Архітектура державного нагляду у соціальній сфері зазнала кардинальних змін. Згідно з новою урядовою постановою № 658, Державна служба України з питань праці отримала безпрецедентні інструменти контролю. Відтепер повноваження Держпраці поширюються на моніторинг діяльності територіальних органів Пенсійного фонду України (ПФУ) у сфері призначення страхових виплат, а також включають нові механізми перевірки роботодавців.
Розширення функціоналу інспекторів офіційно покликане захистити соціальні права працівників та гарантувати своєчасність отримання лікарняних. Водночас аналіз нових норм вказує на суттєве посилення адміністративного тиску на бізнес. На тлі того, як підприємства намагаються адаптуватися до складних економічних умов та тестують економічне бронювання, поява додаткових важелів впливу у контролюючих органів вимагає від керівників компаній негайного аудиту внутрішніх кадрових процесів.
Інституційна трансформація: від ФССУ до Пенсійного фонду
Зміна нормативної бази стала логічним завершенням тривалого процесу реорганізації системи страхування. З 1 січня 2023 року Фонд соціального страхування України (ФССУ) припинив своє існування. Усі його функції, активи та зобов’язання перейшли до Пенсійного фонду України. Оскільки ПФУ отримав невластиві йому раніше обов’язки — оплату лікарняних, компенсації потерпілим на виробництві та декретні виплати — виникла потреба у зовнішньому аудиті його діяльності.
Ухвалений Кабінетом Міністрів України документ офіційно закріплює статус ПФУ у нормативних актах з охорони праці замість ліквідованого ФССУ. Тепер саме Пенсійний фонд зобов’язаний співпрацювати з Держпраці під час розробки державних програм безпеки праці та профілактики виробничого травматизму.
Що саме перевірятимуть інспектори у відділеннях ПФУ
Запроваджений механізм державного нагляду має унеможливити безпідставні затримки фінансування або незаконні відмови громадянам. Перевірки Пенсійного фонду з боку Держпраці здійснюватимуться за чотирма ключовими напрямками:
- Аудит рішень про призначення допомоги. Інспектори аналізуватимуть законність підстав для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
- Контроль розрахунків. Перевірятиметься точність нарахування коштів, зокрема правильність застосування коефіцієнтів страхового стажу під час оплати листків непрацездатності.
- Моніторинг виплат потерпілим. Особлива увага приділятиметься своєчасності та повноті надання коштів людям, які отримали виробничі травми, або родинам загиблих працівників.
- Оцінка якості соціальних послуг. Комплексний нагляд за виконанням зобов’язань фонду перед громадянами у сфері медичної та професійної реабілітації.
Напрямки контролю Держпраці за виплатами ПФУ
Ці заходи гарантують, що виплата страхових коштів перебуватиме під подвійним контролем держави, що теоретично має пришвидшити надходження грошей на рахунки українців.
Нові стандарти інклюзії та перевірки роботодавців
Другий великий блок нововведень стосується трудової інтеграції осіб з інвалідністю. Раніше нагляд часто зводився до арифметичного підрахунку: чи виконав роботодавець норматив (квоту) з кількості працевлаштованих людей з інвалідністю. Тепер держава переходить від формального підходу до фактичного контролю умов праці.
Ключовим нововведенням є перевірка наявності «розумного пристосування» робочого місця. Роботодавець зобов’язаний фізично та технологічно адаптувати простір під потреби конкретного співробітника. Це включає встановлення пандусів, закупівлю спеціалізованих меблів, адаптацію корпоративного програмного забезпечення. Показово, що в умовах, коли активно впроваджується ШІ в українських офісах, вимоги до цифрової інклюзивності також зростають (наприклад, забезпечення програм екранного доступу для осіб з порушеннями зору).
«Виконання квоти на папері більше не захищає підприємство від штрафів. Інспектор оцінюватиме реальну доступність та ергономічність кожного робочого місця, створеного для особи з інвалідністю».
Оцінка робочих місць: Старий підхід vs Нові правила
Раніше (Формальний контроль)
- Перевірка штатного розпису.
- Підрахунок кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю (квота).
- Відсутність вимог до ергономіки.
Зараз (Фактичний контроль)
- Оцінка реальної доступності простору.
- Аудит “розумного пристосування” (меблі, пандуси, ПЗ).
- Рішення про позбавлення податкових пільг у разі порушень.
Корупційні ризики: зворотний бік медалі
Попри задекларовану мету захисту прав громадян, розширення функціоналу контролюючих органів формує нові загрози для бізнесу. Профільні юридичні видання вказують на високу ймовірність зловживань через суб’єктивність наданих повноважень.
Постанова № 658 наділяє інспекторів Держпраці правом одноосібно надавати висновки щодо низки критичних для бізнесу питань:
- Доцільність надання підприємствам податкових пільг.
- Обґрунтованість виділення державних дотацій на створення інклюзивних робочих місць.
- Оцінка достатності заходів із забезпечення «розумного пристосування».
Оскільки чітких, математично вимірюваних критеріїв «достатності» в законодавстві не закріплено, рішення залежатиме від особистої думки інспектора. Це створює класичну корупційну пастку: посадовець може використовувати загрозу негативного висновку для тиску на компанію. Недобросовісний аудит може призвести до втрати компанією критично важливих фінансових дотацій, що прямо впливає на операційну діяльність та загальні показники державного бюджету на 2026 рік, частиною якого є надходження від податків бізнесу.
Що далі: як мінімізувати ризики штрафів
Трансформація системи, де соціальне страхування та працевлаштування осіб з інвалідністю стають об’єктами прискіпливого нагляду, вимагає від роботодавців проактивних дій. Щоб уникнути фінансових санкцій, компаніям необхідно:
- Провести незалежний аудит робочих місць, закріплених за особами з інвалідністю.
- Документально зафіксувати всі витрати на облаштування та «розумне пристосування» (зберегти чеки на спеціальні меблі, договори на встановлення пандусів).
- Перевірити коректність подання звітів до Пенсійного фонду щодо сплати ЄСВ, оскільки розбіжності в базах даних стають автоматичним тригером для призначення інспекційної перевірки.
Якщо бізнес ігноруватиме нові правила гри, штрафні санкції можуть паралізувати роботу підприємства, змушуючи працівників шукати стабільності в тіньовому секторі або розглядати заробітки українців у Польщі. Держава отримала потужний фіскальний та контролюючий інструмент, і найближчі місяці покажуть, чи стане він механізмом наведення ладу, чи перетвориться на черговий бар’єр для легального бізнесу.
