Ігор Скибюк стане начальником Генштабу ЗСУ: біографія та бойовий шлях генерал-майора

Ігор Скибюк стане новим начальником Генерального штабу ЗСУ після завершення кадрового оновлення вищого військового керівництва. Про підготовку відповідного рішення 22 липня повідомив президент Володимир Зеленський, як повідомляє редакція Realnist з посиланням на офіційні ресурси глави держави. Укази, якими мають формалізувати зміну керівництва Збройних сил, готуються до підписання.

Кандидатуру генерал-майора визначили за підсумками наради Зеленського з новим головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та Євгенієм Хмарою. Президент назвав Скибюка досвідченим військовим, який разом із Драпатим брав участь у захисті України. До нового призначення генерал-майор працював заступником начальника Генерального штабу, а раніше командував Десантно-штурмовими військами та 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою.

«Новим начальником Генерального штабу Збройних Сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — дуже досвідчений військовий, із яким новий Головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну» (Володимир Зеленський, у повідомленні за підсумками наради 22 липня 2026 року).

Які кадрові рішення готують у керівництві ЗСУ

Зеленський повідомив, що порядок подальших кадрових кроків уже визначено. Крім призначення Ігоря Скибюка, керівництво держави та армії узгодило подальші формати служби для колишнього головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. Конкретні посади, на яких вони продовжать службу, у повідомленні не називалися.

Основною вимогою після оновлення керівництва президент назвав збереження злагодженої роботи всіх складових Збройних сил. Кадрові зміни відбуваються після рішення про призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ.

Напередодні Зеленський заявив, що конфігурацію Генерального штабу мають оновити за участю Драпатого, Євгенія Хмари та Павла Паліси.

Майбутній начальник Генштабу вже працював усередині центрального органу військового управління і безпосередньо займався питаннями підготовки військовослужбовців.

Ключові рішення, оголошені після нарад:

• Михайло Драпатий має очолити Збройні сили України;
• Ігор Скибюк має стати начальником Генерального штабу;
• Олександру Сирському та Андрію Гнатову визначили подальші формати служби;
• оновлене військове керівництво має забезпечити безперервність бойових операцій;
• відповідні кадрові рішення мають бути закріплені президентськими указами.

Що відомо про Ігоря Скибюка

Ігор Анатолійович Скибюк народився 1977 року. Він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ у 1998 році, а також навчався в Національному університеті оборони України, який закінчував у 2011 та 2024 роках.

Відомий етап його служби пов’язаний із 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою. Скибюк командував цим з’єднанням під час повномасштабного російського вторгнення. Підрозділи бригади брали участь у бойових операціях, зокрема під час українського контрнаступу на Харківщині 2022 року.

Після командування 80-ю бригадою Скибюк став начальником штабу — заступником командувача Десантно-штурмових військ. 11 лютого 2024 року він очолив ДШВ ЗСУ.

На цій посаді займався управлінням десантно-штурмовими підрозділами, організацією бойової підготовки та застосуванням військ на фронті.

У червні 2025 року Скибюка призначили заступником начальника Генерального штабу. Одночасно командування Десантно-штурмовими військами передали Олегу Апостолу. Президент тоді пояснював кадрові рішення необхідністю поширювати бойовий досвід найефективніших бригад на всю армію.

Основні етапи служби Ігоря Скибюка:

• командир 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади;
• начальник штабу — заступник командувача ДШВ;
• командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ з лютого 2024 року;
• заступник начальника Генерального штабу з червня 2025 року;
• кандидат на посаду начальника Генерального штабу ЗСУ у липні 2026 року.

Підготовка військових і досвід роботи у Генштабі

На посаді заступника начальника Генштабу Скибюк брав участь у роботі над удосконаленням військової підготовки. Під час навчально-методичного збору в 199-му навчальному центрі ДШВ він розглядав із представниками навчальних центрів питання підготовки мобілізованих військовослужбовців із тактичної медицини.

За результатами збору було вирішено змінити програму навчання: скоротити кількість вправ, які рідко застосовують у реальних умовах, та збільшити час на опрацювання найбільш актуальних тем. Також ішлося про розвиток матеріально-технічної бази навчальних центрів, закупівлю макетів і витратних матеріалів для занять із тактичної медицини.

«Оцінка знань має бути на рівні 5+, адже від умінь кожного залежить життя побратимів» (Ігор Скибюк, під час навчально-методичного збору в 199-му навчальному центрі ДШВ).

Раніше, очолюючи ДШВ, Скибюк наголошував на необхідності готувати десантників до агресивного ближнього бою та досягати індивідуальної переваги над противником. В інтерв’ю, оприлюдненому офіційним ресурсом Десантно-штурмових військ, він також пояснював свій підхід до управління особовим складом.

«У більшості випадків не бачу необхідності кричати, підвищувати голос. Хоча це інколи навіть потрібно, але це не може бути правилом поведінки» (Ігор Скибюк, в інтерв’ю під час перебування на посаді командувача ДШВ).

Які завдання обговорили з новим військовим керівництвом

Під час наради, після якої оголосили кандидатуру Скибюка, обговорювали організаційні зміни у Збройних силах. Серед визначених напрямків — розвиток українських кіберсил, удосконалення підготовки військових, посилення бойових підрозділів і продовження переходу до корпусної системи.

Окремим пріоритетом названо ефективну організацію мобілізаційного процесу. Під час попереднього звернення Зеленський також заявляв, що нове керівництво має підготувати оновлену стратегію оборони, продовжити реформування корпусної системи та виконати запити командирів щодо постачання зброї, безпілотників і обладнання.

Учасники наради розглянули ситуацію на Олександрівському напрямку, Донеччині та інших ділянках інтенсивних бойових дій. Також ішлося про постачання для українських програм далекобійних і середніх ударів, які попередньо обговорювали з бойовими командирами та виробниками озброєння.

До переліку оборонних напрямків увійшли:

• розвиток кіберсил і технологічних спроможностей;
• підготовка особового складу та зміни в системі навчання;
• подальше розгортання корпусної структури;
• організація ефективної мобілізації;
• постачання зброї, дронів та обладнання бойовим підрозділам;
• реалізація програм далекобійних і середніх ударів;
• посилення протиповітряної та протиракетної оборони.

Серед проєктів протиповітряної оборони названо антибалістичну програму «Фрея», роботу зі Сполученими Штатами щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot і спільні програми з європейськими партнерами.

Читайте також: Федоров відмовився від запропонованих посад: яку умову колишній міністр поставив Зеленському