Лідери ЄС уперше погодили продовження санкцій проти Росії одразу на 12 місяців

Лідери ЄС погодили продовження санкцій проти Росії одразу на 12 місяців — удвічі довше, ніж передбачала попередня практика. Рішення ухвалили 18 червня на саміті Європейської ради у Брюсселі після переговорів за участю президента України Володимира Зеленського. Про це повідомляє редакція Realnist з посиланням на кореспондента «Європейської правди» у Брюсселі та офіційні матеріали Європейської ради.

Домовленість стала першим випадком, коли секторальні економічні санкції Євросоюзу проти Росії продовжують одразу на рік. Від 2016 року цей режим переглядали кожні шість місяців, тому будь-яка держава-член могла двічі на рік затримувати рішення або пов’язувати свою згоду з іншими політичними та економічними вимогами. Новий порядок зменшує кількість таких голосувань і забезпечує довший період дії обмежень без повторного одностайного погодження через пів року.

Обговорення України на засіданні Європейської ради тривало близько трьох із половиною годин. Перша частина переговорів відбулася за участю Володимира Зеленського, після його від’їзду керівники держав і урядів ЄС продовжили роботу в закритому форматі.

Засідання завершилося незадовго до опівночі за київським часом. Речниця президента Європейської ради Марія Томасік підтвердила журналістам у Брюсселі, що лідери затвердили висновки щодо України та домовилися про річне продовження санкцій.

«Обговорення стосовно України завершено. Лідери ЄС ухвалили висновки саміту щодо України та вирішили продовжити дію санкцій проти Росії на 12 місяців», — заявила Марія Томасік після завершення відповідної частини засідання Європейської ради 18 червня.

Її посада як речниці президента Євроради також вказана в офіційних матеріалах саміту.

Reuters окремо підтвердив, що йдеться про санкції, запроваджені через російську війну проти України та спрямовані на окремі сектори економіки РФ. Агентство назвало рішення першим річним продовженням цього режиму, який раніше поновлювали раз на пів року.

Які саме санкції продовжує Євросоюз

Рішення стосується секторальних економічних обмежень, які ЄС почав запроваджувати у 2014 році після незаконної анексії Криму. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року санкційний режим суттєво розширили, додавши нові заборони у фінансовій, енергетичній, транспортній, технологічній та оборонній сферах.

До основних напрямів санкційного тиску належать:

• обмеження доступу російських банків і державних установ до європейських фінансових ринків;
• заборони на операції з Центральним банком Росії та десятками російських банків;
• обмеження щодо російської платіжної інфраструктури та окремих криптовалютних операцій;
• заборони на експорт технологій, обладнання та товарів подвійного призначення;
• обмеження у сфері авіаційного, автомобільного і морського транспорту;
• заборони на імпорт окремих російських енергоресурсів;
• нафтове ембарго та цінові обмеження, пов’язані з морським перевезенням російської нафти;
• заборони на надання Росії окремих професійних, юридичних, консалтингових та інших послуг;
• обмеження щодо товарів, які можуть зміцнювати промисловий і військовий потенціал РФ.

Офіційний портал Ради ЄС зазначає, що економічні санкції охоплюють фінанси, торгівлю, енергетику, транспорт, технології, оборонну промисловість і послуги. До нового рішення їхня чинність була встановлена до 31 липня 2026 року. Саме цей режим від липня 2016-го послідовно продовжували шестимісячними періодами.

Чому перехід на 12 місяців має політичне значення

Санкційні рішення у межах спільної зовнішньої політики ЄС потребують одностайності. Через це регулярне шестимісячне продовження перетворювалося на окремий політичний процес, під час якого уряди окремих країн могли погрожувати блокуванням.

Найчастіше такі суперечки виникали через позицію Угорщини за прем’єрства Віктора Орбана. Будапешт неодноразово затримував санкційні та інші рішення, пов’язані з підтримкою України, домагаючись поступок або вилучення певних осіб і компаній із санкційних списків. В окремих випадках подібну позицію займала Словаччина.

За інформацією «Європейської правди», можливість перейти до річного строку з’явилася після поразки Орбана на виборах і зникнення угорського вето.

Це твердження наведене медіа з посиланням на власні джерела та політичний контекст переговорів; в оприлюднених матеріалах Європейської ради окрема причина зміни строку не уточнюється.

Продовження на 12 місяців не скасовує потреби в одностайності під час наступного перегляду. Воно лише відтерміновує нове голосування і гарантує, що секторальні обмеження не доведеться повторно погоджувати через шість місяців.

Водночас політична домовленість лідерів має бути реалізована через передбачені законодавством ЄС процедури Ради Євросоюзу.

Саме Рада юридично ухвалює акти про продовження санкцій, після чого відповідне рішення публікують в Офіційному журналі ЄС.

ЄС готує подальше посилення тиску на Росію

Річне продовження чинних обмежень не означає припинення роботи над новими санкціями. У висновках саміту керівники держав і урядів підтвердили намір збільшувати тиск на Росію та закликали якнайшвидше ухвалити 21-й пакет санкцій.

Серед пріоритетів Європейська рада назвала подальше скорочення російських енергетичних доходів, посилення заходів проти тіньового флоту, нові обмеження для банківського сектору РФ і спільну відповідь на екологічні та безпекові ризики, пов’язані з експлуатацією старих або непрозоро зареєстрованих танкерів. ЄС також заявив про необхідність тісної координації санкцій із партнерами по Групі семи.

15 червня Рада ЄС уже затвердила додаткові обмеження проти 34 фізичних осіб і 47 організацій. За офіційним повідомленням, вони пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, енергетичними доходами, пропагандою, гібридною діяльністю та порушеннями прав людини.

Роботу над наступним комплексним пакетом ускладнюють заперечення окремих держав. Зокрема, Болгарія виступила проти частини запропонованих обмежень, включно з внесенням до санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила, а також заявила про ризики для роботи нафтопереробної та транспортної інфраструктури. Ця суперечка стосується нового пакета, а не погодженого річного продовження вже чинних секторальних санкцій.

Що ще погодили лідери ЄС щодо України

Під час саміту Європейська рада підтвердила довгострокову підтримку оборони та безпеки України. Лідери закликали прискорити постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів, безпілотників і ракет, а також поглибити співпрацю між українською та європейською оборонною промисловістю.

Окремо вони підтримали першу виплату за кредитним механізмом Ukraine Facility на 2026–2027 роки до кінця червня та закликали міжнародних партнерів допомогти покрити решту фінансових потреб України.

Європейська рада також:

• засудила посилення російських ракетних і дронових атак;
• закликала Росію погодитися на припинення вогню і змістовні мирні переговори;
• наголосила, що рішення про мир не можуть ухвалювати без України;
• підтримала подальше просування України до членства в ЄС;
• закликала допомогти Україні відновити енергетичну та критичну інфраструктуру;
• підтвердила, що до встановлення справедливого і тривалого миру не повинно відбуватися нормалізації участі Росії у міжнародних спортивних і культурних заходах.

Офіційні підсумки саміту також фіксують підтримку відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС за умови виконання відповідних критеріїв.

Рішення про продовження санкцій на 12 місяців створює для Євросоюзу довший горизонт застосування економічних обмежень і усуває необхідність нового політичного торгу вже через пів року. Водночас санкційний режим залишатиметься залежним від одностайності держав-членів під час наступних продовжень, внесення нових заборон або ухвалення чергових пакетів.

Читайте також: Швеція, Норвегія і Канада готують новий пакет оборонної допомоги Україні через PURL