Нові санкції США проти Росії: Сенат підтримав законопроєкт, але відклав остаточне голосування

Нові санкції США проти Росії отримали широку двопартійну підтримку в Сенаті, однак остаточне ухвалення законопроєкту затримується через суперечки навколо тарифних повноважень президента Дональда Трампа. Про це повідомляє редакція сайту Realnist.

Під час процедурного голосування ініціативу підтримали 86 сенаторів, проти виступили 12. Документ передбачає первинні й вторинні санкції проти російських посадовців, банків, компаній, олігархів, суден так званого тіньового флоту та іноземних структур, які допомагають Москві фінансувати війну проти України або обходити чинні обмеження. Окремий блок дозволяє запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які залишаються найбільшими покупцями російської нафти й газу.

Сенат підтримав початок розгляду законопроєкту

Законопроєкт отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — на честь сенатора Ліндсі Грема, який працював над санкційною ініціативою разом із демократом Річардом Блюменталем. Грем домігся погодження оновленої редакції з Білим домом незадовго до своєї смерті в липні 2026 року.

Після церемонії прощання із сенатором верхня палата Конгресу провела голосування за продовження розгляду документа. Результат 86 голосів проти 12 засвідчив значну підтримку посилення економічного тиску на Росію з боку представників обох основних партій США.

«Це голосування є кроком уперед, але нам ще належить пройти певний шлях», — заявив Річард Блюменталь після голосування в Сенаті 28 липня.

Попри процедурний успіх, документ ще не пройшов остаточного голосування і не був направлений до Палати представників.

Основною причиною затримки стали не санкції безпосередньо проти російських структур, а механізм застосування вторинних тарифів до торговельних партнерів Москви. Частина сенаторів побоюється, що широкі повноваження президента у тарифній сфері можуть бути використані не лише для тиску на Росію, а й у відносинах із союзниками Сполучених Штатів.

Що передбачає санкційний законопроєкт

Офіційний текст документа охоплює російський фінансовий, енергетичний і державний сектори. Він також встановлює обмеження для іноземних осіб, банків, компаній та суден, які прямо або опосередковано підтримують російську військову економіку.

Ключові положення законопроєкту:

• санкції проти російських посадовців, олігархів, членів їхніх родин, державних компаній, банків і фінансових установ;
• обмеження проти російського тіньового флоту, перевізників, страховиків та інших учасників схем обходу нафтових санкцій;
• заборона або обмеження операцій із російським державним боргом, інвестицій у Росію та доступу російських компаній до американських ринків капіталу.

Документ також передбачає обмеження на енергетичний експорт до Росії, інвестиції в її енергетичний сектор, операції з підсанкційними фінансовими установами та імпорт російського урану. Окремі положення стосуються заборони торгівлі цінними паперами російських компаній на американських біржах.

Санкційний пакет спрямований не лише на російські юридичні та фізичні особи, а й на іноземних посередників, які забезпечують Москві доступ до доходів, технологій, страхування, перевезень і фінансових послуг.

Як працюватимуть мита до 100%

Найбільші суперечки в Сенаті викликала стаття 113 законопроєкту. Вона дозволяє встановити мито в розмірі до 100% на всі товари, які ввозять до Сполучених Штатів із визначеної країни. Тариф має додаватися до інших уже чинних мит, зборів і податків.

Під дію механізму можуть потрапити держави, які після набрання законом чинності продовжать свідомо здійснювати нові закупівлі російської нафти або природного газу та входитимуть до п’ятірки найбільших імпортерів цих ресурсів за попередні 12 місяців. Аналогічні заходи можуть застосовуватися до п’яти країн, які найбільше сприяють обходу санкцій щодо російської нафти.

Розмір мита можна буде змінювати в межах від понад 0% до 100%. Для цього торговий представник США повинен подати профільним комітетам Конгресу письмове обґрунтування з урахуванням того, чи збільшує держава закупівлі російських енергоносіїв або, навпаки, скорочує їх.

Через кожні 180 днів американська адміністрація має переглядати перелік найбільших покупців російської нафти й газу. Таким чином, законопроєкт не закріплює постійний список країн: він формуватиметься на підставі актуальних обсягів імпорту та ролі конкретних держав у схемах обходу санкцій.

Виняток для країн, які скорочують залежність від російського газу

Оновлена редакція містить виняток, покликаний захистити держави, які поступово відмовляються від російського природного газу.

Мито не повинно застосовуватися через закупівлю газу, якщо одночасно виконуються дві умови:

• обсяг імпорту цієї країни становив менш як 15% загального річного експорту природного газу з Росії;
• держава зробила суттєві кроки для скорочення закупівель російського газу.

Ця норма звужує коло потенційних об’єктів вторинних тарифів і зменшує ризик їх автоматичного застосування до союзників США, які ще отримують частину газу з Росії, але послідовно знижують залежність.

Чому частина сенаторів виступає проти тарифного механізму

Сенаторка-демократка Елізабет Воррен увійшла до групи законодавців, які заперечують проти тарифних положень. Її застереження стосуються можливості вибіркового й непослідовного використання нових повноважень президентом. За даними The Washington Times, тарифний блок не підтримують 11 сенаторів-демократів.

Республіканець Ренд Пол також виступив проти цього механізму, хоча підтримує санкційний тиск на Росію. Сенатор оцінив можливі наслідки тарифів як підвищення податкового навантаження приблизно на $500 млрд і попередив про ризики для світової економіки.

«Мита до 100% можуть становити підвищення податків приблизно на $500 млрд», — заявив Ренд Пол під час обговорення тарифних положень у Сенаті.

Пол разом із сенатором-демократом Роном Вайденом запропонував поправку, яка має вилучити положення про мита для країн — покупців російських енергоносіїв. Саме розгляд таких поправок і пошук компромісу затримують перехід до остаточного голосування.

За яких умов санкції можна буде скасувати

Законопроєкт передбачає окрему процедуру припинення обмежень. Президент зможе ініціювати скасування санкцій, тарифів або інших заходів щодо Росії лише після подання до Конгресу письмового звіту.

У документі має бути підтверджено, що Росія:

• підписала мирну угоду, яку визнав вільний і незалежний уряд України;
• припинила всі воєнні дії проти України та діяльність, спрямовану на повалення, демонтаж або підрив українського уряду.

Після подання президентського звіту санкції не можуть бути скасовані негайно. Конгрес отримує щонайменше 30 календарних днів для перевірки рішення та можливого ухвалення спільної резолюції про незгоду. Якщо повідомлення надійде в період із 10 липня до 7 вересня, строк парламентського розгляду збільшується до 60 днів.

Цей механізм обмежує можливість одноосібного скасування санкцій виконавчою владою та переводить частину контролю за санкційною політикою до Конгресу.

Що буде із законопроєктом далі

Після процедурного схвалення Сенату необхідно завершити розгляд поправок і провести голосування за остаточний текст. У разі підтримки документ має пройти Палату представників, після чого його передадуть президенту для підписання або накладення вето.

Співавтори законопроєкту наголошують, що оновлена редакція стала результатом тривалих переговорів між сенаторами від обох партій і адміністрацією Дональда Трампа. Під час представлення домовленості ініціативу підтримували понад 60 членів Сенату.

«Санкції дають шлях до миру», — заявив Річард Блюменталь, представляючи погоджений із Білим домом законопроєкт у липні 2026 року.

Остаточний результат залежатиме від того, чи погодять сенатори формулу тарифних повноважень, яка збереже тиск на покупців російських енергоносіїв і водночас отримає достатню підтримку для завершального голосування.

Читайте також: Країни ЄС із найбільшою смертністю на дорогах: де ризики для українських водіїв найвищі