Ціни на пшеницю впали майже вдвічі: фермери продають урожай, щоб профінансувати посівну

На Волині ціни на пшеницю врожаю-2026 впали до 5–7 тис. грн за тонну. Фермери змушені продавати зерно, щоб оплатити пальне, добрива, зарплати, податки й профінансувати нову посівну кампанію.

8 хв. читання
На Волині ціни на пшеницю врожаю-2026 впали до 5–7 тис. грн за тонну. Фермери змушені продавати зерно, щоб оплатити пальне, добрива, зарплати, податки й профінансувати нову посівну кампанію.

Ціна на пшеницю врожаю 2026 року на Волині знизилася до 5–7 тисяч гривень за тонну, тоді як торік окремі господарства продавали зерно приблизно по 10 тисяч гривень. Фермери частково реалізують новий урожай навіть за нинішніми цінами, оскільки їм необхідні кошти на дизельне пальне, мінеральні добрива, зарплати, податки та підготовку наступної посівної кампанії. Як повідомляє редакція сайту Realnist з посиланням на Суспільне Луцьк, станом на середину серпня в області вже завершили збір ячменю та гороху, а пшеницю обмолотили на 96% площ.

Урожайність ранніх культур цього року також нижча за минулорічну. За даними директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрія Юрченка, в області вже намолотили близько 900 тисяч тонн зернових та зернобобових культур, зокрема майже 700 тисяч тонн пшениці та понад 130 тисяч тонн ріпаку. Водночас аграрії, з якими поспілкувалося Суспільне, говорять про суттєве скорочення врожайності через посушливі погодні умови та необхідність продавати частину зерна для фінансування поточних витрат господарств.

Урожайність пшениці впала через посуху

Фермер Павло Давидюк обробляє 3,5 тисячі гектарів землі в Олицькій громаді. У 2026 році його господарство засіяло 1200 гектарів озимої пшениці, 250 гектарів озимого ячменю та 800 гектарів ріпаку. За словами аграрія, посуха безпосередньо вплинула на результат жнив: недобір зернових перевищив дві тонни з гектара, а ріпаку — становив від 500 кілограмів до тонни з гектара.

Одночасно з падінням урожайності знизилися і закупівельні ціни.

Давидюк розповів, що минулого року пшеницю третього класу господарство могло реалізовувати приблизно по 10 тисяч гривень за тонну. У серпні 2026 року ціна, яку називає фермер, становить близько 7 тисяч гривень.

Частину врожаю підприємство законтрактувало ще до початку жнив, тому її планують продати за вищою ціною. Іншу частину зерна господарство реалізовуватиме зараз, а частину залишить на зберігання в розрахунку на вигідніші умови продажу пізніше.

«Ми змушені продавати, бо все рівно треба купувати як дизель, так і мінеральні добрива, платити людям, в першу чергу, заробітну плату. Потрібно нам продати близько 10 тонн пшениці, щоб купити одну тонну дизеля», — розповів Павло Давидюк Суспільному Луцьк під час жнив урожаю 2026 року.

Фактично кошти від продажу нового врожаю аграрії одразу спрямовують на наступний виробничий цикл. Господарству необхідно закуповувати пальне й добрива та готуватися до подальших польових робіт.

Основні витрати, для яких аграрії зараз реалізують зерно:

  • дизельне пальне та запчастини;
  • мінеральні добрива і підготовка нової посівної;
  • заробітні плати, податки та інші поточні витрати господарств.

В одному з господарств урожайність скоротилася з 9 до 6 тонн з гектара

Схожу ситуацію описує аграрій Анатолій Никонюк із села Городище Луцького району. Його підприємство обробляє 11 тисяч гектарів землі.

За словами Никонюка, урожай усіх культур у господарстві цього року приблизно на 30% нижчий порівняно з попереднім сезоном. Якщо у 2025 році підприємство отримувало близько 90 центнерів пшениці з гектара, або 9 тонн, то у 2026 році показник становить близько 60 центнерів — 6 тонн з гектара.

Різниця становить близько трьох тонн пшениці на кожному гектарі.

На складах підприємства на момент розмови із журналістами зберігалося 18 тисяч тонн пшениці нового врожаю. Повністю утримувати цей обсяг без продажу господарство не планує: зерносховища необхідно звільняти для наступних культур, а підприємству потрібні кошти для операційної роботи.

«Не можна так 100% все притримувати: по-перше, треба звільняти місця під інші культури, по-друге, треба заробітну плату платити. Купувати запчастини, купувати пальне, податки платити, помагати війську нашому», — сказав Анатолій Никонюк Суспільному Луцьк.

Аграрій також навів конкретні ціни. За його словами, у попередньому сезоні пшеницю продавали приблизно по 10 тисяч гривень за тонну, тоді як зараз покупці пропонують близько 5 тисяч гривень.

Змінилися ціни й на ріпак. На початку сезону переробники декларували закупівельну ціну близько 26 тисяч гривень за тонну, а згодом вона знизилася до 21,5 тисячі гривень.

«Минулого року ми продавали пшеницю в межах 10 000 грн за тонну, а зараз хочуть купити за 5000», — зазначив Анатолій Никонюк у коментарі Суспільному.

Для господарства продаж частини врожаю є не питанням вибору моменту на ринку, а способом забезпечити фінансування поточних робіт.

Ціни на пшеницю впали майже вдвічі: фермери продають урожай, щоб профінансувати посівну

На Волині намолотили близько 700 тисяч тонн пшениці

За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрія Юрченка, станом на середину серпня в області загалом обмолотили приблизно 900 тисяч тонн зернових і зернобобових культур. Із цього обсягу майже 700 тисяч тонн припадає на пшеницю. Ріпаку намолотили понад 130 тисяч тонн.

Перед початком сезону Волинська ОДА повідомляла, що у 2026 році в області планують зібрати зернові з 284 тисяч гектарів. Пшениця займає найбільші площі — 148 тисяч гектарів. Порівняно з попереднім роком площі озимої пшениці збільшили приблизно на 10 тисяч гектарів.

Запланована структура жнив у Волинській області включала:

  • 148 тис. га пшениці;
  • 26,5 тис. га ярого ячменю;
  • 24 тис. га вівса;
  • 12 тис. га жита;
  • близько 45 тис. га ріпаку.

Юрченко зазначив, що погодні умови негативно позначилися на врожайності, через що окремі показники нижчі, ніж у 2025 році. Водночас наявних у Волинській області потужностей для зберігання достатньо, щоб розмістити весь зібраний урожай.

Експорт залишається одним із факторів для зернового ринку

Аграрії, опитані Суспільним, серед причин падіння закупівельних цін називають складнощі з експортом зернових. Директор департаменту АПК Волинської ОДА Юрій Юрченко також повідомив про проблеми з експортом і зазначив, що уряд та бізнес працюють над пошуком шляхів їх вирішення.

Водночас офіційні дані Адміністрації морських портів України свідчать, що морська логістика продовжує працювати в умовах постійних воєнних ризиків. АМПУ повідомляла, що з початку 2026 року українські морські порти обробили 35 млн тонн вантажів, понад 19 млн тонн із яких становили зернові.

За даними адміністрації, портова інфраструктура регулярно зазнає ракетних і дронових атак, що створює ризики для судноплавства, персоналу та логістичних операцій.

На початку 2026 року АМПУ також повідомила, що від моменту запуску Українського морського коридору у 2023 році через морські порти було перевалено 100 млн тонн зернових вантажів. Коридор використовується для експорту аграрної продукції в умовах повномасштабної війни та постійної загрози ударів по портовій інфраструктурі.

Посів нового врожаю вже почався

Попри посушливі умови та нижчу врожайність, окремі сільськогосподарські підприємства Волині вже почали посів ріпаку під урожай наступного року, повідомив Юрій Юрченко.

Це означає, що для частини господарств завершення жнив фактично збігається з початком нового виробничого циклу. Виручені від продажу пшениці кошти потрібні не тільки для покриття витрат уже завершеного сезону, а й для закупівлі матеріалів і ресурсів для наступних польових робіт.

За нинішніх цін аграрії одночасно вирішують два завдання — забезпечують господарства оборотними коштами та намагаються не продавати весь урожай одразу.

Частину пшениці фермери залишають на складах, однак повністю відкласти реалізацію вони не можуть. Необхідність фінансувати пальне, добрива, зарплати, податки, запчастини та наступну посівну змушує господарства поступово виходити на ринок навіть тоді, коли запропонована ціна істотно нижча за минулорічну.

Читайте також: Хабарі у ТЦК до $150 тисяч: нардеп Качура назвав суми за «вихід» і керівні посади

Поділіться цією статтею