Банківська таємниця у 2026 році не скасовується для всіх клієнтів банків, однак правила надання окремих відомостей державним і приватним виконавцям мають змінитися. Йдеться насамперед про людей та компанії, щодо яких уже здійснюється примусове виконання рішення і відомості про яких внесено до Єдиного реєстру боржників, повідомляє редакція Realnist.
Із 23 жовтня 2026 року почне діяти основна частина Закону України №4833-IX, який цифровізує окремі етапи виконавчого провадження. Банки зможуть оперативніше передавати виконавцям інформацію про вид рахунку клієнта та строк дії депозитного договору. Закон також передбачає автоматизоване виявлення активів, арешт коштів та електронних грошей, взаємодію з депозитарною системою і швидше зняття обмежень після погашення визначених законом боргів.
Нові правила не означають, що дані про рахунки всіх українців стануть відкритими або доступними виконавцям без конкретного виконавчого провадження.
Які зміни підготував Національний банк
26 червня 2026 року НБУ оприлюднив для громадського обговорення проєкт змін до нормативних актів, які регулюють банківську, платіжну, фінансову та страхову таємницю. Регулятор пояснив, що документи приводять у відповідність до Закону №4833-IX та уніфікують порядок отримання закритої інформації від піднаглядних установ. Пропозиції до проєкту приймали до 6 липня, а 8 липня Нацбанк оприлюднив отримані зауваження.
Проєкт постанови передбачає, що на запит органу державної виконавчої служби або приватного виконавця банк надаватиме:
- інформацію про вид рахунку фізичної особи, ФОП або юридичної особи;
- інформацію про строк дії договору банківського вкладу;
- відомості у формі, визначеній запитом виконавця, або у довільній формі — для даних про строк депозиту.
У тексті проєкту прямо зазначено:
«Банк надає інформацію про види рахунків клієнта… на запит органу державної виконавчої служби, приватного виконавця» (проєкт постанови Правління НБУ, оприлюднений 26 червня 2026 року).
Окремо банк повинен буде повідомляти строк дії договору вкладу. Ця норма потрібна для застосування нового механізму стягнення коштів із депозитних рахунків. Відповідна частина постанови має запрацювати саме 23 жовтня 2026 року.
Інша частина проєкту стосується повноважень самого Національного банку. Із чинних формулювань пропонують вилучити уточнення, що документи, договори та виписки з рахунків подаються НБУ лише під час інспекційних або виїзних перевірок і безвиїзного нагляду.
Аналогічні зміни підготовлено для надавачів платіжних і фінансових послуг та страховиків. Вони стосуються форми й умов передавання документів Національному банку, а не відкритого доступу сторонніх осіб до фінансових даних клієнтів.
Кого стосуватиметься розкриття інформації про рахунки
Оперативний доступ виконавців до банківської інформації пов’язаний із виконанням судових рішень та рішень інших уповноважених органів. Практично це стосується боржників, щодо яких відкрито виконавче провадження.
До таких проваджень можуть належати стягнення:
- аліментів, кредитної або комунальної заборгованості;
- штрафів, податкового боргу чи присудженого відшкодування;
- коштів за господарськими, цивільними та іншими рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Наявність звичайного банківського рахунку, картки або депозиту сама по собі не є підставою для передавання інформації виконавцю. Підставою є виконавче провадження та передбачений законом запит.
Чинна стаття 60 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначає банківською таємницею інформацію про діяльність і фінансовий стан клієнта, отриману банком під час обслуговування.
Стаття 62 встановлює коло органів, підстави та обсяг розкриття таких відомостей. Закон №4833-IX не вилучає ці норми, а доповнює порядок роботи виконавців із конкретними даними про рахунки та вклади.

Як зміниться пошук коштів і майна боржника
Одна з головних новацій — розширення функціоналу Автоматизованої системи виконавчого провадження. Вона повинна взаємодіяти з банками, небанківськими надавачами платіжних послуг, державними реєстрами та депозитарною системою.
Це дозволить виконавцям швидше встановлювати наявність:
- банківських і депозитних рахунків;
- електронних гаманців та електронних грошей;
- рухомого й нерухомого майна;
- рахунків у цінних паперах та активів, які обліковуються в електронній формі.
Закон передбачає автоматизований обмін даними між Єдиним реєстром боржників та іншими державними інформаційними ресурсами. Коли особа, внесена до реєстру, намагатиметься відчужити або передати в заставу майно, інформація про її статус може стати підставою для відмови у відповідній реєстраційній чи нотаріальній дії, крім передбачених законом винятків.
Час між виявленням активу та накладенням арешту має скоротитися, оскільки частину запитів і перевірок переводять з ручного режиму в автоматизований.
Водночас автоматизація працюватиме і після сплати боргу. Коли кошти, необхідні для виконання рішення, надійдуть на рахунок державної виконавчої служби або приватного виконавця, система сформує повідомлення про погашення заборгованості.
Таке повідомлення стане підставою для виключення інформації про боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей і цінних паперів у випадках, установлених законом. Для проваджень, де сума стягнення не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, процедуру передбачено проводити автоматично після повної сплати.
Що зміниться для депозитних рахунків
Закон окремо врегулював звернення стягнення на кошти, розміщені на вкладних рахунках. Саме тому виконавцю потрібна інформація не лише про наявність рахунку, а й про його вид та строк дії договору.
Отримавши такі відомості, виконавець зможе визначити порядок подальших дій щодо депозиту. Закон також змінює правила роботи з арештованими вкладами та передбачає обмеження їх автоматичного продовження, якщо кошти мають бути спрямовані на виконання рішення.
«Інформація про строк дії договору банківського вкладу надається банком на запит органу державної виконавчої служби, приватного виконавця» (проєкт постанови Правління НБУ від 26 червня 2026 року).
Доступ до строку договору та виду рахунку не означає автоматичного списання будь-яких коштів. Стягнення здійснюється в межах відкритого провадження, постанов виконавця, суми заборгованості та встановленої законом черговості.
Які гарантії передбачено для єдиного житла
Одночасно з розширенням цифрового доступу до активів Закон №4833-IX посилює захист єдиного житла боржника. Поріг заборгованості, нижче якого не допускається звернення стягнення на таке житло, підвищується з 20 до 50 мінімальних заробітних плат.
Це правило застосовується, коли житловий будинок або квартира є єдиним місцем проживання боржника та його сім’ї. Воно не скасовує стягнення боргу з рахунків, доходів чи іншого майна, але підвищує мінімальний поріг для продажу єдиного житла.
Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його припинення або скасування звернення стягнення на їхнє єдине житло забороняється. Винятками є виконання зобов’язань за іпотекою та відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Для проваджень щодо житлово-комунальної заборгованості на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях закон також містить спеціальні правила зупинення виконавчих дій та виключення окремих відомостей із реєстру боржників.
ДП «Національні інформаційні системи» повідомило, що 10 липня 2026 року вже оновило програмне забезпечення АСВП. Система отримала можливість оформлювати виключення з реєстру окремих боржників у провадженнях щодо комунальної заборгованості, де виконавчі дії зупинено відповідно до перехідних положень закону.
Які нові дані вимагатимуть у судових документах
Зміни стосуються не лише етапу примусового виконання. У позовних заявах та інших процесуальних документах сторони повинні будуть зазначати відомі реквізити банківських рахунків або вказувати, що такі відомості відсутні.
Мета цієї норми — скоротити час між набранням судовим рішенням законної сили та фактичним початком стягнення. Коли реквізити вже містяться в матеріалах справи, виконавець може швидше перевірити їх та застосувати передбачені законом заходи.
При повторному пред’явленні виконавчого документа провадження поновлюватиметься, а не відкриватиметься заново. Це зберігатиме попередні матеріали та впливатиме на обчислення процесуальних строків.
Читайте також: Податок на квартири та дорогі автомобілі у 2026 році: хто і скільки має заплатити