Хто оселився на дні Каховського водосховища: біолог розповів про нову екосистему

Дно Каховського водосховища після зникнення значної частини води поступово заселяють рослини, комахи та дрібні хижаки. Зоологи вже фіксували там сліди лисиць і тхорів. Водночас для великих тварин, зокрема оленів, молодий густий ліс поки залишається непридатним. Про це повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на Інтент, який поспілкувався із завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктором біологічних наук, професором Іваном Мойсієнком.

За словами науковця, територія перебуває на ранній стадії природного відновлення. Першими її масово освоїли вітрозапильні рослини, насамперед верби. Комахозапильні види поширюються повільніше. Тому разом із розвитком рослинності поступово змінюються й умови для комах та інших тварин. Повноцінна екосистема формується не одночасно: різні групи рослин і тварин з’являються на території в різний час.

Лисиці та тхори вже з’явилися на колишньому дні

Серед тварин, присутність яких уже зафіксували на території колишнього водосховища, Мойсієнко назвав дрібних хижаків. Зоологи бачили сліди лисиць і тхорів. Це свідчить, що наземні тварини поступово використовують територію, яка ще кілька років тому була дном великої штучної водойми.

Водночас структура молодого лісу поки стримує появу частини великих ссавців. Молоді верби ростуть дуже щільно. За словами професора, олень потребує більш розрідженого лісу, де може вільно пересуватися.

«Ліс дуже густий. Оленю треба розріджені ліси», — пояснив Іван Мойсієнко в коментарі Інтенту.

Тому поява великих тварин залежить не лише від часу після осушення території. Значення має й структура самого лісу.

Дерева мають вирости, а надмірно густі молоді зарості — природно прорідитися. Після цього простір між деревами збільшиться. За оцінкою Мойсієнка, саме тоді умови стануть придатнішими для великих тварин.

Основні зміни, які вже спостерігають на території:

• молоді вербові та тополеві насадження продовжують формувати ліс;
• зоологи зафіксували сліди лисиць і тхорів;
• великим тваринам поки заважає надмірна густота молодих дерев.

Чому кількість комах залежить від рослин

Ще один етап відновлення стосується комах на Каховському водосховищі. Мойсієнко пояснив, що першими після осушення територію активно заселили рослини, насіння яких переносить вітер.

До них належить верба. Натомість комахозапильні рослини поширюються повільніше. Відповідно, кормова база та середовище для частини комах також формуються поступово.

«Комахозапильні рослини тільки зараз заселяють водосховище. Вони трошки більш інертні», — сказав Мойсієнко.

Науковець пов’язує збільшення кількості таких рослин із подальшим розвитком популяцій комах. Це взаємопов’язаний процес: комахозапильні рослини створюють для багатьох видів нові джерела їжі, а комахи, своєю чергою, беруть участь у запиленні.

Тому нинішня відносно невелика кількість комах не означає, що територія залишатиметься такою надалі. Рослинний покрив продовжує змінюватися, а разом із ним змінюються умови для тварин.

Ці спостереження узгоджуються з результатами наукових досліджень рослинності. У роботі, опублікованій 2026 року в Chornomorski Botanical Journal, дослідники проаналізували польові дані семи експедицій, проведених від червня 2023-го до жовтня 2025 року. Кількість зафіксованих видів судинних рослин за цей час зросла з 11 до 343 видів.

Причому змінювався не лише видовий склад. На початковому етапі переважали однорічні та види, насіння яких переносить вітер. Згодом зростала частка багаторічних трав та рослин з іншими способами поширення насіння. Вербово-тополеві ліси при цьому залишилися основою нового ландшафту.

Як швидко виріс ліс на дні водосховища

Масове поширення верби після осушення Каховського водосховища підтверджують окремі польові дослідження.

Науковці створили шість моніторингових ділянок у заростях верб і тополь. Найпоширенішим видом у молодих заростях стала Salix × rubens. У перші тижні формування насаджень середня густота її сходів сягала приблизно 90 особин на квадратний метр.

До осені 2023 року кількість молодих рослин зменшилася приблизно вчетверо. Водночас площа, яку вони покривали, різко збільшилася через швидкий ріст дерев.

У перший рік середня висота вербових заростей становила близько двох метрів, а максимальна виміряна висота сягала 3,09 метра. Наступного року в сприятливих вологих умовах середня висота верб наближалася до 3,5 метра, а окремі дерева виростали до 4,7 метра.

Інше дослідження початкового формування заплавних лісів також показало, що вербово-тополеві насадження займали приблизно 30% осушеного днища водосховища. У 2024 році вчені також фіксували розвиток білої та чорної тополі.

На офіційному сайті Херсонського державного університету Іван Мойсієнко вказаний як завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук і професор. До його наукових інтересів належать флора, рослинність півдня України, охорона рослинного світу, фітоінвазії та збереження біорізноманіття.

Чому колишня екосистема не повернеться повністю

Мойсієнко вважає, що на території певною мірою відновлюється історичний ландшафт, який існував до створення водосховища. Проте повністю повторити стан природи, що був тут десятки років тому, неможливо.

Як приклад він наводить плавні, які не були затоплені під час створення Каховського водосховища. За десятиліття вони також змінилися.

«Вони теж змінилися», — зазначив професор, говорячи про плавні, що збереглися протягом останніх 70–80 років.

Серед причин науковець називає глобальне потепління, поширення південних рослин та появу інвазивних видів. Отже, навіть природне відновлення не означає буквального повернення екосистеми середини XX століття.

Наукові дані також показують, що процес залишається динамічним. Дослідження флори за 2023–2025 роки зафіксувало поступовий перехід від рослинних угруповань, характерних для надмірно вологих умов, до більш мезофітних угруповань у міру стабілізації субстрату. Водночас частка чужорідних видів була найбільшою на самому початку спостережень, а згодом зменшувалася.

Що вже знайшли в новій екосистемі

Відновлення не обмежується деревами. Науковці вже досліджують водорості, мохи, лишайники та інші компоненти нового середовища.

У роботі 2026 року, присвяченій біологічним ґрунтовим кіркам колишнього водосховища, на мулистих субстратах науковці визначили 30 видів водоростей. На піщаних ділянках їх було 36. Також у молодому вербово-тополевому лісі зафіксували печіночник Marchantia polymorpha, а на пісках — мох Funaria hygrometrica.

На корі верб дослідники виявили десять видів водоростей і перший зафіксований на цьому субстраті епіфітний лишайник Physcia adscendens. Учені зазначили, що протягом трьох років після руйнування греблі різноманіття водоростей у ґрунтових біокірках істотно збільшилося.

Отже, екосистема Каховського водосховища зараз складається не лише з молодого лісу. Паралельно формуються рослинний покрив, ґрунтові біологічні спільноти та середовище для комах, птахів і наземних ссавців.

Що відбулося після руйнування Каховської ГЕС

Каховська ГЕС була зруйнована в ніч на 6 червня 2023 року. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляло, що після руйнування греблі рівень води у водосховищі різко падав. Станом на 11 червня 2023 року водосховище втратило близько 70% води — 13,95 кубічного кілометра.

Тоді наслідки для природи були масштабними. Затоплення зачепило території Нижнього Дніпра, природоохоронні землі та оселища тварин. Міндовкілля повідомляло про загрози для тисяч видів рослин і тварин різного природоохоронного статусу.

Проте після сходження води на осушеній території почався інший процес — швидке природне заростання. Саме його вчені спостерігають уже понад три роки.

Сьогодні підтверджено, що на колишньому дні розвинувся молодий вербово-тополевий ліс, кількість видів рослин різко збільшилася, а наземні тварини поступово освоюють нове середовище. Лисиці та тхори вже залишають тут сліди. Натомість для оленів ліс поки надто густий.

Подальший склад тваринного світу залежатиме від того, як змінюватимуться сам ліс, рослинний покрив та інші компоненти екосистеми. Саме тому науковці продовжують польові дослідження території колишнього Каховського водосховища та фіксують її зміни рік за роком.

Читайте також: Потяг Київ — Ужгород №81/82 у 2026 році: коли відправляється «Сакура» та де купити квитки