Зеленський після нічного удару РФ анонсував переговори про ракети-перехоплювачі

Президент Володимир Зеленський заявив про нові зустрічі з представниками держав та оборонних компаній щодо постачання Україні ракет-перехоплювачів і розвитку антибалістичної системи FREYJA. Про це повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на заяву глави держави після масованої російської атаки в ніч на 8 вересня. Президент наголосив, що українська ППО показала високий результат проти крилатих ракет, однак протидія балістичним цілям залишається особливо складною.

За даними Повітряних сил, під час нічного удару Росія застосувала різні типи ракет і 166 ударних безпілотників та дронів-імітаторів. Станом на 08:30 сили протиповітряної оборони знешкодили 175 повітряних цілей. Основними напрямками удару стали Київщина та Одещина. Водночас були зафіксовані влучання ракет і ударних БпЛА на 29 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на дев’яти.

Зеленський заявив про складність перехоплення балістичних ракет

Після нічного удару Володимир Зеленський повідомив, що Росія використала балістичні, крилаті та протикорабельні ракети, а також реактивні ударні дрони. За його словами, атака була розрахована так, щоб завдати максимальної шкоди.

«Складна була атака, яку росіяни намагались умисно прорахувати для якомога більшої шкоди життю: балістика, крилаті та протикорабельні ракети, реактивні “шахеди”», — заявив Володимир Зеленський 8 вересня після нічного обстрілу.

Президент зазначив, що загалом українські військові знешкодили 175 повітряних цілей. При цьому він окремо звернув увагу на різницю між результатами перехоплення крилатих і балістичних ракет.

За даними Повітряних сил, серед знешкоджених уночі цілей були:

• 142 російські безпілотники типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів;
• 31 крилата ракета Х-101 та «Іскандер-К»;
• дві балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23/С-400/«Онікс».

Саме проблему перехоплення балістичних ракет Зеленський назвав одним із ключових питань у переговорах із партнерами.

«Попри дуже хороші результати по крилатих ракетах, особливо непросто з балістикою, і щодня доводимо партнерам цю нашу потребу в перехоплювачах», — сказав президент.

За словами Зеленського, українська сторона вже говорила про додаткові перехоплювачі з американськими та європейськими партнерами. Водночас контакти мають продовжитися 8 вересня.

Президент повідомив, що йдеться не лише про постачання готового озброєння. Окремою темою переговорів стане робота над спільною антибалістичною програмою FREYJA.

«Будуть ще зустрічі, зокрема сьогодні, з представниками держав та компаній, які можуть допомогти з постачаннями та з нашою антибалістичною системою FREYJA», — заявив Зеленський.

Що відомо про атаку Росії 8 вересня

За інформацією Повітряних сил, основними напрямками нічної атаки стали Київська та Одеська області. Російські війська застосували протикорабельні, балістичні й крилаті ракети, а також 166 ударних БпЛА та дронів-імітаторів. Більше половини безпілотників, за даними Повітряних сил, були реактивними.

Для відбиття нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України.

Попри роботу ППО, влучання були зафіксовані на 29 локаціях. Крім того, на дев’яти локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей.

Зеленський повідомив про значні пошкодження житлових будинків та іншої цивільної інфраструктури в Києві. За його словами, у столиці станом на час заяви були відомі десять поранених, 13 людей урятували працівники ДСНС, двоє людей загинули.

Також президент повідомив:

• на Київщині були удари по критичній інфраструктурі;
• на Одещині удар припав по ринку;
• у Харкові двоє людей були поранені, пошкоджено багатоквартирний будинок.

Крім того, вранці російський удар припав по тепловозу потяга Київ — Суми на залізничній станції в Сумській області. За даними, які навів президент, постраждалих там не було. Також під ударами перебували Запоріжжя та Дніпропетровщина.

На тлі цієї атаки президент знову пов’язав питання захисту українських міст із додатковими поставками ракет для протиповітряної та протиракетної оборони.

FREYJA: як розвивається антибалістична програма

FREYJA — спільна європейська антибалістична програма, над якою Україна працює разом із партнерами. Її перша презентація відбулася 13 липня 2026 року в Парижі за участю керівників держав і урядів, міністрів оборони, радників із питань національної безпеки та представників оборонної промисловості.

Після зустрічі була підписана Спільна декларація про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції. Її засновниками стали Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія. До роботи також залучили низку європейських оборонних компаній.

Серед компаній, представлених на паризькій зустрічі, Офіс президента називав Kongsberg Defence & Aerospace, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Saab, Diehl Defence, Weibel Scientific, Fire Point, HENSOLDT, Sener та Leonardo.

У серпні Зеленський повідомляв, що програма FREYJA вже перебуває в активній роботі. За його словами, Україна спроможна створити власну ракету та пускову установку. Водночас партнери можуть забезпечити критично необхідні компоненти, зокрема радари та сенсори.

Робота над проєктом продовжилася і в контактах із країнами Північної Європи та Балтії. Під час зустрічей Зеленського з лідерами держав NB8 23 серпня одним із головних питань було посилення ППО та розвиток антибалістичних спроможностей, зокрема програми FREYJA.

Окремо Україна працює над отриманням додаткових ракет для вже наявних систем ППО. 7 липня під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом Зеленський говорив про потребу України в додаткових ракетах для Patriot. Тоді сторони також обговорювали програму PURL та участь німецьких оборонних компаній у розвитку європейської антибалістичної системи.

Ще 18 червня Україна та Німеччина підписали імплементаційні домовленості про розвиток антибалістичних спроможностей. В Офісі президента повідомляли, що українські й німецькі компанії мають працювати над розвитком відповідних технологій та ракет-перехоплювачів.

Таким чином, оголошені Зеленським на 8 вересня зустрічі продовжують переговори, які Україна веде з партнерами щодо двох напрямків: отримання додаткових засобів для перехоплення балістичних ракет і реалізації спільної програми FREYJA. Після нічної комбінованої атаки президент знову назвав ракети-перехоплювачі однією з безпосередніх потреб української протиповітряної оборони.

Читайте також: Роман Щербан одружився: як минуло весілля з Анастасією Лісогуб серед лісу