Банки виступили проти обов’язкового повернення коштів клієнтам: що передбачає законопроєкт №15274

Банки виступили проти законопроєкту №15274, який пропонує закріпити додаткові правила повернення клієнтам коштів у разі несанкціонованих або некоректно виконаних платіжних операцій. Національна асоціація банків України закликала Верховну Раду не підтримувати документ, повідомляє редакція сайту Realnist.

Законодавча ініціатива передбачає внесення змін до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Її автор пропонує визначити обов’язок банку негайно відшкодовувати суму операції та відновлювати залишок на рахунку, якщо клієнт повідомив про списання, якого не здійснював або яке було виконане некоректно. Банківська асоціація вважає, що запропоновані положення частково дублюють норми, які вже містяться в законодавстві про платіжні послуги.

Що саме пропонує законопроєкт №15274

Законопроєкт №15274 зареєстрували у Верховній Раді 26 травня 2026 року. Його повна назва — «Проєкт Закону про внесення змін до статті 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо гарантування прав клієнтів банку, пов’язаних з банківським шахрайством».

Ініціатором документа є народний депутат Валерій Гнатенко. Головним для розгляду визначено Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. За даними офіційної картки законопроєкту №15274, станом на 5 серпня документ опрацьовується в комітеті. Його ще не ухвалювали у першому читанні, тому запропоновані правила не набрали чинності.

Основна норма документа стосується недозволених або некоректно виконаних платіжних операцій. У разі звернення клієнта банк має повернути суму операції та, за необхідності, відновити залишок коштів на рахунку до стану, у якому він перебував до списання.

Обов’язковою умовою є повідомлення банку клієнтом про операцію, яку він не дозволяв або вважає виконаною неправильно.

Законопроєкт також має визначити межі відповідальності власника рахунку. Йдеться про ситуації, коли платіжний інструмент або банківські реквізити були використані без дозволу клієнта.

Серед ключових положень ініціативи:

• банк повинен відшкодувати суму недозволеної або некоректно виконаної операції;
• залишок на рахунку має бути відновлений до попереднього стану;
• клієнт повинен без зволікання повідомити банк про спірне списання;
• відповідальність клієнта залежатиме від того, чи сприяв він втраті або незаконному використанню платіжної інформації;
• обставини, які свідчать про провину користувача, має доводити банк.

Запропоновані зміни вносяться саме до Закону «Про банки і банківську діяльність», тоді як порядок проведення, оскарження та повернення платіжних операцій уже регулює окремий Закон України «Про платіжні послуги».

«Ключова ідея — перекласти тягар доведення провини з клієнта на банк: якщо платіжну операцію провели без дозволу власника рахунку або з помилкою, банк зобов’язаний негайно відшкодувати всю суму й відновити баланс до стану, який був до списання» (опис положень законопроєкту, наведений виданням MC.today 31 липня 2026 року з посиланням на повідомлення Ольги Василевської-Смаглюк).

Чому Національна асоціація банків виступила проти

Національна асоціація банків України не заперечує необхідність захисту клієнтів у випадках шахрайства, але вважає, що окремий механізм, запропонований законопроєктом №15274, не створить принципово нових гарантій.

За позицією асоціації, чинний Закон України «Про платіжні послуги» вже визначає права та обов’язки банків і користувачів під час проведення платіжних операцій. Він також регулює порядок розгляду випадків, коли операція була неакцептованою, помилковою або виконаною неналежно.

Банківська спільнота вбачає проблему не в меті документа, а в паралельному існуванні двох нормативних механізмів для врегулювання однакових або близьких за змістом ситуацій.

До основних зауважень банків належать:

• використання понять, які не узгоджені з термінологією чинного законодавства;
• можливість різного тлумачення схожих правових норм;
• дублювання положень Закону «Про платіжні послуги»;
• виникнення двох окремих процедур для розгляду спірних операцій;
• ризик правових колізій під час визначення відповідальності банку та клієнта.

«Законопроєкт не додає клієнтам жодних нових гарантій, а лише дублює вже чинні норми» (позиція Національної асоціації банків України, передана народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк та оприлюднена профільними медіа 31 липня 2026 року).

На засіданні банківських юристів НАБУ зміни до статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність», запропоновані законопроєктом, оцінювали як такі, що можуть створити неузгодженість із чинними правилами платіжного ринку. Асоціація наполягає, що захист клієнтів доцільно вдосконалювати в межах уже сформованого законодавства, а не шляхом введення окремих норм із новою термінологією.

Які правила вже містить Закон «Про платіжні послуги»

Закон України «Про платіжні послуги» використовує поняття неакцептованої платіжної операції. Такою визнається операція, виконана надавачем платіжних послуг без отримання згоди платника в установленій законом або договором формі.

Чинні положення регулюють:

• порядок підтвердження згоди клієнта на здійснення платежу;
• відповідальність надавача платіжних послуг за неналежне виконання операції;
• обов’язки користувача щодо збереження платіжного інструменту та персональних даних;
• строки та порядок повідомлення банку про неакцептовану операцію;
• повернення коштів і відновлення стану рахунку;
• випадки, коли відповідальність може покладатися на користувача.

Надавач платіжних послуг відповідає за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо не доведе, що вона була проведена належним чином. Водночас конкретне рішення щодо повернення коштів залежить від обставин операції, способу її підтвердження та дотримання клієнтом правил користування карткою, рахунком або банківським застосунком.

Саме співвідношення цих норм із положеннями законопроєкту стало центральним предметом заперечень банківської асоціації.

«Основні механізми захисту користувачів платіжних послуг уже закладені в чинному законодавстві про платіжні послуги та в наглядовій практиці Національного банку» (позиція Національної асоціації банків України щодо законопроєкту №15274, оприлюднена 31 липня 2026 року).

Коли клієнт може не відповідати за списання

Законопроєкт пропонує точніше закріпити випадки, коли втрати від незаконної операції не повинні покладатися на власника рахунку.

Йдеться, зокрема, про використання платіжного засобу без фізичного пред’явлення картки або без належної електронної ідентифікації платіжного інструменту та його власника.

Клієнт може нести відповідальність, якщо буде встановлено, що він умисно або через недотримання правил безпеки сприяв втраті чи незаконному використанню:

• PIN-коду;
• пароля до банківського застосунку;
• реквізитів картки;
• одноразового коду підтвердження;
• іншої інформації, необхідної для проведення платежу.

Законодавча ініціатива передбачає, що відповідні обставини має доводити банк. Сам факт використання правильних реквізитів або проходження технічної авторизації не повинен автоматично визначати відповідальність власника рахунку без оцінки інших обставин операції.

Що відбувається із законопроєктом у Верховній Раді

Законопроєкт №15274 Верховна Рада отримала 26 травня 2026 року. Наступного дня проєкт закону, пояснювальну записку, порівняльну таблицю та інші супровідні документи надали для ознайомлення і направили до профільного комітету.

14 липня відбулося засідання комітету, зазначене в офіційній картці документа. Водночас статус законопроєкту залишається незмінним — «опрацьовується в комітеті». Рішення про його прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання на сторінці законодавчої ініціативи не оприлюднене.

Бюджетна експертиза встановила, що законопроєкт не матиме прямого впливу на показники державного або місцевих бюджетів. У разі ухвалення він може набрати чинності у строк, запропонований автором.

До завершення парламентського розгляду банки та клієнти продовжують керуватися чинними положеннями законів «Про платіжні послуги», «Про банки і банківську діяльність», нормативними актами НБУ та умовами договору між банком і користувачем.

Що має зробити клієнт після несанкціонованого списання

Незалежно від подальшої долі законопроєкту, власник рахунку повинен одразу повідомити банк про операцію, якої він не здійснював. Швидкість звернення має значення для блокування платіжного інструменту, перевірки операції та фіксації часу, коли клієнт дізнався про списання.

Основний порядок дій:

1. Негайно заблокувати картку або доступ до рахунку через банківський застосунок, контактний центр чи відділення.
2. Повідомити банк про несанкціоновану операцію та подати офіційну заяву на її оскарження.
3. Зберегти повідомлення, виписки, дані про час і суму платежу та номер звернення до банку.
4. У разі шахрайства звернутися із заявою до Національної поліції.
5. Отримати письмову відповідь банку щодо результатів перевірки та підстав повернення коштів або відмови.

Спір між банківською асоціацією та авторами законодавчої ініціативи стосується насамперед способу правового регулювання. Законопроєкт №15274 пропонує прямо закріпити обов’язок банку відновити кошти після недозволеної або некоректної операції, тоді як НАБУ наполягає, що аналогічні питання вже врегульовані спеціальним законодавством про платіжні послуги.

Остаточне рішення щодо документа має ухвалити Верховна Рада після розгляду висновків профільного комітету та зауважень учасників банківського ринку.

Читайте також: Податківці та виїзди за кордон: кого насправді можуть перевіряти