Уряд скасував Координаційний центр із бронювання: чому Кабмін відмовився від нового органу

Координаційний центр із бронювання військовозобов’язаних, який мав стати додатковою ланкою під час визначення критично важливих підприємств, створювати не будуть. Кабінет Міністрів на засіданні 22 липня 2026 року скасував постанову від 8 липня про утворення нового консультативно-дорадчого органу, повідомляє редакція Realnist. Рішення стосувалося документа «Деякі питання утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Постанова, ухвалена попереднім складом уряду, офіційно не публікувалася. Під час її доопрацювання головний розробник не врахував зауваження п’яти державних органів, серед яких були силові та профільні відомства. Після зміни складу Кабінету Міністрів уряд вирішив відмовитися від створення центру.

Чинний порядок бронювання продовжує регулюватися постановою Кабміну №76 та внесеними до неї змінами.

«На засіданні Кабінету міністрів України від 22 липня 2026 року було ухвалене рішення про скасування постанови уряду» (Олександр Федієнко, допис у Facebook від 22 липня 2026 року).

Яку постанову скасував Кабмін

Йдеться про постанову від 8 липня 2026 року, яка передбачала утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та воєнного стану. Документ не був оприлюднений у державній базі нормативно-правових актів.

16 липня Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства поширило повідомлення про створення центру. Наступного дня інформацію прибрали із сайту відомства, а розісланий пресреліз оголосили недійсним. За поясненням пресслужби міністерства, повідомлення було надіслане передчасно.

«Просимо вважати новину “Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних” недійсною» (пресслужба Мінекономіки, повідомлення щодо матеріалу від 16 липня 2026 року).

Запланований центр мав працювати як тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. До його повноважень мали входити:

• координація роботи державних органів у питаннях бронювання;
• підготовка рішень щодо проблемних ситуацій під час оформлення броні;
• розгляд пропозицій про надання підприємствам, установам та організаціям статусу критично важливих;
• підготовка рекомендацій для органів, які ухвалюють рішення про критичність підприємств.

Рекомендації центру мали враховуватися міністерствами, іншими центральними органами та обласними військовими адміністраціями під час визначення підприємств критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, Збройних сил та інших військових формувань.

Таким чином, центр мав бути залучений не до безпосереднього оформлення відстрочки конкретному працівнику, а до попереднього етапу — підтвердження критично важливого статусу роботодавця.

Які державні органи подали зауваження

Олександр Федієнко оприлюднив урядову доповідну записку, в якій були викладені причини перегляду постанови. У документі зазначалося, що під час доопрацювання проєкту головний розробник не врахував позиції кількох центральних органів влади.

Зауваження надали:

• Міністерство енергетики України;
• Міністерство внутрішніх справ України;
• Міністерство юстиції України;
• Міністерство розвитку громад та територій України;
• Служба безпеки України.

У доповідній записці саме неврахування цих зауважень та зміна складу уряду були зазначені серед підстав для скасування постанови від 8 липня. Кабмін у результаті не став запускати окремий орган, який мав би брати участь у розгляді питань критичності підприємств.

«Головним розробником не враховано зауваження» низки міністерств і Служби безпеки України (урядова доповідна записка, оприлюднена Олександром Федієнком).

Рішення також відбулося на тлі перегляду системи урядових допоміжних органів. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 22 липня доручив міністерствам протягом двох тижнів подати пропозиції щодо комісій, робочих груп, комітетів і координаційних центрів. Відомства мають запропонувати оновлення їхнього складу, переформатування або ліквідацію тих структур, подальшу роботу яких визнано недоцільною.

Що тепер діє для бронювання працівників

Скасування постанови означає, що запланований Координаційний центр не буде додатковою ланкою під час надання або підтвердження статусу критично важливого підприємства. Організації продовжують працювати за нормативною процедурою, встановленою чинними актами Кабінету Міністрів.

Основним документом залишається постанова Кабміну №76 від 27 січня 2023 року, яка визначає порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. У 2026 році уряд вносив до неї зміни, зокрема постановою №692 від 30 травня 2026 року. Обидва документи розміщені в офіційній базі законодавства Верховної Ради.

Для підприємств зберігається послідовність, за якою спочатку підтверджується відповідність установленим критеріям, після чого уповноважений державний орган ухвалює рішення про критичну важливість. Далі роботодавець отримує можливість подавати працівників на бронювання відповідно до чинного порядку.

Скасована постанова передбачала включення між підприємством та органом, який визначає критичність, ще одного консультативного рівня. Після рішення Кабміну від 22 липня матеріали не повинні передаватися до новоствореного Координаційного центру для отримання його рекомендації.

Окремого рішення про припинення чинних бронювань або анулювання вже наданих відстрочок у межах скасування цієї постанови не ухвалювали. Рішення уряду стосується саме відмови від створення нового Координаційного центру та передбаченого для нього механізму участі у визначенні критично важливих підприємств.

Читайте також: Ігор Скибюк стане начальником Генштабу ЗСУ: біографія та бойовий шлях генерал-майора