Переговори про мир знову під загрозою: що зробив Путін після візиту посланців Трампа

Мирні переговори України і Росії залишаються без помітного прориву після нової дипломатичної місії адміністрації президента США Дональда Трампа. Як повідомляє редакція сайту Realnist, посилаючись на CNN та дані Reuters, нова дипломатична спроба адміністрації Дональда Трампа домогтися завершення війни поки не привела до припинення російських атак: після переговорів американських посланців у Москві та Києві Росія відновила масштабні удари по Україні.

Спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер спочатку провели переговори у Москві, а потім вирушили до Києва. Білий дім офіційно повідомляв, що метою поїздки було продовження діалогу щодо завершення російсько-української війни. Однак після короткого затишшя Росія знову атакувала українську столицю ракетами та безпілотниками. 8 вересня внаслідок удару по Києву загинули п’ятеро людей, ще 35 були поранені.

Офіційний фотозвіт Білого дому про поїздку Віткоффа і Кушнера до Москви та Києва доступний на сайті адміністрації президента США. U.S. Envoys Visit Russia and Ukraine — The White House

Росія відновила удари після дипломатичної паузи

5 вересня Віткофф і Кушнер зустрілися з Володимиром Путіним у Кремлі. Російський президент заявив, що контакти Москви і Вашингтона є корисними, а американські представники подякували за припинення атак на час перебування делегації. Після цього американські посланці вирушили до України.

Втім, пауза в ударах виявилася короткою.

Уже після завершення дипломатичних контактів Росія відновила атаки. Reuters повідомляв, що 8 вересня Київ знову опинився під ударами балістичних і крилатих ракет, а також безпілотників. Пошкоджень зазнали щонайменше 14 будівель, гуртожиток, школа, медичний заклад та інші об’єкти.

Наступного дня атаки продовжилися. 9 вересня російські дрони атакували українсько-молдовський прикордонний пункт Старокозаче. Двоє цивільних загинули, ще троє людей були поранені. У Києві того ж дня загинула одна людина, 17 постраждали. Удари також фіксували в Сумській, Дніпропетровській, Хмельницькій та інших областях.

10 вересня російські атаки спричинили нові жертви. У Павлограді загинули щонайменше п’ятеро людей. У Дніпропетровській області повідомлялося про десятки поранених, серед яких були діти. Крім того, російський реактивний безпілотник вдарив по автозаправній станції «Укрнафти» у Києві та поранив чотирьох людей.

Основні події після дипломатичної місії США:

• 5–6 вересня — Віткофф і Кушнер провели переговори у Москві, а потім вирушили до Києва;
• 8 вересня — Росія поновила масштабні ракетно-дронові удари по Києву;
• 9 вересня — російські дрони атакували українсько-молдовський кордон і порушили повітряний простір Молдови;
• 10–11 вересня — удари по українських містах продовжилися.

Російські дрони порушили повітряний простір Молдови

Ще одним епізодом стала поява російських безпілотників над Молдовою 9 вересня. За даними молдовської влади, два російські дрони увійшли в повітряний простір країни. Один із них упав і спричинив пожежу неподалік Кишинева, інший продовжив політ у напрямку Румунії.

Через повітряну тривогу Молдова тимчасово закрила свій повітряний простір. У результаті були затримані три рейси на виліт і чотири на прибуття. Серед них був літак президента України Володимира Зеленського, який летів до Норвегії на похорон короля Гаральда V.

Президентка Молдови Мая Санду засудила проникнення російських безпілотників і пов’язала цей епізод із загрозою безпеці країни та російськими атаками поблизу молдовського кордону.

Кремль не відмовився від територіальних вимог

Паралельно з ударами залишається невирішеним головне політичне питання — умови можливого врегулювання. Ще перед візитом американських представників речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив незмінність позиції, яку Путін сформулював раніше: Москва вимагає, щоб Україна відмовилася від контролю над усією територією чотирьох областей, які Росія оголосила своїми, а також від планів вступу до НАТО.

При цьому Росія не контролює всю територію цих регіонів. Україна відмовляється передавати Москві землі, які її війська не змогли захопити. Reuters зазначав, що розбіжності між сторонами щодо майбутньої лінії фронту та територіального питання залишаються величезними.

CNN також повідомляв, що серед російських вимог залишаються скорочення українських збройних сил, територіальні поступки та відмова від вступу до НАТО. Українська сторона вже відкидала такі умови.

Саме територіальне питання і параметри майбутньої безпеки України залишаються серед головних перешкод для угоди.

Рубіо визнав: суттєвого зближення позицій поки немає

Державний секретар США Марко Рубіо після переговорів назвав зустрічі у Києві та Москві «змістовними». Водночас він прямо заявив, що сторони поки не продемонстрували значного руху щодо компромісів. За його словами, і Москва, і Київ мають чіткі «червоні лінії».

«Ви не побачили значного руху з жодного боку щодо їхньої готовності йти на поступки, і до цього моменту обидві сторони мають дуже чіткі червоні лінії», — сказав Марко Рубіо журналістам після переговорів.

Попри це, Рубіо вважає можливим створення протягом найближчих тижнів дорожньої карти, яка дозволила б відновити переговори за американського посередництва.

«Я не хочу бути надмірно оптимістичним, але я також не песиміст», — сказав держсекретар, говорячи про можливість виробити дорожню карту для відновлення переговорів і пошуку рішення, прийнятного для обох сторін.

За його оцінкою, під час контактів обговорювалися нові ідеї. Однак Рубіо підкреслив складність війни та масштаб роботи, яку потрібно виконати, перш ніж можна буде говорити про домовленість.

Трамп заявляє, що Путін хоче угоди

9 вересня Дональд Трамп повідомив журналістам, що напередодні провів телефонну розмову з Путіним. Президент США назвав її «чудовою» та заявив, що, на його думку, російський лідер хоче домовленості щодо завершення війни.

«Він хоче укласти угоду, і якщо Зеленський хоче укласти угоду, це було б дуже добре», — заявив Трамп 9 вересня перед посадкою на Air Force One.

Коли журналіст запитав, що саме затримує процес, американський президент відповів:

«Затримка полягає у двох людях, які ненавидять одне одного», — сказав Трамп, маючи на увазі Путіна і Зеленського.

Цю заяву Трампа також транслював CNN. При цьому телеканал одразу після неї повідомляв про нові російські удари по Україні та загиблих і поранених унаслідок атак.

Офіційний відеоархів Білого дому містить виступ Трампа перед пресою 9 вересня. Відеоархів Білого дому за 9 вересня 2026 року

Позиції Вашингтона і ситуація на фронті розходяться

Заяви адміністрації США свідчать, що Вашингтон не припинив дипломатичних зусиль. Віткофф і Кушнер провели послідовні переговори в Москві та Києві, Трамп говорив із Путіним телефоном, а Рубіо допускає створення нового формату подальших контактів.

Однак одночасно Росія відновила регулярні удари по українських містах. Reuters 11 вересня повідомляв, що після короткої паузи на час візиту американських переговорників атаки на Київ знову стали частими. У ніч проти 11 вересня в столиці постраждали щонайменше вісім людей, а в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа.

Таким чином, до 11 вересня дипломатичний процес не привів ані до тривалого припинення атак, ані до узгодження ключових політичних умов. Москва зберігає вимоги щодо українських територій і майбутнього статусу України, а Київ їх відкидає. Рубіо говорить лише про можливість виробити дорожню карту для нових переговорів упродовж наступних тижнів.

На цьому етапі американська дипломатична ініціатива триває, однак позиції сторін щодо територій, безпеки та умов завершення війни залишаються суттєво розбіжними.

Читайте також: Трамп анонсував виплати по $5 тисяч американцям після проміжних виборів