Ціни на нафту 13 липня зросли більш ніж на 2% після нового обміну ударами між США та Іраном і повідомлень про небезпеку для судноплавства в районі Ормузької протоки. Міжнародний еталон Brent уранці піднімався майже на 5%, після чого частково втратив приріст і торгувався приблизно по 77,72 долара за барель — на 2,3% вище попереднього рівня, повідомляє редакція Realnist.
Для українських водіїв це не означає автоматичного подорожчання бензину або дизельного пального вже наступного дня. Роздрібні ціни на українських АЗС залежать не лише від сирої нафти Brent, а передусім від вартості готових нафтопродуктів на європейському ринку, валютного курсу, витрат на доставку, страхування вантажів, запасів трейдерів і закупівельної ціни партій, які вже перебувають у дорозі або на складах. Тому короткий стрибок нафтових котирувань може не дійти до стел АЗС, тоді як тривале зростання Brent та європейських цін на бензин і дизель поступово створюватиме тиск на український ринок.
Що сталося біля Ормузької протоки
Reuters повідомило, що американські та іранські сили протягом вихідних і в понеділок обмінялися масованими ракетними та дроновими ударами. Іран заявив про атаки на американські військові об’єкти у Бахрейні та Кувейті, радарні системи в Омані, а також паливні резервуари й склади боєприпасів на авіабазі принца Хасана в Йорданії. Американські військові, зі свого боку, повідомили про удари по іранських системах протиповітряної оборони, берегових радарах, ракетних і безпілотних комплексах та малих військових суднах.
Вибухи також фіксували в іранському портовому місті Бендер-Аббас і на острові Кешм, розташованих безпосередньо біля Ормузької протоки. Загострення відбулося після атак на комерційне судноплавство та поставило під сумнів виконання тимчасової американсько-іранської домовленості, укладеної місяцем раніше для відновлення руху суден і припинення бойових дій на період переговорів.
Ринок відреагував не лише на самі удари, а й на ризик тривалого обмеження руху нафтових танкерів через одну з найважливіших морських транспортних артерій світу.
За даними Reuters, Іран заявляв, що прохід суден залишається призупиненим і дозволи можуть видавати після відновлення «стабільності та спокою». Сполучені Штати заперечували, що Іран контролює протоку, та повідомляли про супровід близько 20 суден протягом попередніх 24 годин. Водночас дані MarineTraffic, наведені агентством, свідчили, що активність суден у протоці з 10 до 12 липня скоротилася приблизно на 52% порівняно з попереднім тижнем.
«Iran does not control the strait. Traffic is flowing», — заявила американська сторона, коментуючи ситуацію із судноплавством у Reuters 13 липня.
Чому ринок так швидко реагує на Ормузьку протоку
Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем. Через неї експортують нафту і нафтопродукти Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Катар та Іран. Будь-яка загроза судноплавству одразу підвищує вартість ризику для трейдерів, страховиків і перевізників.
За інформацією Управління енергетичної інформації США, у першій половині 2025 року через протоку проходило в середньому 20,9 мільйона барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Це відповідало приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів та близько чверті всієї морської торгівлі нафтою.
Значення протоки визначається не лише обсягом вантажів, а й відсутністю достатніх альтернатив. Нафтопроводи Саудівської Аравії та ОАЕ можуть перенаправити частину експорту в обхід Ормуза, однак їхня сумарна доступна потужність оцінюється приблизно у 4,7 мільйона барелів на добу. Це істотно менше за звичайний обсяг морських перевезень через протоку. Іранський нафтопровід Горех — Джаск має ефективну потужність близько 300 тисяч барелів на добу.
Основні чинники, які зараз враховує нафтовий ринок:
- скорочення фактичного руху танкерів через Ормузьку протоку;
- ризик нових атак на торговельні судна, порти й нафтову інфраструктуру;
- зростання страхових і фрахтових ставок для перевізників;
- обмежена можливість швидко перенаправити весь експорт альтернативними маршрутами;
- невизначеність щодо тривалості американсько-іранського протистояння.
Навіть без повного фізичного припинення поставок ці ризики формують геополітичну премію в ціні бареля. Якщо судноплавство стабілізується, така премія може швидко зменшитися. Якщо атаки триватимуть або рух танкерів скоротиться ще сильніше, Brent і котирування готових нафтопродуктів можуть залишатися під підвищеним тиском.

Наскільки зросла Brent
Associated Press повідомляє, що вранці 13 липня Brent дорожчала майже на 5%, але згодом темпи зростання сповільнилися. Під час ранніх європейських торгів міжнародний еталон коштував 77,72 долара за барель, що на 2,3% перевищувало попередній рівень. Американська WTI додала 2,1% і торгувалася близько 72,92 долара за барель.
Це зростання відбулося після того, як котирування наприкінці попереднього тижня знизилися на очікуваннях поступового відновлення судноплавства. 10 липня ф’ючерси Brent завершили торги на рівні 76,01 долара за барель, втративши 0,38%, хоча за тиждень еталон подорожчав приблизно на 5,5%.
Отже, ринок поки реагує різкими денними рухами, але ціна залишається нижчою за пікові значення, зафіксовані на попередніх етапах конфлікту.
Чи означає зростання Brent подорожчання бензину в Україні
Прямого співвідношення, за якого кожен відсоток зростання Brent одразу додає певну суму до літра бензину, немає. Україна імпортує значну частину готового бензину та дизельного пального з європейського ринку. Саме тому для оптової закупівельної ціни важливі котирування бензину й дизеля у Європі, а не лише вартість сирої нафти.
Аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко раніше пояснював, що навіть після зниження нафти українське пальне дешевшає повільніше, оскільки європейські нафтопродукти мають власну динаміку. На ціну також впливають терміни доставки закуплених партій і наявність ресурсу безпосередньо на українському ринку.
«На ринку є ресурс, але він не доїхав. Це не питання дефіциту — це питання логістики і поставок», — пояснював Олександр Сіренко Фактам ICTV наприкінці червня 2026 року.
Цей механізм працює і у зворотному напрямку. Коли Brent дорожчає протягом одного або двох торговельних днів, українські мережі можуть певний час продавати пальне, закуплене раніше за нижчими цінами. Якщо ж підвищені нафтові та європейські котирування утримуються довше, нові партії надходять уже за вищою закупівельною вартістю.
Коли зміна світових цін може дійти до українських АЗС
Точний строк залежить від запасів конкретної мережі, умов контрактів і маршруту поставки. Ринок не реагує синхронно: оптові ціни можуть змінюватися раніше, тоді як роздрібні мережі певний час зберігають старі стели або коригують розмір знижок у програмах лояльності.
Послідовність передачі цінового сигналу зазвичай виглядає так:
- Змінюються котирування сирої нафти та готових нафтопродуктів у Європі.
- Трейдери переглядають вартість нових імпортних контрактів.
- До ціни додаються фрахт, страхування, перевалка, залізнична або автомобільна доставка.
- Нова партія надходить на українські нафтобази.
- Зміни переходять в оптовий сегмент, а згодом — у роздріб.
Якщо Brent швидко повернеться до попереднього рівня, а котирування європейського бензину й дизеля не підуть угору, роздрібний ефект може бути мінімальним. Якщо ж ескалація біля Ормуза триватиме кілька тижнів і дорожчатимуть саме нафтопродукти, передумови для перегляду цін на українських АЗС посиляться.
Яку роль відіграє курс долара
Нафта та більшість імпортних нафтопродуктів торгуються за валюту. Через це ослаблення гривні одночасно зі зростанням світових котирувань посилює тиск на закупівельну вартість. Навіть стабільна доларова ціна пального може означати більші витрати в гривнях, якщо змінюється валютний курс.
Зворотна ситуація також можлива: стабільна або міцніша гривня частково компенсує зростання вартості нафтопродуктів у доларах. Трейдери враховують не лише офіційний курс, а й реальну вартість купівлі валюти, строки розрахунків із постачальниками та валютні ризики між укладанням контракту й отриманням товару.
Для роздрібної ціни одночасно мають значення:
- доларова ціна бензину або дизеля в Європі;
- курс гривні до долара та євро;
- транспортні й страхові витрати;
- акциз, ПДВ та інші обов’язкові платежі;
- рівень конкуренції між мережами АЗС;
- обсяг запасів, закуплених за попередніми цінами.
Саме поєднання цих факторів визначає, чи побачать водії зміну на стелах, а не окремий рух Brent протягом торговельної сесії.
Чому логістика може подорожчати навіть без дефіциту
Обмеження руху в районі Ормузької протоки підвищує витрати судновласників. Перевізники можуть вимагати вищої оплати за рейс, страховики — збільшувати премії за проходження небезпечного району, а танкери — чекати дозволу або військового супроводу. Усе це додає витрати ще до того, як нафта потрапить на нафтопереробний завод.
Для України додаткове значення має європейська логістика. Готове пальне необхідно доставити морем, залізницею або автомобільним транспортом до східного кордону ЄС, провести перевалку та ввезти в Україну. Затримки на окремих ділянках або підвищення тарифів можуть сповільнити здешевлення й прискорити передачу зростання оптових цін.
Водночас сам по собі стрибок Brent на 2–3% не свідчить про нестачу пального в Україні. Для оцінки ризику дефіциту необхідно враховувати обсяги імпорту, комерційні запаси, доступність європейського ресурсу й роботу транспортних маршрутів. У матеріалах українського ринку наприкінці червня йшлося саме про затримки доставки окремих обсягів, а не про відсутність ресурсу.
Що може стримати подальше зростання нафти
Нафтовий ринок одночасно оцінює ризики поставок і стан світового попиту. Управління енергетичної інформації США у червневому прогнозі зазначало, що слабший глобальний попит може обмежити зростання цін, спричинене перебоями в Ормузькій протоці. Відомство очікувало скорочення світового попиту на нафту у 2026 році на 1,1 мільйона барелів на добу порівняно з попереднім роком.
Це означає, що навіть серйозні геополітичні ризики не діють ізольовано. Якщо економічна активність і споживання пального сповільнюються, ринок може частково компенсувати втрату поставок зниженням попиту. Додатковим фактором залишається можливість використання запасів, збільшення видобутку в інших регіонах і перенаправлення частини вантажів альтернативними маршрутами.
Проте повністю замінити потоки через Ормузьку протоку швидко неможливо. За даними EIA, альтернативні нафтопроводи покривають лише частину звичайного обсягу перевезень, тому тривале обмеження судноплавства залишатиметься суттєвим ризиком для нафтових і паливних котирувань.
Що стежити українським водіям
Найближча динаміка цін на АЗС залежатиме не від одного торговельного дня, а від того, чи закріпиться Brent вище поточних рівнів і як відреагує європейський ринок готового пального. Важливими будуть також нові дані про рух танкерів через Ормузьку протоку, страхові тарифи й доступність нафтопродуктів у Європі.
Основні індикатори:
- тривалість зростання Brent, а не максимальна ціна всередині одного дня;
- котирування європейського бензину й дизеля;
- оптові ціни на українському ринку;
- курс гривні до долара та євро;
- зміна знижок і фактичних цін у великих мережах АЗС.
Станом на 13 липня зростання нафти більш ніж на 2% є сигналом посилення ризиків, але не достатньою підставою говорити про негайне однакове подорожчання бензину й дизеля по всій Україні. Для роздрібного ринку вирішальним буде те, чи перетвориться коротка реакція бірж на стійке подорожчання європейських нафтопродуктів, імпортованих українськими компаніями.
Читайте також: Новий прем’єр України: кого розглядають замість Свириденко та коли голосуватиме Рада