Камери в сучасних автомобілях уже не обмежуються передаванням зображення під час руху заднім ходом. Як повідомляє редакція Realnist, виробники розміщують об’єктиви над номерним знаком, у решітці радіатора, під дзеркалами, за лобовим склом, на стійках кузова та всередині салону, оскільки одну й ту саму відеосистему можуть використовувати одразу кілька електронних асистентів.
Камери дають автомобілю змогу визначати не лише відстань до перешкоди, а й тип об’єкта: транспортний засіб, пішохід, велосипедист, дорожній знак, смуга руху або бордюр. Отримані дані використовують системи кругового огляду, утримання в смузі, автоматичного дальнього світла, попередження про зіткнення, екстреного гальмування та контролю уваги водія.
Камера заднього виду стала обов’язковим обладнанням
Поширення автомобільних камер прискорилося після запровадження нормативних вимог. У США Національна адміністрація безпеки дорожнього руху — NHTSA — зобов’язала оснащувати системою заднього огляду транспортні засоби масою до 10 000 фунтів, вироблені з 1 травня 2018 року. Вимога поширилася на легкові автомобілі, кросовери, фургони, автобуси та частину вантажівок.
Згідно з правилом, водій має бачити зону завширшки 20 футів і завдовжки 10 футів безпосередньо позаду машини. Метою рішення було зменшення кількості наїздів під час руху заднім ходом, коли в зоні, недоступній через дзеркала, опиняються діти, літні люди або невисокі перешкоди.
«Система повинна розширювати поле огляду, щоб водій міг виявляти об’єкти позаду автомобіля» (NHTSA, остаточне правило щодо задньої оглядовості, 31 березня 2014 року; переклад).
Коли автовиробники почали серійно встановлювати задні камери, дисплеї, блоки обробки відео та відповідне програмне забезпечення, розширення системи стало технічно простішим. До задньої камери додали передню та дві бічні, а їхні зображення почали програмно об’єднувати в панораму навколо автомобіля.
Детальніше Читати
Як працює круговий огляд
Система кругового огляду зазвичай використовує чотири камери: передню, задню та дві бічні, розміщені переважно під корпусами дзеркал. Програмне забезпечення коригує перспективу кожного зображення та формує на центральному дисплеї умовний вид зверху.
Це не зображення з реальної камери над автомобілем, а цифрова панорама, складена з кількох відеопотоків.
Круговий огляд допомагає оцінювати положення коліс відносно бордюру, контролювати передню частину кузова, виїжджати з тісного паркомісця та маневрувати біля низьких перешкод. Деякі системи дозволяють перемикатися між широким, боковим і збільшеним ракурсами.
Детальніше Читати
Ford, наприклад, описує свою доступну систему 360-градусного огляду як поєднання передніх, задніх, бічних і сформованих зверху зображень. На дисплей також можуть одночасно виводитися два ракурси.
Найважливіші паркувальні функції камер:
- відображення простору позаду та попереду автомобіля;
- контроль сліпих зон біля коліс і кутів кузова;
- формування панорами кругового огляду;
- виявлення транспорту, що рухається поперек позаду;
- передавання даних системі автоматичного гальмування.
Камери стали частиною активної безпеки
Найбільше навантаження під час руху припадає на фронтальну камеру, яку зазвичай встановлюють у верхній частині лобового скла. Вона спрямована вперед і постійно аналізує дорожню сцену.
За відеопотоком електроніка може розпізнавати лінії розмітки, краї дороги, транспортні засоби, пішоходів, велосипедистів, дорожні знаки та сигнали світлофорів. Дані надходять до різних систем допомоги водієві.
Одна фронтальна камера може обслуговувати:
- попередження про виїзд зі смуги;
- утримання автомобіля в межах смуги;
- розпізнавання дорожніх знаків;
- автоматичне перемикання дальнього світла;
- попередження про небезпеку зіткнення;
- автоматичне екстрене гальмування.
Камера й радар виконують різні завдання. Радар добре вимірює відстань, напрямок і відносну швидкість об’єкта, тоді як відеосистема допомагає класифікувати побачене. Тому виробники часто використовують кілька типів датчиків одночасно, а програмне забезпечення зіставляє отримані сигнали.
Детальніше Читати
Кількість камер збільшується не через дублювання однієї функції, а через необхідність контролювати різні напрямки та зони навколо кузова.
Наскільки камери зменшують ризик аварій
Дослідження Страхового інституту дорожньої безпеки США показало, що камера заднього огляду разом із паркувальними датчиками знижувала частоту зареєстрованих поліцією аварій під час руху заднім ходом на 42%. Після додавання автоматичного заднього гальмування скорочення становило 78%.
Окреме попередження про поперечний рух позаду зменшувало кількість таких зіткнень приблизно на 22%. Ця функція використовує датчики для виявлення автомобілів, які наближаються зліва або справа, коли водій виїжджає заднім ходом із паркомісця.
«Поєднання задньої камери, паркувальних датчиків і автоматичного гальмування скоротило аварії під час руху заднім ходом на 78%» (IIHS, результати дослідження систем запобігання заднім зіткненням, 22 лютого 2018 року; переклад).
Водночас сама камера не гарантує уникнення зіткнення. Її ефективність залежить від того, чи дивиться водій на дисплей і чи встигає відреагувати. Автоматичне гальмування підвищує результативність системи, оскільки в критичний момент може самостійно зупинити автомобіль.
Чому камери потрібні напівавтоматичному керуванню
Системам допомоги під час руху трасою недостатньо бачити лише простір попереду. Вони мають відстежувати смуги, автомобілі з боків, зони позаду та ситуацію під час перестроювання.
В офіційному посібнику Tesla зазначено, що актуальний Model Y має камери над передньою решіткою і заднім номерним знаком, на дверних стійках, біля лобового скла та на передніх крилах. У салоні також встановлена окрема камера над дзеркалом заднього виду.
Виробник прямо попереджає, що водій не повинен повністю покладатися на камери. Забруднений або перекритий об’єктив, дощ, погана видимість і стерта дорожня розмітка можуть погіршувати роботу систем або тимчасово робити окремі функції недоступними.
«Ніколи не покладайтеся на камеру як на підтвердження, що навколо немає людей чи перешкод» (Tesla, посібник власника Model Y; переклад).
Саме тому сучасні асистенти залишаються допоміжними системами. Відповідальність за спостереження за дорогою та керування автомобілем зберігається за водієм, якщо виробник прямо не передбачив інший сертифікований режим експлуатації.
Навіщо камера стежить за водієм
Частина автомобільних камер спрямована не назовні, а в салон. Інфрачервоні системи контролю водія визначають напрямок погляду, положення голови, тривалість заплющення очей і реакцію на попередження.
Ford повідомляє, що в системі BlueCruise камера контролює погляд і положення голови, щоб переконатися: водій дивиться на дорогу навіть тоді, коли йому дозволено прибрати руки з керма на визначених ділянках автомагістралей.
У системі GM Super Cruise невелика камера на рульовій колонці працює разом з інфрачервоними світлодіодами. Вона визначає, куди дивиться водій. Якщо людина не приділяє дорозі достатньої уваги, система послідовно подає візуальні, звукові та тактильні попередження.
GM також повідомляла, що Driver Attention Assist 2.0 може виявити відсутність реакції водія, сповільнити автомобіль до зупинки та зв’язатися із сервісом OnStar. Доступність такої функції залежить від моделі та комплектації.
Нові вимоги ЄС прискорюють поширення камер
У Європейському Союзі Загальний регламент безпеки зобов’язав оснащувати нові транспортні засоби низкою електронних систем. До переліку входять технології виявлення перешкод під час руху заднім ходом за допомогою камер або датчиків, попередження про сонливість, інтелектуальна допомога з контролем швидкості та сигнали аварійного гальмування. Для легкових автомобілів і фургонів також передбачені системи утримання в смузі та автоматичного гальмування.
Єврокомісія вказує, що ці вимоги поширюються на нові транспортні засоби, які продаються в ЄС. Частина функцій може працювати на основі камери, частина — за допомогою радара, ультразвукових датчиків або поєднання кількох технологій.
Регуляторні вимоги не означають, що кожен автомобіль матиме однакову кількість камер. Остаточна конфігурація залежить від набору асистентів, класу машини, платформи виробника та комплектації.
Чому штатні камери не завжди працюють як відеореєстратор
Камера, яка передає дані системі утримання в смузі або екстреного гальмування, не обов’язково веде постійний запис. Для функції відеореєстратора потрібні накопичувач, система керування файлами, захист записів від пошкодження та програмний інтерфейс для перегляду матеріалів.
Деякі виробники вже використовують зовнішні камери для запису. Tesla, зокрема, має функції Dashcam і Sentry Mode, для роботи яких передбачені окремі вимоги до USB-накопичувача. У режимі Sentry власник також може переглядати зображення з доступних зовнішніх камер через мобільний застосунок за дотримання встановлених умов.
Однак наявність камери не означає автоматичного збереження всього відеопотоку. Режими запису, тривалість зберігання та доступ до даних визначаються конструкцією автомобіля, налаштуваннями, законодавством конкретної країни й політикою виробника.
Камери перетворилися на базовий датчик сучасного автомобіля. Вони усувають частину сліпих зон, спрощують паркування, розпізнають дорожні об’єкти, передають інформацію системам гальмування та утримання в смузі, а в салоні контролюють готовність водія втрутитися в керування. З поширенням активної безпеки й напівавтоматичних асистентів кількість таких камер зростатиме, але їхня робота й надалі залежатиме від чистоти об’єктивів, умов видимості, програмного забезпечення та уваги людини за кермом.
Читайте також: В Україні хочуть підвищити штрафи за паркування на місцях для людей з інвалідністю
