Податок на посилки до 150 євро не запровадили: Верховна Рада провалила ключове голосування

Пільга на посилки до 150 євро поки залишається чинною: Верховна Рада 1 вересня не змогла ухвалити законопроєкт №15112-д, який передбачав нову модель оподаткування дистанційних продажів товарів з-за кордону. Як повідомляє редакція Realnist, парламент не підтримав ані доопрацьований документ, ані альтернативні законопроєкти. Офіційні результати голосування Верховної Ради підтверджують: за прийняття №15112-д за основу проголосували 198 депутатів за мінімально необхідних 226.

Після невдалого голосування депутати спробували зберегти законопроєкт у парламентському процесі. За направлення №15112-д на повторне перше читання виступили 210 депутатів, а за повернення документа суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання — 220. В обох випадках рішення також не було прийнято, оскільки потрібно щонайменше 226 голосів.

Таким чином, остання спроба врятувати документ зупинилася за шість голосів до необхідного мінімуму.

Що саме передбачав законопроєкт №15112-д

Законопроєкт №15112-д був зареєстрований 7 травня 2026 року як доопрацьований проєкт змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій електронної торгівлі ПДВ. Його ініціаторами вказані голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев і народний депутат Олександр Сова. 26 серпня профільний комітет рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу та в цілому.

Головна зміна стосувалася товарів, які фізичні особи купують дистанційно у закордонних продавців через електронні інтерфейси та маркетплейси. Чинна пільга дозволяє ввозити міжнародні відправлення вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Законопроєкт передбачав перехід до моделі, за якої при дистанційному продажу ПДВ сплачувався б незалежно від того, коштує товар 20, 80 або 149 євро.

Міністерство фінансів пояснювало, що йдеться про наближення української системи до моделі, яка діє в Європейському Союзі.

Законопроєкт готували з урахуванням положень Директив Ради ЄС 2006/112/ЄС і 2006/79/ЄС. Офіційну картку та документи законопроєкту можна переглянути на сайті Верховної Ради.

Передбачалося, що для покупця процедура буде максимально автоматизованою. Мінфін заявляв, що ПДВ у розмірі 20% мав включатися безпосередньо у вартість товару на маркетплейсі, а сплату податку повинні були забезпечувати відповідні електронні платформи в межах нової системи.

Які відправлення планували залишити без ПДВ

Скасування порогу у 150 євро не означало оподаткування всіх без винятку міжнародних відправлень.

Проєкт передбачав збереження окремої пільги для некомерційних відправлень між фізичними особами. Йшлося про посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються безоплатно, не мають комерційного характеру та призначені для особистого використання одержувача.

Мінфін окремо вказував:

• посилки «від громадянина громадянину» до 45 євро мали залишитися без ПДВ;
• нова система не поширювалася на підакцизні товари за правилами дистанційного продажу;
• законопроєкт розширював податкові пільги щодо безпілотних літальних апаратів та товарів для оборони.

Нові правила, згідно з роз’ясненнями Міністерства фінансів, планували запустити не раніше 1 січня 2027 року. Це мало дати час на технічну підготовку системи адміністрування податку.

Мінфін оцінював додаткові надходження у 10 млрд грн на рік

Один із головних аргументів уряду та парламентського фінансового комітету стосувався бюджетних надходжень. Міністерство фінансів оцінювало потенційний додатковий фінансовий ресурс від нової моделі приблизно у 10 млрд грн щороку.

У травні Мінфін повідомляв, що ці кошти розглядаються як додатковий ресурс, зокрема для фінансування Сил оборони. Міністерство також аргументувало реформу необхідністю вирівняти умови між українським бізнесом, який сплачує ПДВ із продажів, та іноземними онлайн-продавцями товарів невеликої вартості.

26 серпня, за кілька днів до голосування, парламентський фінансовий комітет повторно рекомендував прийняти №15112-д разом із законопроєктом №15460 про зміни до Митного кодексу. Мінфін пояснював, що документи мають працювати як єдиний пакет — податкові правила доповнювалися процедурами митного оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Докладне офіційне пояснення запропонованої моделі доступне на сайті Міністерства фінансів України.

Гетманцев після голосування заявив про ризики для міжнародного фінансування

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев після провалу голосування різко оцінив рішення парламенту. У своєму Telegram-каналі він звернувся до представників українського бізнесу та заявив, що йому не вдалося переконати колег підтримати законодавчу ініціативу.

«Хочу вибачитися перед усім українським бізнесом, перед переробною промисловістю, легкою промисловістю, ритейлом тощо за провал законодавчих ініціатив, спрямованих на усунення норм, що дискримінують вас порівняно з іноземними конкурентами» (Данило Гетманцев, Telegram, 1 вересня 2026 року).

В окремому повідомленні депутат пов’язав результат голосування з міжнародними фінансовими програмами.

«І так, ціна цієї “помилки” гравців в політику — 4 млрд євро допомоги від ЄС та програма з МВФ. Фінансова катастрофа не на порозі. Вона вже в кімнаті» (Данило Гетманцев, Telegram, 1 вересня 2026 року).

Скасування пільги входить до зобов’язань України перед МВФ

Зв’язок реформи з програмою МВФ зафіксований у документах самого Фонду. В оновленій програмі Extended Fund Facility Україна взяла зобов’язання ухвалити законодавство, яке, серед іншого, скасовує податкове звільнення для імпорту товарів у малих поштових відправленнях. Відповідний структурний маяк був встановлений на кінець липня 2026 року.

У документах МВФ ідеться про пакет із двох податкових напрямів: оподаткування доходів через цифрові платформи та скасування податкової пільги для імпорту через поштові відправлення невеликої вартості. Ознайомитися з офіційними умовами програми можна в матеріалах Міжнародного валютного фонду.

20 липня Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд нової програми EFF для України та схвалила надання SDR 503 млн — приблизно $690 млн. Сам Фонд тоді повідомляв, що виконання частини структурних реформ відбувається із затримками.

Після голосування 1 вересня законопроєкт №15112-д не став законом: його не прийняли за основу, не направили на повторне перше читання і не повернули авторам на доопрацювання.

Офіційні результати трьох голосувань зафіксували відповідно 198, 210 та 220 голосів — у кожному випадку менше необхідних 226.

Читайте також: Найзатребуваніші професії в Україні у 2026 році: кого найбільше шукають роботодавці