Санкції ЄС проти Росії опинилися під загрозою через Усманова і Фрідмана

Санкції ЄС проти Росії опинилися в центрі гострої суперечки між країнами блоку через можливе виключення зі списку Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Франція домагається зняття обмежень з Усманова, а Люксембург — з Фрідмана. Водночас Латвія відмовилася підтримати запропонований компроміс. Про це повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на Financial Times та Reuters.

Станом на 22 вересня 2026 року рішення про нове продовження обмежень не було погоджене. Чинний санкційний режим щодо приблизно 3 тисяч осіб та організацій діє до кінця 22 вересня. Для його продовження потрібна одностайна згода всіх 27 країн ЄС. У запропонованій угоді санкції щодо Усманова та Фрідмана мали бути скасовані, а щодо решти фігурантів — продовжені на три роки.

Чому виникла суперечка навколо Усманова та Фрідмана

За даними Reuters, Франція у вересні приєдналася до Словаччини, яка виступала за виключення Алішера Усманова із санкційного списку. Після цього Люксембург зажадав аналогічного рішення щодо Михайла Фрідмана.

Усманов перебуває під санкціями ЄС із 2022 року. Тоді Євросоюз вказував на його «особливо тісні зв’язки» з президентом Росії Володимиром Путіним.

Фрідмана ЄС також включив до санкційного списку після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В офіційному обґрунтуванні йшлося про підтримку дій або політики, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Обидва бізнесмени оскаржували запроваджені проти них обмеження в судах.

При цьому Фрідман вимагає від Люксембургу близько 16 млрд доларів у межах арбітражного спору. За словами дипломатів, яких цитує Reuters, Люксембург побоюється, що його позиція в цій справі може послабитися, якщо ЄС виключить Усманова зі списку, але залишить санкції проти Фрідмана.

Яку роль відіграє Франція

Франція пояснила свою позицію щодо Усманова питаннями національної безпеки та зверненням партнерів. Представник французького МЗС Паскаль Конфавре заявив Reuters, що позиція Парижа пов’язана саме з цими обставинами.

За інформацією трьох європейських дипломатів, Франція також пов’язувала питання Усманова з тиском з боку Азербайджану. У цій країні утримують щонайменше двох громадян Франції. Водночас високопоставлений азербайджанський дипломат заперечив Reuters твердження про такий тиск.

Financial Times також повідомила, що Париж прагнув домогтися виключення Усманова зі списку на тлі переговорів, пов’язаних із французькими громадянами в Азербайджані. Саме ця вимога стала одним із головних пунктів нинішньої суперечки в ЄС.

Латвія відмовилася прийняти запропоновану угоду

Ключова перешкода для компромісу виникла після позиції Латвії. Рига заявила, що не може погодитися на скасування санкцій проти Усманова та Фрідмана в обмін на трирічне продовження обмежень щодо інших осіб і компаній.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив:

«Продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком. Однак ціною цього не може бути просте виключення обох осіб із санкційного списку. Латвія не може прийняти таку пропозицію».

Він також повідомив, що уряд Латвії проведе екстрене засідання для обговорення ситуації. За його словами, Рига працюватиме з Брюсселем і Парижем над рішенням, яке відповідатиме інтересам Латвії.

Латвія раніше вже вживала юридичних заходів, щоб домогтися збереження санкцій проти Фрідмана та його бізнес-партнера Петра Авена.

Що саме пропонували країнам ЄС

За даними Reuters, компромісна схема передбачала два ключові рішення:

• санкції проти Усманова та Фрідмана скасовуються;
• обмеження проти приблизно 3 тисяч інших фізичних та юридичних осіб продовжуються одразу на 36 місяців.

Три роки — значно довший строк, ніж звичайні шість або 12 місяців, на які ЄС раніше продовжував такі індивідуальні санкції. Такий період запропонували як частину компромісу для держав, які виступали проти виключення Усманова та Фрідмана.

Проте для ухвалення рішення потрібна одностайність.

Саме тому позиція навіть однієї держави-члена може зупинити продовження всього санкційного списку.

Коли спливають чинні санкції

Офіційний документ Ради ЄС підтверджує, що чинні обмеження діють до 22 вересня 2026 року.

15 вересня Рада ЄС ухвалила рішення 2026/2103, яким попередній строк дії санкцій продовжили лише на один тиждень. У документі прямо сказано:

«Це рішення застосовується до 22 вересня 2026 року».

Рада пояснила таке коротке продовження необхідністю надати додатковий час для «всебічного вивчення та перегляду» режиму обмежувальних заходів.

До цього персональні санкції діяли до 15 вересня. У березні 2026 року ЄС продовжив їх ще на шість місяців. Тоді обмеження охоплювали близько 2 600 фізичних та юридичних осіб.

Після додаткових санкційних рішень кількість фігурантів списку зросла. Reuters зараз оцінює кількість осіб та структур, щодо яких ідуть переговори, приблизно у 3 тисячі.

Які обмеження передбачають персональні санкції ЄС

Санкційний режим щодо осіб і компаній, причетних до дій проти територіальної цілісності України, передбачає три основні види обмежень:

• заморожування активів у Європейському Союзі;
• заборону на в’їзд або транзит через територію ЄС для фізичних осіб;
• заборону громадянам та компаніям ЄС надавати підсанкційним особам кошти або економічні ресурси.

Ці заходи існують окремо від широких секторальних санкцій проти російської економіки.

Тому нинішні переговори стосуються саме персонального санкційного режиму, запровадженого в межах рішення 2014/145/CFSP.

Чому рішення потребує одностайності

Для продовження таких санкцій усі 27 членів Євросоюзу повинні погодити рішення. Reuters повідомляє, що без цього обмеження спливають опівночі 22 вересня.

Саме ця вимога і створила нинішню ситуацію. Франція, Люксембург та раніше Словаччина наполягали на змінах щодо конкретних осіб. Водночас країни Балтії виступили проти такого підходу.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив Reuters:

«Це справді небезпечний шлях, і нам слід переглянути, куди ми рухаємося».

Він зазначив, що виключення двох бізнесменів зі списку може створити негативний сигнал щодо подальшого застосування санкцій.

Що пише Financial Times про наслідки суперечки

Financial Times у матеріалі від 22 вересня приділяє увагу не лише самій суперечці, а й можливим наслідкам для механізму санкцій ЄС. Видання цитує дипломатів, які побоюються, що використання процедури продовження санкцій для вирішення окремих національних питань може створити прецедент для майбутніх переговорів.

Один із дипломатів ЄС у розмові з FT різко оцінив ситуацію:

«Це абсолютно ганебно. Це кінець режиму санкцій».

Це оцінка співрозмовника видання, а не офіційна позиція Європейського Союзу.

Financial Times також пише, що частина дипломатів побоюється повторення подібної тактики іншими державами під час наступних переглядів санкційних списків.

Що відбувається станом на 22 вересня

Посли країн ЄС мали відновити переговори 22 вересня, щоб спробувати подолати розбіжності до завершення строку дії санкцій. Reuters повідомляв, що станом на ранок вівторка компромісу ще не було.

Офіційна сторінка Ради ЄС також вказує, що індивідуальні санкції, пов’язані з територіальною цілісністю України, були продовжені лише до 22 вересня 2026 року.

Отже, ключовим питанням для країн ЄС залишається не сам факт продовження більшості обмежень, а умови, на яких буде досягнута одностайність. Франція домагається рішення щодо Усманова, Люксембург — щодо Фрідмана, тоді як Латвія відмовилася підтримати запропонований обмін. Переговори тривають на тлі дедлайну, встановленого офіційним рішенням Ради ЄС на 22 вересня 2026 року.

Читайте також: Восени застуд стає більше не через «падіння імунітету»: лікарі пояснили справжні причини