Остеопенія руйнує кістки без симптомів: кому після 40 років потрібна денситометрія

Остеопенія може роками знижувати міцність кісток без болю, деформацій або інших помітних симптомів. Людина нерідко дізнається про втрату кісткової маси лише після перелому, отриманого внаслідок падіння з висоти власного зросту, або під час денситометрії, призначеної через вік чи супутні ризики, повідомляє редакція Realnist із посиланням на матеріал ScienceDaily.

Остеопенія ще не означає остеопороз, однак показує, що мінеральна щільність кісткової тканини вже нижча за нормальну. Після 40 років проходити денситометрію потрібно не всім підряд: рішення залежить від статі, менопаузи, перенесених переломів, маси тіла, спадковості, приймання певних ліків і захворювань, які прискорюють втрату кісткової тканини.

Особливої уваги потребують жінки після менопаузи та люди, які вже мали низькоенергетичний перелом.

Що відбувається з кістками при остеопенії

Кістка не є незмінною твердою структурою. Протягом життя в ній постійно відбувається ремоделювання: стара тканина руйнується, а на її місці формується нова. У молодому віці ці процеси здебільшого врівноважені, а найбільшу кісткову масу людина зазвичай набирає до середини третього або початку четвертого десятиліття життя.

З віком руйнування тканини поступово починає переважати над її відновленням. У жінок процес часто прискорюється після менопаузи, коли знижується рівень естрогенів, які беруть участь у захисті кісткової тканини. Втрата щільності може бути швидшою через дефіцит поживних речовин, низьку фізичну активність, куріння, надмірне споживання алкоголю, деякі хронічні хвороби та тривале лікування глюкокортикоїдами.

ScienceDaily із посиланням на оглядові дані пише, що ознаки остеопенії можуть мати близько 40% дорослих у світі. Це узагальнена оцінка, яка залежить від віку, статі, регіону та критеріїв дослідження, тому її не можна автоматично переносити на кожну країну або вікову групу.

Головна небезпека полягає в тому, що зниження щільності кісток не болить. Біль у спині, зменшення зросту або зміна постави можуть з’явитися вже після компресійного перелому хребця, який іноді також залишається нерозпізнаним.

Чим остеопенія відрізняється від остеопорозу

Основним методом оцінювання мінеральної щільності кісток є двоенергетична рентгенівська абсорбціометрія — DXA, яку також називають DEXA або денситометрією. Найчастіше вимірювання проводять у ділянці поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки.

Результат для жінок після менопаузи та чоловіків віком від 50 років зазвичай подають як T-показник — відхилення щільності кістки пацієнта від середнього показника здорової молодої людини.

Результат DXA	Інтерпретація
T-показник −1,0 або вище	нормальна мінеральна щільність кісток
від −1,0 до −2,5	низька кісткова маса, або остеопенія
−2,5 або нижче	денситометричний критерій остеопорозу

Таку класифікацію наводить Bone Health and Osteoporosis Foundation. Водночас цифра у висновку DXA не є єдиним критерієм ризику. Людина може мати небезпечну схильність до переломів навіть із T-показником вище −2,5, якщо раніше вже стався перелом шийки стегна чи хребця або сукупність клінічних факторів вказує на високий ризик.

Для молодших людей, жінок до менопаузи та дітей лікарі частіше оцінюють Z-показник, який порівнює результат із показниками людей того самого віку та статі. Самостійно трактувати T- або Z-показник без урахування анамнезу не слід.

Кому після 40 років варто обговорити денситометрію з лікарем

Сам по собі 40-річний вік не є універсальним показанням до DXA. Оновлена рекомендація US Preventive Services Task Force поширюється на дорослих від 40 років, але передбачає різний підхід залежно від ризику.

Плановий скринінг рекомендований усім жінкам від 65 років. Жінкам після менопаузи, які молодші за 65 років, спочатку оцінюють фактори ризику, а за їх наявності застосовують клінічний калькулятор і вирішують, чи потрібна DXA.

Після 40 років денситометрію варто обговорити з сімейним лікарем, ендокринологом або ревматологом, якщо є хоча б одна з таких обставин:

• перелом після незначного падіння, незручного руху або підняття невеликої ваги;
• рання менопауза, видалення яєчників або тривала відсутність менструацій;
• тривале приймання системних глюкокортикоїдів;
• низька маса тіла або значне ненавмисне схуднення;
• перелом шийки стегна в одного з батьків;
• ревматоїдний артрит, целіакія, запальні захворювання кишківника;
• гіпертиреоз, гіперпаратиреоз або інші ендокринні порушення;
• хронічні хвороби нирок чи печінки;
• тривале порушення всмоктування поживних речовин;
• куріння або регулярне надмірне вживання алкоголю;
• лікування, яке може впливати на кістки, зокрема деякими протисудомними чи гормональними препаратами;
• помітне зменшення зросту, кіфоз або підозра на компресійний перелом хребця.

Для чоловіків немає такої самої доказової рекомендації щодо масового скринінгу, як для жінок. USPSTF визнає наявні дані недостатніми, тому лікар приймає рішення індивідуально.

Водночас фахові рекомендації часто передбачають DXA чоловікам старшого віку та молодшим пацієнтам із переломами, гіпогонадизмом, тривалим прийманням стероїдів або іншими вираженими ризиками.

Як оцінюють ризик перелому

Для первинної оцінки може застосовуватися калькулятор FRAX, який розраховує десятирічну ймовірність перелому шийки стегна та основних остеопоротичних переломів. Він враховує вік, стать, зріст, вагу, попередні переломи, перелом стегна в батьків, куріння, алкоголь, ревматоїдний артрит, вторинний остеопороз і використання глюкокортикоїдів.

FRAX можна використовувати без результату денситометрії або додати щільність шийки стегнової кістки. Оцінка стає точнішою, коли клінічні фактори поєднують із DXA, однак калькулятор має обмеження: він не враховує частоту падінь, усі супутні захворювання, точну дозу стероїдів та щільність поперекового відділу хребта.

Тому результат FRAX — це не діагноз і не автоматичне рішення про лікування. Його оцінює лікар разом із даними денситометрії, віком, історією переломів і ризиком падінь.

Які аналізи можуть призначити після виявлення остеопенії

DXA показує, що щільність кісток знижена, але не пояснює причину. Після виявлення остеопенії лікар може призначити обстеження для пошуку станів, які впливають на кістковий обмін.

Залежно від анамнезу це можуть бути:

• загальний аналіз крові;
• кальцій, фосфор і лужна фосфатаза;
• креатинін та оцінка функції нирок;
• печінкові показники;
• тиреотропний гормон;
• 25-гідроксивітамін D;
• паратгормон;
• аналізи на целіакію;
• показники статевих гормонів;
• електрофорез білків за наявності відповідних підозр.

Універсального набору аналізів для кожної людини з остеопенією немає. Наприклад, визначення вітаміну D може бути доречним за наявності факторів дефіциту, але не замінює DXA і не показує фактичну щільність кістки.

Чи можна зупинити втрату кісткової маси

Остеопенія не завжди переходить в остеопороз. Швидкість змін залежить від початкової щільності кісток, віку, гормонального стану, хвороб, ліків і способу життя.

Для підтримання кісток застосовують регулярні вправи з навантаженням власною вагою, силові тренування та вправи на рівновагу. Ходьба корисна для загальної активності, але для стимуляції кісткової тканини часто потрібне поєднання різних видів навантаження. За наявності переломів хребців або високого ризику падіння програму тренувань необхідно узгодити з лікарем чи фізичним терапевтом.

Раціон має забезпечувати достатню кількість білка, кальцію та інших поживних речовин. Джерелами кальцію можуть бути молочні продукти, збагачені напої, риба з їстівними кістками, бобові, кунжут і деякі зелені овочі. Потребу в добавках визначають з урахуванням харчування, віку, функції нирок та супутніх захворювань.

Самостійно приймати високі дози кальцію або вітаміну D «для зміцнення кісток» не слід. Добавки не компенсують відсутність фізичної активності, не лікують усі причини втрати кісткової маси та можуть бути небажаними за певних хвороб.

Коли остеопенія потребує медикаментозного лікування

Не кожній людині з T-показником від −1,0 до −2,5 призначають препарати від остеопорозу. Рішення залежить не лише від показника DXA, а від загальної ймовірності перелому.

Лікування можуть розглядати, якщо людина вже перенесла низькоенергетичний перелом, має високий результат FRAX, швидко втрачає кісткову масу або тривалий час отримує препарати, що послаблюють кістки. Використовувати бісфосфонати, деносумаб, гормональні чи інші засоби без встановлених показань не можна: кожна група має протипоказання, обмеження тривалості застосування та особливості контролю.

Повторну денситометрію також не проводять за єдиним графіком для всіх. Інтервал залежить від початкового T-показника, віку, лікування та того, чи змінить новий результат медичну тактику.

За даними USPSTF, у багатьох випадках повторення DXA раніше ніж через чотири-вісім років не підвищує точність прогнозування переломів, однак пацієнтам із показниками поблизу порога остеопорозу або під час лікування контроль може знадобитися раніше.

Перелом після незначної травми, раптовий біль у спині, зменшення зросту або результат DXA в діапазоні остеопенії — підстави не обмежуватися добавками, а пройти повну оцінку причин і ризику майбутніх переломів.

Читайте також: Як розпізнати кишкові інфекції влітку: симптоми, регідратація та небезпечні помилки