Путін заявив про продовження наступу РФ і відкинув пропозицію України щодо ударів

Володимир Путін заявив, що Росія продовжить наступ на фронті та спроби повністю захопити Донецьку, Луганську, Запорізьку й Херсонську області незалежно від нових пропозицій України щодо зниження інтенсивності бойових дій. Російський президент також відкинув озвучену ним українську ініціативу про взаємне припинення далекобійних ударів, стверджуючи, що такий крок мав би послабити тиск на українські війська, — повідомляє редакція Realnist з посиланням на Reuters.

У телевізійному інтерв’ю, оприлюдненому 28 червня, Путін пов’язав відмову від обмеження далекобійних атак із ситуацією на приблизно 1250-кілометровій лінії фронту. Він одночасно визнав, що українські удари по російській нафтовій інфраструктурі спричинили перебої з пальним у низці регіонів РФ, і закликав швидко збільшити виробництво найбільш потрібних систем протиповітряної оборони.

Москва відкинула взаємне припинення далекобійних ударів

За словами Путіна, Україна запропонувала взаємно припинити удари далекобійною зброєю як один із кроків до припинення війни. Російський президент заявив, що Москва не прийме цю пропозицію, оскільки розглядає її як спробу зменшити тиск на українські підрозділи вздовж фронту.

«Зрозуміло, чому робиться ця пропозиція», — сказав Путін в інтерв’ю російському державному телебаченню, коментуючи можливість обмеження ударів по цілях у глибині територій.

Він стверджував, що російські удари по Україні є потужнішими та завдають більшої шкоди, а українське керівництво нібито намагається домогтися паузи через нестачу особового складу у Збройних силах України. Путін не представив у цьому фрагменті інтерв’ю документів або докладного тексту української пропозиції.

Російський президент прямо пов’язав відмову від обмеження далекобійних атак із наміром продовжувати операції на сухопутному фронті.

Путін заявив: «Порятунок київського режиму не входить до наших планів».

Саме цим формулюванням він пояснив небажання погоджуватися на запропонований формат взаємного припинення ударів.

Офіс президента України в нічні години одразу не коментував заяви Путіна у відповідь на запит Reuters. Раніше, 4 червня, Володимир Зеленський оприлюднив відкритого листа президенту Росії, у якому запропонував особисту зустріч. Путін від такої зустрічі відмовився.

Росія продовжує вимагати повного контролю над чотирма областями

В інтерв’ю Путін заявив, що головними цілями російської армії залишаються повне захоплення Донбасу, а також територій Запорізької та Херсонської областей. Для позначення цих українських територій він знову використав російський імперський термін «Новоросія».

За словами російського президента, українські далекобійні атаки мають на меті відвернути увагу й ресурси РФ від бойових дій на фронті. Він назвав основними цілями:

• повне захоплення Донецької та Луганської областей;
• встановлення контролю над усією територією Запорізької області;
• встановлення контролю над усією територією Херсонської області.

Росія не контролює повністю жодну з чотирьох областей, які оголосила анексованими у вересні 2022 року. Москва тривалий час вимагає, щоб українські війська залишили підконтрольну Україні частину Донецької області, називаючи це однією з умов припинення війни.

Генеральна асамблея ООН у резолюції «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» засудила спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Організація Об’єднаних Націй наголошує, що приєднання території іншої держави внаслідок погрози силою або її застосування не має юридичної сили.

Заява Путіна означає, що Кремль не відмовляється від максимальних територіальних вимог і пов’язує можливе завершення війни з подальшими діями російської армії.

Путін визнав проблеми з постачанням пального в Росії

Окрему частину інтерв’ю Путін присвятив українським ударам середньої та великої дальності по російській інфраструктурі. Основними цілями таких операцій стали нафтопереробні підприємства, нафтобази та об’єкти, пов’язані з постачанням пального.

На нараді в Кремлі з урядовцями та іншими посадовцями Путін визнав, що удари спричинили дефіцит пального в окремих регіонах Росії. Водночас він заявив, що російська влада вживає заходів для подолання перебоїв.

Російський президент назвав пріоритетом швидке розширення виробництва засобів ППО.

«Перше завдання — швидко й значно наростити виробництво найбільш потрібних систем протиповітряної оборони», — заявив Путін.

Він також закликав прискорити відновлення пошкоджених підприємств і збільшити виробництво пального. За його словами, атаки на російську інфраструктуру не змінюють ситуацію на лінії бойового зіткнення.

Путін перелічив три напрями реагування російської влади:

• посилення протиповітряного захисту промислових об’єктів;
• прискорення ремонту пошкоджених нафтопереробних потужностей;
• збільшення доступних обсягів пального для внутрішнього ринку.

Україна протягом останніх місяців посилила удари по об’єктах російської нафтової промисловості. Президент Володимир Зеленський 25 червня повідомив, що погодив 40-денну кампанію, спрямовану на посилення тиску на Росію та примушення її до припинення війни.

Українська влада розглядає російську паливну й енергетичну інфраструктуру як частину системи забезпечення армії РФ. Удари спрямовуються, зокрема, по підприємствах, які виробляють або зберігають пальне, необхідне для військової техніки та авіації.

Путін очікує відновлення контактів зі США

Російський президент заявив, що очікує нового етапу дипломатичних контактів за посередництва Сполучених Штатів. За його словами, американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть знову приїхати до Москви після завершення «гарячої фази» конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном.

Путін також прокоментував переговори з президентом США Дональдом Трампом, які відбулися на Алясці у 2025 році. Він погодився з попередньою заявою державного секретаря США Марко Рубіо про те, що сторони не укладали офіційної угоди щодо завершення війни.

«Ніхто нічого не підписував», — сказав Путін, додавши, що сторони обговорювали можливі варіанти припинення бойових дій.

За його версією, представники США пропонували компроміси, які згодом були включені до американських пропозицій. Детального переліку цих положень у наведеній частині інтерв’ю Путін не оприлюднив.

Москва водночас заявляє про готовність продовжувати дипломатичні контакти та підтверджує намір вести наступ до досягнення своїх територіальних цілей.

Лукашенко може бути залучений до переговорів

Путін також припустив, що президент Білорусі Олександр Лукашенко може допомагати в організації або проведенні майбутніх переговорів. Перед інтерв’ю Путін і Лукашенко провели дводенні переговори.

Російський президент не деталізував можливий формат участі білоруського керівника. Білорусь у лютому 2022 року надала Росії свою територію для наступу на Україну, зокрема на Київську та Чернігівську області. Лукашенко надалі заявляв, що не планує направляти білоруські війська безпосередньо на фронт.

Українська влада неодноразово повідомляла про використання території та інфраструктури Білорусі для підтримки російських військових операцій. У своєму інтерв’ю Путін ці звинувачення не коментував.

Заяви російського президента від 28 червня підтвердили, що Москва не планує припиняти сухопутний наступ в обмін на обмеження далекобійних атак. Кремль зберігає вимогу щодо повного контролю над чотирма українськими областями, одночасно визнаючи наслідки українських ударів для російської паливної галузі та потребу терміново посилювати протиповітряну оборону.

Читайте також: Зеленський затвердив 40-денну операцію СБУ, щоб спонукати Росію завершити війну