Ринок праці України у 2026 році зберігає гострий дефіцит кваліфікованих робітників і технічних фахівців. Найбільша нестача кадрів спостерігається серед електромонтерів, слюсарів, операторів верстатів із програмним керуванням, токарів, зварників та інших виробничих професій. Водночас вступники значно частіше обирають менеджмент, психологію, філологію, маркетинг і комп’ютерні науки. Про це повідомляє редакція сайту Realnist.
Станом на 1 серпня 2026 року на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості було близько 236 тисяч пропозицій роботи. Через службу зайнятості водночас шукали роботу 154 тисячі людей. З них 93 тисячі мали статус зареєстрованого безробітного. У середньому по Україні на десять шукачів припадало 15 пропозицій роботи. Однак ситуація суттєво відрізняється залежно від регіону та професії.
Офіційні дані Державної служби зайнятості доступні тут: Основні тренди ринку праці у 2026 році — Державна служба зайнятості
Яких працівників найбільше бракує Україні
Основна проблема ринку праці зараз полягає не лише в кількості працівників. Державна служба зайнятості прямо вказує на структурний дефіцит кадрів. Роботодавцям потрібні люди з конкретними професійними навичками, тоді як частина шукачів не має необхідної підготовки або перебуває в інших регіонах.
Найбільший дефіцит фіксують серед кваліфікованих робітників. Зокрема, роботодавцям складно знайти:
Детальніше Читати
- електромонтерів, слюсарів-електриків, слюсарів-сантехніків і зварників;
- операторів верстатів із програмним керуванням, токарів, верстатників, столярів;
- водіїв, монтерів колії, машиністів екскаваторів та автослюсарів.
Крім того, високий попит зберігається на кухарів, пекарів і швачок. Таким чином, значна частина кадрового дефіциту припадає саме на професії, для яких потрібна професійна або технічна освіта.
Водночас загальна кількість найманих працівників у країні поступово відновлюється. За даними Державної служби статистики, які наводить служба зайнятості, у червні 2026 року середньооблікова кількість штатних працівників становила майже 5,5 млн осіб. Це на 69 тисяч більше, ніж у червні 2025 року.
Верстатники та електромонтери стали одними з найбільш дефіцитних кадрів
Окремо Міністерство освіти і науки звертає увагу на нестачу працівників для промисловості. Передусім це оператори верстатів із числовим програмним керуванням, верстатники широкого профілю, електромонтери та фахівці з електричної інженерії.
Детальніше Читати
Заступник міністра освіти Дмитро Завгородній у червні 2026 року пояснював, що попит на таких працівників значно перевищує кількість випускників.
«Це буквально десятки вакансій на одну людину, яка на ці вакансії приходить».
(Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, в інтерв’ю РБК-Україна 12 червня 2026 року про вступ до коледжів і кадровий дефіцит).
За його словами, саме за цими напрямами дефіцит кадрів зараз один із найбільших, а заробітні плати зростають швидше, ніж у багатьох інших спеціальностях професійної освіти. Підприємства, зокрема оборонно-промислового комплексу, залучають випускників із різних областей і можуть пропонувати їм переїзд та забезпечення житлом.
Які технічні спеціальності підтримує держава
Дефіцит кадрів впливає і на освітню політику. У правилах вступу до закладів фахової передвищої освіти у 2026 році МОН окремо визначило спеціальності, які мають державну підтримку.
Серед них:
- електрична інженерія, енерговиробництво, автоматизація та робототехніка;
- авіаційна і ракетно-космічна техніка та машинобудування;
- будівництво і сільське господарство.
Офіційний перелік і правила вступу оприлюднені Міністерством освіти і науки: Порядок прийому до закладів фахової передвищої освіти у 2026 році — МОН
Водночас у липні уряд затвердив окремий порядок прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах. Постанова №906 також стосується визначення потреби у вступниках та формування державного замовлення на підготовку кадрів.
Детальніше Читати
Що показав вступ-2026
Попри кадровий дефіцит у промисловості та будівництві, найбільш популярні напрями серед вступників залишаються іншими.
За підсумками подання заяв до закладів вищої освіти у 2026 році найбільше заяв отримав менеджмент — 105 301. Далі йшли психологія — 66 774 заяви та філологія — 61 410. На маркетинг подали 49 345 заяв, на економіку та міжнародні економічні відносини — 42 893, а на комп’ютерні науки — 40 755.
Загалом десять найпопулярніших спеціальностей акумулювали приблизно 46% усіх заяв. До першої десятки також увійшли фінанси, право, середня освіта, кібербезпека та захист інформації.
Офіційна статистика вступної кампанії доступна на сайті МОН: Вступ-2026: майже 1,2 млн заяв подано до закладів вищої освіти
Однак технічні спеціальності цього року також показали значне зростання. На 40 цивільних спеціальностей з особливою державною підтримкою вступники подали 232 354 заяви. Це на 33,4% більше, ніж у 2025 році.
Особливо помітно зріс інтерес до будівництва та цивільної інженерії. Кількість заяв піднялася на 61,6% — до 23 822. На електричну інженерію подали 16 366 заяв, що на 57,1% більше, ніж роком раніше. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка отримали 15 365 заяв — приріст становив 53,5%.
Крім того, кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку збільшилася на 74,6%. На енерговиробництво — на 53,6%.
«Кількість заяв на спеціальності з особливою підтримкою зросла на 33,4%».
(Микола Трофименко, заступник міністра освіти і науки України, коментар МОН за підсумками подання заяв у вступній кампанії 2026 року).
За його словами, до цих напрямів входять будівництво, електрична інженерія, автоматизація, робототехніка та машинобудування. Саме таких фахівців уже потребують економіка й відбудова.
Яку освіту українці обрали б сьогодні
Інший зріз дає дослідження OLX Робота. На запитання, яку спеціальність українці обрали б, якби вступали зараз, найчастіше респонденти називали ІТ та комп’ютерні науки — 26%.
Далі йшли транспорт і логістика — 19%. Продажі та торгівлю назвали 16% респондентів, як і медицину та охорону здоров’я. Менеджмент і бізнес та будівництво й архітектуру обрали по 15%, маркетинг, рекламу і PR — 14%.
Отже, технічний сектор поступово стає привабливішим для вступників, однак структура освітнього попиту поки суттєво відрізняється від структури кадрового дефіциту.
37% українців працюють не за отриманою спеціальністю
Дослідження OLX Робота також показало значний розрив між дипломом і реальною професією.
37% опитаних взагалі не працюють за спеціальністю, яку здобували. Лише 27% працюють безпосередньо за фахом. Ще 18% зазначили, що їхня робота пов’язана з отриманою спеціальністю лише частково.
Крім того, лише 36% респондентів заявили, що задоволені обраною спеціальністю. Якби вони могли вступати повторно, 47% обрали б інший напрям. Ще 26% не впевнені, чи повторили б попередній вибір.
Причини зміни професії також відрізняються. 27% назвали втрату інтересу до обраного фаху. Для 25% змінилися професійні інтереси. Ще 24% не знайшли достатньої кількості вакансій за спеціальністю, а 23% назвали низьку зарплату. Для 15% проблемою стала відсутність перспектив професійного розвитку.
При цьому 51% опитаних вважають, що отримана освіта все одно стала корисною для їхньої професійної діяльності, навіть якщо нині вони працюють в іншій сфері.
Ринок праці залишається нерівномірним між регіонами
Крім професійного дисбалансу, залишається значна різниця між областями. За даними Державної служби зайнятості, станом на початок серпня 2026 року в Києві на одного шукача роботи припадало близько 19 вакансій. У Львівській області — три, а у Дніпропетровській, Київській та Одеській — приблизно дві.
Водночас у Миколаївській та Сумській областях кількість шукачів приблизно удвічі перевищувала кількість вакансій. У Херсонській області різниця становила близько чотирьох разів, а в Донецькій — п’яти.
Таким чином, ринок праці України у 2026 році одночасно стикається з дефіцитом працівників і невідповідністю між навичками кандидатів та потребами роботодавців. Найгостріше кадрів бракує у виробництві, електротехнічній сфері, транспорті, ремонті та інших робітничих напрямах.
Водночас вступна кампанія показує зміни. Попит на будівництво, електричну інженерію, автоматизацію та інші спеціальності з державною підтримкою помітно зріс. Проте менеджмент, психологія, філологія та маркетинг і надалі залишаються серед найбільш популярних напрямів вищої освіти. Саме тому структура підготовки кадрів і фактичні потреби роботодавців залишаються одним із ключових питань українського ринку праці у 2026 році.
Читайте також: Катастрофічний паводок у Непалі: вчені встановили механізм обвалу льодовика
