Пенсійна реформа в Україні має перебудувати систему навколо трьох складових: оновленої солідарної пенсії, окремих професійних виплат і добровільних накопичень з автоматичним приєднанням працівників. Розмір страхової частини планують безпосередньо пов’язати із внесками, які людина сплачувала протягом трудового життя, тоді як сукупний мінімальний рівень базової та страхової виплат пропонують встановити не нижче 6000 гривень, повідомляє редакція Realnist з посиланням на Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Окремий акцент урядової концепції зроблено на страховому стажі. Пенсійний вік підвищувати не планують, однак для виходу на пенсію у 60 років у 2026 році потрібно мати щонайменше 33 роки офіційно підтвердженого стажу. У 2027 році вимога зросте до 34 років, а у 2028-му — до 35 років. Для людей із тривалим періодом офіційної зайнятості та регулярною сплатою внесків нова формула може означати суттєво вищі виплати.
Як працюватимуть три рівні пенсійної системи
Першим і основним рівнем залишиться солідарна система. Саме з неї Пенсійний фонд виплачує нинішні пенсії за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачують працівники та роботодавці.
Модель планують змінити так, щоб страхова пенсія залежала передусім від загальної суми внесків людини. Чим довше громадянин працював офіційно і чим вищою була зарплата, з якої сплачувався ЄСВ, тим більшою має бути його виплата.
Головний принцип реформи формулюється так: пенсія має відповідати тому, що людина фактично заробила своїми внесками.
Поряд зі страховою частиною пропонується запровадити базову виплату. Вона має захищати від бідності людей, які досягли пенсійного віку, але не накопичили достатнього стажу або мали низькі офіційні доходи.
Міністерство соціальної політики вказує, що базова та страхова складові разом повинні забезпечувати виплату щонайменше 6000 гривень. За оцінкою відомства, така модель насамперед стосуватиметься приблизно третини нинішніх пенсіонерів.
«Діюча пенсійна система сильно не справедлива. Для багатьох дуже низькі пенсійні виплати, а для деяких — дуже високі. Є велика різниця між роком, коли ти виходиш на пенсію», — заявив міністр соціальної політики Денис Улютін в інтерв’ю РБК-Україна.
Другим рівнем мають стати професійні пенсії. Йдеться про виплати працівникам, які мають право на достроковий вихід на пенсію або пільгові умови через характер роботи.
Нині значну частину таких видатків покриває солідарна система. Після реформи витрати на професійні пільги планують відокремити від загального пенсійного бюджету. Фінансування може здійснюватися через підвищені внески роботодавців або спеціальні накопичувальні механізми.
Такий підхід має розмежувати звичайну страхову пенсію і додаткові виплати за особливі умови праці. Перехід до нової системи професійних пенсій передбачається поступовим.
Третій рівень — добровільна накопичувальна система. Працівників планують автоматично приєднувати до неї зі сплатою окремих внесків, але кожна людина матиме право відмовитися.
Заощадження мають обліковуватися персонально. На відміну від солідарної моделі, ці кошти не спрямовуватимуться безпосередньо на виплати нинішнім пенсіонерам, а накопичуватимуться для майбутньої пенсії конкретної людини.
Мінсоцполітики повідомляло, що паралельно опрацьовує механізми інвестування та захисту таких заощаджень. Оптимістичний план відомства передбачав ухвалення відповідного законопроєкту Верховною Радою до кінця 2026 року.
«Схожа концепція діє в Польщі. Загалом досвід європейських колег показує, що обов’язкова накопичувальна система не є ефективною», — пояснив Денис Улютін, говорячи про добровільні накопичення з автоматичним приєднанням.
Від чого залежатиме розмір нової пенсії
Ключовими показниками залишаться офіційний дохід, тривалість страхового стажу та сума сплаченого ЄСВ. Посада або професійний статус самі по собі не повинні гарантувати вищу солідарну пенсію, якщо за людину не сплачувалися відповідні внески.
Основні параметри нової формули:
- врахування внесків за весь страховий період;
- пряма залежність виплати від офіційної зарплати;
- базова підтримка для людей із недостатнім стажем;
- окреме фінансування професійних і пільгових пенсій;
- можливість сформувати додаткову виплату через накопичення.
Найбільший ефект очікується для людей, які офіційно працювали десятиліттями, але через чинну формулу отримують непропорційно низьку пенсію.
У матеріалах про концепцію реформи йдеться, що для громадян із приблизно 40 роками страхового стажу виплата може бути у півтора-два рази вищою за нинішню. Результат залежатиме не лише від кількості років роботи, а й від суми внесків, сплачених протягом цього періоду.

Тривалий стаж без належної сплати ЄСВ не прирівнюватиметься до десятиліть роботи з повними офіційними внесками.
Що означає орієнтир у 6000 гривень
Сума 6000 гривень стосується запропонованого сукупного мінімального рівня пенсійного забезпечення. Вона має складатися з базової та страхової частин.
Базова виплата призначатиметься для покриття фактичного прожиткового мінімуму, якщо власної страхової пенсії людини недостатньо. Страхова частина залежатиме від внесків.
Отже, йдеться не про однакову страхову пенсію у 6000 гривень для всіх. Загальна сума формуватиметься індивідуально: частину людина заробляє внесками, а базова складова компенсує нестачу до встановленого рівня.
«Якщо людина замість 4 тисяч отримує 6 тисяч гривень, то це вже інша якість життя, можливість отримувати медикаменти, менші потреби в субсидіях», — зазначив Денис Улютін.
Міністр також заявляв, що підвищення передусім має охопити бюджетників та інших працівників, які тривалий час отримували невисокі офіційні зарплати.
Скільки стажу потрібно для пенсії у 2026 році
Пенсійний фонд України наголошує: право вийти на пенсію у 60, 63 або 65 років визначається страховим стажем на дату досягнення відповідного віку.
У 2026 році діють такі вимоги:
- у 60 років — щонайменше 33 роки страхового стажу;
- у 63 роки — щонайменше 23 роки;
- у 65 років — щонайменше 15 років.
Ці правила передбачені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і вже застосовуються незалежно від майбутньої реформи. Офіційне роз’яснення оприлюднив Пенсійний фонд України.
Якщо людина досягла 60 років у 2025 році, але звернулася за призначенням пенсії у 2026-му, вимога визначається за роком досягнення віку. У такому разі для виходу на пенсію у 60 років достатньо 32 років стажу.
Поріг для виходу на пенсію у 60 років продовжує зростати:
- 2026 рік — 33 роки;
- 2027 рік — 34 роки;
- 2028 рік — 35 років.
Підвищення загального пенсійного віку у представленій моделі не передбачене. Фактичний час призначення виплат визначатиметься тим, чи має людина необхідну кількість страхових років.
Як перевірити страховий стаж
Відомості про офіційний стаж і сплачені внески можна перевірити через портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Там доступні дані реєстру застрахованих осіб, електронна трудова книжка та інформація про заробіток, з якого сплачувався ЄСВ.
Особливу увагу потрібно звернути на періоди роботи після 1 січня 2004 року. Вони зараховуються до страхового стажу за даними персоніфікованого обліку та за умови сплати внеску не нижче мінімального розміру.
Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період можуть зарахувати не повністю. Виправити помилки в даних варто до подання заяви про призначення пенсії.
Звернутися за пенсією можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від зареєстрованого місця проживання або дистанційно через електронний портал.
Як змінять спеціальні пенсії
Реформа передбачає відокремлення спеціальних і професійних виплат від загальної солідарної системи. До окремого блоку планують включити доплати, підвищення та спеціальні правила для визначених законом категорій.
Міністерство соціальної політики вже повідомляло, що комплексний законопроєкт міститиме розділ щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він має унормувати доплати, підвищення та специфіку відповідних виплат.
«Питання виплат чорнобильцям та врегулювання виплат не будуть ухвалюватися окремо. Їх інтегрують у загальний блок реформи пенсійної системи», — заявив Денис Улютін під час робочої наради на Житомирщині 1 червня 2026 року.
Загальний принцип полягає в тому, щоб солідарний бюджет покривав страхові пенсії, а додаткові професійні гарантії мали окремі джерела фінансування.
Що зміниться для працівників
Для працівника ключовим стане офіційне оформлення доходу. Зарплата «в конверті» або неповна сплата ЄСВ безпосередньо зменшуватимуть майбутню страхову пенсію.
Працівникам потрібно контролювати:
- чи відображається роботодавець у реєстрі застрахованих осіб;
- за які місяці сплачено ЄСВ;
- який розмір офіційної зарплати зазначений у звітності;
- чи зараховано всі періоди роботи до електронної трудової книжки.
Після запуску накопичувального рівня людина також повинна буде вирішити, чи залишатися учасником системи з автоматичним приєднанням. У разі відмови майбутня виплата складатиметься переважно із солідарної пенсії та власних добровільних заощаджень поза запропонованим механізмом.
Коли нові правила можуть запрацювати
Міністерство соціальної політики готує комплексний законопроєкт, який має об’єднати зміни солідарної системи, професійні пенсії, спеціальні доплати та накопичувальний компонент.
Після затвердження урядової редакції документ має пройти розгляд у Верховній Раді. Остаточні формули, джерела фінансування, ставки внесків і строки переходу визначатимуться законом.
До набрання ним чинності пенсії продовжують призначати та перераховувати за чинними правилами. У 2026 році право на виплату у 60 років залежить від наявності 33 років страхового стажу, а розрахунок здійснюється за нормами Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Запропонована реформа змінює саму логіку системи: базова допомога має захищати від мінімальних доходів, страхова пенсія — відображати внески, професійні виплати — фінансуватися окремо, а накопичення — формувати додатковий дохід після завершення трудової діяльності.
Читайте також: Виплати ВПО після 1 липня 2026: кому скасують довідку через 90 днів за кордоном