирних переговорів із лютого 2026 року та нових спроб Києва передати Вашингтону пропозиції щодо завершення війни. Президент України Володимир Зеленський 11 серпня підтвердив, що українська переговорна команда передала американській стороні свої пропозиції, і закликав США посилювати тиск на Росію, щоб Москва готувалася до завершення війни, а не її продовження.

Російське МЗС 14 серпня окремо відкинуло можливість запровадження перемир’я в Чорному морі. Речниця відомства Марія Захарова коментувала заяву глави МЗС Туреччини Хакана Фідана про пропозиції Анкари щодо мораторію на військові операції Росії та України у цьому регіоні.

«Ми не бачимо ознак поліпшення ситуації і, відповідно, підстав для напівзаходів», — заявила Марія Захарова 14 серпня, коментуючи можливість чорноморського перемир’я.

За її словами, Москва на той момент не отримувала від Туреччини офіційної пропозиції. Російська сторона також заявила, що не вважає можливим повернення до Чорноморської зернової ініціативи 2022–2023 років у попередньому форматі.

Таким чином, Москва публічно відкинула конкретний формат обмеженого припинення бойових дій у Чорному морі, запропонований на тлі різкого загострення ситуації навколо цивільного судноплавства та портової інфраструктури.

Україна передала через третю сторону пропозицію, яка передбачала взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Ініціатива з’явилася після серії ударів по портах і торговельних суднах та погіршення умов для експорту зерна.

Які умови Москва залишає незмінними

Окремою проблемою для відновлення переговорів залишаються базові вимоги Росії щодо майбутньої угоди.

29 червня Кремль офіційно заявив через речника Дмитра Пєскова, що позиція Москви щодо умов завершення війни не змінилася порівняно з вимогами, сформульованими Володимиром Путіним у 2024 році.

Йдеться, зокрема, про такі вимоги Росії:

• виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Москва оголосила частиною РФ;
• відмову України від наміру вступати до НАТО;
• укладення домовленостей на основі російських умов, які Кремль називає основою для довгострокового врегулювання.

Україна не визнає російські претензії на окуповані території. Reuters зазначав, що Київ розглядає приєднання Росією українських областей як незаконне захоплення територій.

«Наша позиція добре відома. Фактично наша позиція не змінилася», — заявив Дмитро Пєсков 29 червня, коментуючи умови можливого мирного врегулювання.

Тоді ж Володимир Путін заявляв про намір Росії продовжувати бойові дії для встановлення повного контролю над чотирма українськими областями, на які Москва претендує. Він також говорив про українську пропозицію щодо взаємного припинення далекобійних ударів, однак російська сторона не погодилася змінити свої основні вимоги.

Київ передав США нові пропозиції

На цьому тлі Україна продовжує працювати через американський переговорний канал.

11 серпня Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні, що українська переговорна команда передала свої пропозиції Сполученим Штатам. Деталі документа глава держави не оприлюднив.

«Ми передали американській стороні наші пропозиції», — заявив Зеленський 11 серпня у вечірньому зверненні.

Президент також заявив, що Вашингтон може одночасно допомагати Україні посиленням протиповітряної оборони та тиском на Росію для переходу від продовження війни до її завершення.

Переговорний процес фактично зупинився після лютого 2026 року, коли американське посередництво було перерване на тлі війни за участю США та Ірану. До цього сторони проводили переговори, зокрема в Абу-Дабі та Женеві.

У липні Кремль також заявляв, що не бачить найближчої перспективи відновлення повноцінних мирних переговорів з Україною, хоча формально продовжував декларувати готовність до переговорного процесу.

Лавров залишив відкритим канал зі США

Водночас Москва не закрила всі дипломатичні канали.

14 серпня Сергій Лавров заявив російському державному телебаченню, що Володимир Путін готовий прийняти американських представників, якщо вони знову прибудуть до Росії для переговорів щодо України.

Це означає, що російська позиція зараз складається з двох паралельних елементів: Москва відкидає окремі пропозиції про обмежене перемир’я, але залишає можливість переговорів зі США за умови обговорення ширшої угоди.

Лавров також послався на контакти Путіна з президентом США Дональдом Трампом та заявив, що Москва готова розглядати американські пропозиції. Водночас держсекретар США Марко Рубіо раніше заперечував, що між Москвою та Вашингтоном уже була досягнута домовленість про завершення війни.

Паралельно російський міністр заявив про намір Москви посилювати удари по західних військових поставках Україні. Таким чином, дипломатичні заяви російської сторони супроводжуються продовженням військової кампанії.

ЄС готує додатковий тиск на Росію

Європейський Союз, своєю чергою, продовжує пов’язувати посилення санкцій із необхідністю змусити Росію перейти до змістовних переговорів.

17 серпня глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що восени планує запропонувати наймасштабніше від початку війни розширення санкційного списку. За інформацією дипломатичних джерел Reuters, може йтися приблизно про 1600 нових фізичних та юридичних осіб, переважно пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

Каллас заявила, що тиск має посилюватися, доки Москва не припинить війну. Новий перелік планують представити країнам ЄС на початку вересня, а ухвалення очікується в жовтні.

У липні Рада ЄС уже ухвалила 21-й пакет санкцій проти Росії. Офіційно Євросоюз наголосив, що залишається готовим посилювати тиск, щоб Росія припинила війну та долучилася до змістовних переговорів щодо справедливого і тривалого миру.

Де зараз перебуває переговорний процес

Станом на 17 серпня 2026 року повноцінний переговорний процес між Україною та Росією не відновлений. Останні підтверджені заяви сторін показують три ключові обставини:

• Україна передала Сполученим Штатам нові пропозиції щодо завершення війни;
• Росія відкинула ідею обмеженого перемир’я в Чорному морі та не змінила своїх територіальних і безпекових вимог;
• Москва водночас залишила відкритим канал для можливих переговорів з американськими представниками.

Ключова розбіжність залишається незмінною: Київ шукає міжнародний механізм завершення війни без прийняття російських територіальних вимог, тоді як Кремль продовжує наполягати на умовах, сформульованих Путіним ще у 2024 році.

На дипломатичному треку наразі зберігаються американський і турецький канали, однак підтвердженої дати нового раунду переговорів України, Росії та США немає. Європейський Союз паралельно готує подальше санкційне посилення проти Росії.

Читайте також: Дефіцит вітамінів при нормальному харчуванні: чому причина може бути в кишківнику