Приватний флот України має стати одним із напрямів подальшого розвитку морських перевезень. Держава планує створювати умови, за яких український бізнес зможе купувати нові судна та працювати на морських лініях. Про це повідомляє редакція Realnist, посилаючись на AgroPortal, який навів заяву заступника міністра розвитку громад та територій України Андрія Кашуби під час LFM 2026.
За словами посадовця, повноцінної альтернативи морським маршрутам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу країни зараз немає. Водночас через посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та суднах робота водної логістики суттєво ускладнилася. Саме тому держава разом із бізнесом працює над безпекою, альтернативними маршрутами та умовами для розвитку власного приватного флоту.
Чому порти Великої Одеси залишаються ключовими для експорту
Кашуба наголосив, що морські порти залишаються головним каналом для вивезення основної частини української аграрної продукції. При цьому порти Великої Одеси не мають повноцінної альтернативи, яка могла б забезпечити аналогічні можливості для експорту.
Масштаб значення цього маршруту підтверджують і дані Адміністрації морських портів України. Станом на 4 червня 2026 року від початку роботи Українського морського коридору порти Великої Одеси забезпечили перевалку 200 млн тонн вантажів. Із них понад 117,5 млн тонн припадало на продукцію українських аграріїв. Експорт через коридор на той момент прямував до 56 країн світу.
Крім того, ще в січні АМПУ повідомляла про інший важливий показник. Від початку функціонування коридору через українські морські порти було перевалено 100 млн тонн саме зернових вантажів.
Детальніше Читати
Таким чином, морський маршрут залишається критично важливим не лише для загального товарообігу, а й безпосередньо для українського аграрного експорту.
Водночас безпекові умови продовжують впливати на роботу портів. За інформацією АМПУ, з початку повномасштабного вторгнення станом на квітень 2026 року було пошкоджено або частково знищено 843 об’єкти портової інфраструктури. Також пошкоджень зазнали 172 цивільні судна, а серед цивільних були загиблі та постраждалі.
Основні чинники, які зараз визначають роботу морської логістики:
Детальніше Читати
- безпека судноплавства і портової інфраструктури;
- стабільна робота морського коридору;
- пропускна спроможність портів Великої Одеси;
- можливість використовувати залізничні та дунайські маршрути як додаткові напрямки;
- створення умов для інвестицій бізнесу у власні судна.
Держава не планує робити ставку лише на державний флот
Під час LFM 2026 окремо обговорювали можливість спільного придбання суден державою та бізнесом для роботи в Чорному морі. За словами Кашуби, це питання вже опрацьовували разом із Міністерством аграрної політики та продовольства.
Водночас позиція держави полягає не в тому, щоб самостійно стати головним оператором такого флоту. Натомість пріоритетом названо створення умов для приватного сектору.
«Ми маємо створити належні умови для того, щоб бізнес міг і купувати нові судна, і працювати на лініях» (Андрій Кашуба, під час LFM 2026).
Отже, йдеться передусім про розвиток приватного флоту, який належатиме бізнесу та працюватиме на відповідних маршрутах. При цьому інфраструктура, за словами заступника міністра, готова забезпечувати роботу як приватного, так і державного сектору. Головною умовою Кашуба назвав безпеку.
Це питання має прямий зв’язок із загальним станом портової системи. За підсумками 2025 року морські порти України перевалили 82,2 млн тонн вантажів. План становив 86,2 млн тонн, тобто його виконали на 95,36%. Аграрна продукція забезпечила 44,2 млн тонн, або 53,7% усього вантажообігу.
Попри атаки, перевалка продовжилася й у 2026 році. Лише за січень–квітень українські морські порти обробили 29,5 млн тонн вантажів. У квітні показник становив 8,2 млн тонн, що на 35,8% перевищувало результат квітня попереднього року. Основу вантажопотоку за перші чотири місяці сформували зернові — 16 млн тонн.
Безпека залишається головним обмеженням
Позиція Кашуби щодо безпеки збігається з оцінкою Адміністрації морських портів України. Під час Ukrainian Transport Forum 2026 голова АМПУ Микола Кравчук повідомляв про різке збільшення кількості атак на портову інфраструктуру. За даними адміністрації, лише у 2026 році на момент проведення форуму кількість дронових атак зросла більш ніж у десять разів порівняно з попереднім роком. Фактично порти потрапляли під обстріли через день.
Детальніше Читати
«Сьогодні для нас питання розвитку неможливе без питання безпеки» (Микола Кравчук, голова ДП «АМПУ», Ukrainian Transport Forum 2026 в Одесі).
Через це безпекова складова безпосередньо впливає і на перспективи приватного флоту. Нові судна мають працювати в тій самій системі морських маршрутів, яка функціонує під постійною загрозою атак.
Водночас портова система продовжує роботу. У 2025 році лише в Одеській області повітряну тривогу оголошували понад 800 разів. Сукупний простій портів через тривоги перевищив один місяць. Попри це, морські порти виконали понад 95% річного плану вантажообігу.
«Українські порти продовжують адаптуватися, модернізувати інфраструктуру та готуватися до майбутнього розвитку» (Микола Кравчук, Ukrainian Transport Forum 2026).
Які альтернативні маршрути опрацьовують Україна та бізнес
Паралельно з роботою морського коридору держава та бізнес шукають додаткові варіанти для перевезень. За словами Кашуби, логістичні питання регулярно розглядають у межах аграрного штабу та штабу із забезпечення роботи морського коридору.
Серед напрямків, які були названі:
- тимчасові альтернативні логістичні маршрути;
- розвиток залізничних перевезень;
- вирішення проблем, пов’язаних із дунайським напрямком.
При цьому Кашуба прямо вказав, що повноцінно замінити морські маршрути через Велику Одесу ці напрямки наразі не можуть. Саме тому морський експорт України залишається прив’язаним передусім до роботи портів Одеси, Чорноморська та Південного.
Попередні показники також показують різницю в масштабах. За даними АМПУ за 2024 рік, вантажообіг портів Великої Одеси — Одеси, Південного та Чорноморська — становив 79,9 млн тонн. Порти Дунайського регіону — Усть-Дунайськ, Рені та Ізмаїл — за той самий період перевалили близько 17,4 млн тонн.
Отже, дунайський і залізничний напрямки залишаються складовими диверсифікованої логістики, однак основний обсяг морського експорту забезпечує Велика Одеса.
Що передбачає курс на приватний флот
Заява Мінрозвитку визначає кілька практичних напрямків. Держава хоче не стільки самостійно нарощувати власний торговельний флот, скільки створювати умови, у яких приватні компанії зможуть інвестувати в судна та експлуатувати їх на морських лініях.
При цьому питання спільного придбання суден державою та бізнесом уже розглядалося разом із профільним аграрним відомством. Однак ключовим підходом, озвученим Кашубою, залишається саме підтримка можливостей приватного сектору.
Для українського експорту цей напрям розглядають на тлі високої залежності від морської логістики. З початку роботи коридору в серпні 2023 року до початку червня 2026 року через нього вже пройшло 200 млн тонн вантажів. Понад половину цього обсягу — 117,5 млн тонн — становила аграрна продукція.
Тому розвиток приватного судноплавства напряму пов’язаний із можливістю бізнесу працювати через українські морські порти. Водночас остаточним визначальним фактором залишається безпека Чорного моря, суден та портової інфраструктури. Саме цю умову представники Мінрозвитку та АМПУ називають центральною для подальшої роботи та розвитку морських перевезень.
Офіційні дані про роботу морських портів і коридору публікує Адміністрація морських портів України.
Читайте також: Роботи, які самі вирішують, кого атакувати: чому США і Росія блокують правила для автономної зброї
