Люди досі передають особисті дані штучному інтелекту: що категорично не варто завантажувати в чат-боти

Що не варто розповідати штучному інтелекту стає практичним питанням не лише для приватних користувачів, а й для працівників компаній: аналіз реального використання генеративного ШІ показав, що майже 22% файлів, які користувачі завантажували в такі сервіси, містили чутливу інформацію. Як повідомляє редакція Realnist з посиланням на литовського суспільного мовника LRT та офіційні рекомендації Tele2, серед таких матеріалів виявляли програмний код, інформацію про клієнтів, персональні дані та внутрішню документацію компаній.

В основі висновків лежать дані дослідження Harmonic Security за другий квартал 2025 року. Компанія проаналізувала 1 млн запитів до генеративного ШІ та 20 тис. завантажених файлів у понад 300 сервісах із генеративним ШІ або вбудованими ШІ-функціями. Чутливий вміст був виявлений у 21,86% файлів і 4,37% текстових запитів. Дані збиралися з реальної корпоративної активності у США та Великій Британії та аналізувалися в агрегованому й анонімізованому вигляді.

Яку інформацію користувачі передають ШІ разом із документами

Одна з основних проблем виникає тоді, коли людина хоче виконати цілком звичайне завдання — відредагувати лист, скоротити документ, зробити резюме великого тексту або перевірити формулювання — і замість потрібного фрагмента копіює в чат-бот увесь документ.

Разом із текстом у систему можуть потрапити відомості, які взагалі не потрібні для виконання запиту: справжні імена, телефони, адреси, номери рахунків, комерційні умови, дані клієнтів та інша конфіденційна інформація. Саме на таку практику звернула увагу керівниця напряму аналізу даних та клієнтської аналітики Tele2 Інга Рудінскайте.

«Людина хоче лише виправити стиль листа чи скоротити документ, тому просто копіює весь текст», — пояснила Інга Рудінскайте у матеріалі Tele2 від 28 липня 2026 року.

Для роботи ШІ часто не потрібні реальні імена, номери телефонів, адреси чи банківські реквізити — їх можна видалити до передачі тексту.

Дослідження Harmonic Security підтверджує, що проблема стосується не лише очевидних персональних даних. Серед чутливого вмісту, який потрапляв у ШІ-системи, фіксували програмний код, облікові дані для доступу, власні алгоритми компаній, документи щодо злиттів і поглинань, інвестиційні моделі, записи про працівників і клієнтів та внутрішню фінансову інформацію.

Особливо показовою є структура файлових завантажень. За даними Harmonic, понад половину завантажених файлів становили PDF-документи; також користувачі активно передавали документи Word і Excel та CSV-файли. Файли виявилися значно концентрованішим джерелом чутливої інформації, ніж звичайні текстові запити.

Що не варто завантажувати в публічні чат-боти

Tele2 рекомендує встановити просту межу: якщо інформація може допомогти ідентифікувати людину, отримати доступ до її фінансів або розкрити конфіденційні особисті чи робочі відносини, її не слід передавати публічному ШІ-сервісу.

Передусім йдеться про:

• персональні та фінансові дані: особисті ідентифікаційні номери, номери документів, банківських карток і рахунків, паролі та інші дані доступу;
• чутливу інформацію про людей: відомості про здоров’я, персональні дані інших осіб, адреси, телефони та іншу інформацію, яка дозволяє встановити особу;
• конфіденційні робочі матеріали: листування з клієнтами, чернетки договорів, внутрішні документи, інформацію про партнерів, ціни, переговорні умови та інші відомості, які не призначені для публічного поширення.

Ризик не обмежується ситуацією, коли користувач передає пароль або номер банківської картки. Звичайний клієнтський лист або проєкт договору також може містити достатньо інформації про учасників переговорів, ціни, умови співпраці чи внутрішні процеси компанії.

Рудінскайте звертає увагу, що окремий фрагмент може виглядати нешкідливо, однак кілька різних фрагментів уже дозволяють скласти значно детальнішу картину про людину чи організацію.

«Дані працюють як пазл», — наголосила представниця Tele2, пояснюючи ризик поєднання окремих фрагментів інформації.

Чому особливо уважно потрібно перевіряти робочі документи

Дані Harmonic Security показують, що значна частина корпоративної інформації передається саме через файли. У дослідженій вибірці на файли припадало 79,7% зафіксованих випадків передавання збережених даних банківських карток, 75,3% випадків із профілями клієнтів та 68,8% випадків із персональною інформацією співробітників.

За результатами аналізу окремих категорій витоків 32,8% стосувалися програмного коду, облікових даних або власних алгоритмів; 18,2% — документів щодо злиттів і поглинань та інвестиційних моделей; 17,8% — персональної інформації клієнтів чи співробітників; ще 14,4% — внутрішніх фінансових даних.

Тобто небезпеку становить не сам факт використання ШІ, а передавання системі більшого обсягу інформації, ніж реально потрібно для конкретного завдання.

Harmonic також зафіксувала використання ШІ-функцій у звичайних робочих сервісах. Дослідники вказують, що генеративні можливості дедалі частіше вбудовуються в редактори документів, дизайнерські платформи та інші SaaS-сервіси. Через це користувач може працювати з ШІ навіть у програмі, яку не сприймає як окремий чат-бот.

Як перевірити документ перед відправленням ШІ

Tele2 пропонує перед завантаженням інформації застосувати так званий «тест публічності»: уявити, що документ або введений текст став доступним стороннім людям.

«Якщо відповідь — ні, такою інформацією не варто ділитися і з інструментом ШІ», — пояснила Рудінскайте.

Практичний алгоритм перед відправленням документа складається з кількох дій:

1. Залишити лише інформацію, потрібну для завдання. Якщо ШІ має відредагувати стиль листа, йому не потрібні справжнє ім’я клієнта, телефон, адреса, номер договору чи банківські реквізити.
2. Анонімізувати текст. Tele2 рекомендує замінювати справжні імена нейтральними позначеннями на кшталт «Клієнт А» або «Компанія X», а чутливі реквізити — видаляти. Після цього ШІ все ще може працювати зі структурою, мовою або змістом документа.
3. Для робочої інформації використовувати лише дозволені компанією інструменти. За поясненням Tele2, корпоративні ШІ-рішення зазвичай передбачають більше контролю над тим, як обробляються дані, хто отримує до них доступ і чи можуть вони використовуватися для навчання моделей.

Публічний чат-бот і корпоративний ШІ — не одне й те саме

Окреме застереження Tele2 стосується використання ШІ на роботі. Компанія радить не переносити внутрішню документацію в довільно вибрані публічні сервіси, якщо організація вже визначила дозволені інструменти для роботи з такими даними.

Harmonic Security також виявила суттєву частку передавання чутливих матеріалів через безкоштовні облікові записи. З усіх досліджених випадків передавання чутливих запитів і файлів 26,3% припадало на безкоштовну версію ChatGPT, а 15,13% — на безкоштовні акаунти Google Gemini. Водночас 47,8% таких матеріалів у вибірці проходили через ChatGPT Enterprise.

У розрізі саме чутливих текстових запитів 72,6% у дослідженні Harmonic припадали на ChatGPT, 13,7% — на Microsoft Copilot, 5% — на Google Gemini, 2,5% — на Claude, 2,1% — на Poe і 1,8% — на Perplexity. Дослідники пояснюють ці показники структурою фактичного використання сервісів у проаналізованих компаніях.

Водночас саме дослідження має чітко визначені межі: воно охоплювало браузерну активність організацій у США та Великій Британії, які вже використовували захисні рішення Harmonic. Дані з нативних мобільних застосунків та прямих API-інтеграцій, які не проходили через браузерне розширення компанії, до вибірки не входили.

Головне правило перед завантаженням інформації

Рекомендація експертів зводиться до принципу мінімізації: передавати ШІ лише той обсяг інформації, без якого конкретне завдання неможливо виконати. Імена, телефони, адреси, номери документів, фінансові реквізити, паролі, медичну інформацію, персональні дані інших людей і конфіденційні робочі документи слід прибирати, якщо вони не потрібні для обробки запиту.

Для редагування тексту достатньо зберегти його зміст і структуру, замінивши реальні дані умовними позначеннями. Для корпоративних матеріалів Tele2 рекомендує користуватися інструментами, дозволеними самою організацією, та враховувати правила обробки інформації конкретного сервісу.

Найпростіша перевірка перед натисканням кнопки «Надіслати» — чи погодилися б ви на публічне поширення тієї самої інформації. Якщо ні, документ спочатку потрібно очистити від чутливих даних.

Читайте також: Чи безпечні укриття у спальних районах Києва: що показали перевірки після нових російських атак