Інтервальне голодування допомогло зберегти втрату ваги через рік — дослідження

Інтервальне голодування за схемою 16:8 допомогло дорослим із надмірною вагою або ожирінням зберегти частину досягнутого зниження маси тіла через 12 місяців після завершення контрольованої програми. У дослідженні взяли участь 99 людей, половина з яких — жінки, повідомляє редакція Realnist з посиланням на Університет Гранади, який оприлюднив результати роботи наукової групи.

Протягом перших 12 тижнів учасники отримували рекомендації щодо середземноморського харчування та дотримувалися одного з чотирьох режимів приймання їжі. Через рік науковці встановили, що групи раннього і пізнього восьмигодинного харчового вікна зберегли істотніше зниження ваги, ніж контрольна група, учасники якої продовжували їсти протягом 12 або більше годин на добу. Ранній режим також був пов’язаний зі стійкішим скороченням жирової маси.

Результати опубліковані в науковому журналі Clinical Nutrition під назвою «Вплив раннього, пізнього та самостійно обраного обмеженого в часі харчування на підтримання зниження ваги в дорослих із надмірною вагою або ожирінням». Ознайомитися з бібліографічними даними дослідження можна через офіційний DOI публікації.

Як було організовано дослідження

Усі 99 учасників мали надмірну вагу або ожиріння. На початку роботи дослідники виміряли їхню загальну масу тіла, жирову та безжирову масу. Аналогічні вимірювання провели після завершення 12-тижневої програми та повторили через рік.

Учасників розподілили на чотири групи:

• контрольна група продовжувала харчуватися у звичному часовому проміжку тривалістю щонайменше 12 годин;
• група раннього режиму їла протягом восьми годин, починаючи до 10:00;
• група пізнього режиму починала восьмигодинне вікно після 13:00;
• учасники четвертої групи самостійно обирали зручне восьмигодинне вікно.

Ранній режим у дослідженні відповідав приблизному графіку з 09:00 до 17:00. Пізній передбачав приймання їжі з 13:00 до 21:00. В обох випадках решта 16 годин доби залишалася періодом без їжі, що відповідає поширеній схемі 16:8.

Ключовою змінною була не окрема дієта, а тривалість щоденного періоду, протягом якого учасники могли їсти.

Усі чотири групи паралельно пройшли навчальну програму із середземноморського харчування. Це означає, що дослідники порівнювали різні часові режими на тлі однакових базових рекомендацій щодо раціону, а не протиставляли інтервальне голодування повній відсутності дієтологічного супроводу.

Що показали вимірювання через 12 місяців

Через рік після завершення 12-тижневого втручання учасники ранньої та пізньої груп зберегли більше зниження ваги порівняно з людьми, які харчувалися протягом звичних 12 годин або довше.

Час початку восьмигодинного вікна не був вирішальним для утримання загальної втрати ваги: стійкий ефект зафіксували як у ранній, так і в пізній групі. Водночас саме учасники раннього режиму зберегли більший рівень скорочення жирової маси.

«Через 12 місяців зміни маси тіла зберігалися».
(Альба Камачо-Карденьоса, перша авторка дослідження, у повідомленні Університету Гранади 2 липня 2026 року.)

Університет не наводить у пресрелізі окремих середніх показників ваги для кожної з чотирьох груп через рік. Офіційно повідомляється про статистично значуще краще утримання результату в ранній і пізній групах порівняно з контрольною, а також про більший збережений спад жирової маси в ранній групі.

Дослідники також з’ясували, що приблизно кожен третій учасник самостійно продовжив практикувати обмежене в часі харчування протягом року спостереження.

«Кожен третій вирішив самостійно продовжити інтервальне голодування».
(Дослідницька група Університету Гранади — про поведінку учасників під час річного спостереження.)

Науковці пов’язують цей показник із можливістю інтегрувати восьмигодинне харчове вікно у звичайний розклад. У межах дослідження учасники могли використовувати ранній, пізній або самостійно визначений режим, що давало змогу пристосувати час приймання їжі до повсякденного життя.

Які результати отримали під час початкової програми

Нове дослідження стало продовженням ширшого проєкту, основні результати якого раніше опублікували в журналі Nature Medicine. Під час початкового етапу учасники, які дотримувалися обмеженого в часі харчування, втратили в середньому на три-чотири кілограми більше, ніж група, яка отримувала лише рекомендації щодо харчування. Різницю спостерігали незалежно від того, в який час доби було встановлено восьмигодинне вікно.

Попередня робота охоплювала більшу групу дорослих і оцінювала не лише загальну вагу, а й вісцеральний жир, підшкірну жирову тканину та низку кардіометаболічних показників.

Її автори встановили, що додавання восьмигодинного режиму до рекомендацій щодо середземноморської дієти сприяло додатковому зниженню ваги.

Водночас за основним показником — зміною вісцеральної жирової тканини — істотної додаткової переваги порівняно лише із середземноморським харчуванням не зафіксували.

Нинішня публікація відповідає на інше питання: чи зберігається досягнута різниця після завершення структурованої 12-тижневої програми.

За даними річного спостереження, принаймні для раннього і пізнього режимів відповідь була позитивною: учасники цих груп утримали більше втраченої ваги, ніж контрольна група.

Дослідження стосувалося конкретної групи — дорослих із надмірною вагою або ожирінням, які отримували рекомендації щодо середземноморського харчування. Висновки базуються на вимірюваннях ваги та складу тіла після 12-тижневого втручання і через рік після його завершення.

Читайте також: Перець чилі та довголіття: як гостра їжа впливає на серце, вагу і шлунок